Маршальці
| Маршальці | |
|---|---|
 Маршальські діти біля хат, о-в Маджуро, березень 2000 | |
| Кількість | бл. 35 тис. осіб (поч. 1990-х рр.) |
| Ареал |  Маршаллові Острови |
| Близькі до | Мікронезійські народи |
| Мова | маршальська |
| Релігія | протестанти і католики |
Ма́ршальці (самоназва — махджел) — мікронезійський народ, корінне населення Маршаллових островів.
Чисельність маршальців — 35 тис. осіб (поч. 1990-х рр.).
Маршальці розмовляють маршальською, що належить до мікронезійської групи австронезійської родини мов.
Маршальці поділяються на дві етнографічні групи: райлік і рахтак (географічно це населення відповідних острівних груп, щоправда, в трохи іншій огласовці, Ралік і Ратак).
За віросповіданням чимало маршальців є протестантами і католиками (офіційно), також зберігаються деякі давні культи.
Традиційні заняття: ручное землеробство (основні культури— кокосова пальма, панданус, таро, хлібне дерево), рибальство, мореплавство.
З ремесел розвинуті плетіння, ткацтво тощо.
За давніші знаряддя праці правили кістяні і зроблені з мушель і рапанів.
Поселення маршалців — компактні селища колового планування. Зустрічаються господарства хутірського типу.
Житла в маршальців без несучих стін. Хатини мають двосхильну стріху, що тримається на стовпах (зроблених, здебільшого, з тростини).
За одяг маршальцям правила пов'язка навколо стегон. Використовується татуювання.
У теперішній час частина маршальців зайнята в управлінні державою Республіка Маршаллові Острови.
Рід у маршальців матрилінійний. Існує станова ієрархія з виокремленням вождя.
У минулому звичними для маршальців були кроскузенні шлюби, патрилокальні, у знаті побутувала полігамія.
Маршальці шанували предків, вклонялися численним богам і духам, практикували магію.
- Энциклопедия «Народы и религии мира»., М., 1998. (рос.)