Вождівство

Ця стаття є частиною серії статей
Форми правління
Структура влади
Сепаратизм Асоційована держава Домініон Вождівство Федералізм Федеративна держава Конфедерація Деволюція Інтеграція Асоційована держава Колонія Домініон Імперія Гегемонія Трансконтинентальна держава Підпорядкована держава Унітарна держава Протекторат Васальна держава Сателіт (політика) Маріонеткова держава Таласократія Адміністративний поділ
Джерело влади
Демократія влада багатьох Представницька Ліберальна Делегативна Пряма Жеребкування Соціальна Афінська Клітинна Воєнна Неліберальна Тоталітарна Напівдемократія Керована Багатопартійна система Розподіл державної влади Злиття гілок державної влади Вестмінстерська система Верховенство права інші Олігархія влада декількох Аристократія Ноократія Стратократія Плутократія Корпоратократія Геніократія Тимократія Теократія Критархія Партікратія Технократія Двопартійна система Автократія влада одного Деспотизм Диктатура Цивільна Військова Напівавторитарна Однопартійна система Система домінування Гібриди Анократія Електоралізм Напівдемократія Керована демократія
Ідеологія влади
Монархізм ↔ Республіканізм соціально-політичні ідеології Монархія Абсолютна Конституційна Федеральна Виборна Діархія Республіка Коронована Федеральна Конституційна Демократична Парламентська Змішана Президентська Соціалістична Директоральна система Легізм Авторитаризм ↔ Лібертаріанство соціально-економічні ідеології Капіталізм Державний Кумівський Анти- Анархо- Комунізм Націонал- Світовий Анархічний Лівий Націоналізм Бізнес Колоніалізм Корпоратизм Синдикалізм Національний синдикалізм Марксизм Марксизм-ленінізм Ленінізм Сталінізм Троцькізм Маоїзм Люксембургіанство Фашизм Фалангізм Перонізм Націонал-соціалізм Неонацизм Ісламізм Салафізм Ваххабізм Котубізм Християнський фундаменталізм Соціалізм Центризм Лібералізм Класичний Нео- Консерватизм Традиційний Палео- Нео- Популізм Шовінізм Космополітизм Монархізм Мілітаризм Імперіалізм Дистрибютизм Феодалізм Трибалізм Політичний плюралізм Анархізм ↔ Етатизм ідеології громадських свобод Анархія Анархічний комунізм Анархо-капіталізм Мінархізм Поліційна держава Авторитаризм Тоталітаризм Глобальність ↔ Локальність гео-культурні ідеології Глобалізм Центральний уряд Місто-держава Уряд національної єдності Світовий уряд

Вожді́вство (англ. chiefdom) — форма організації влади і суспільства в цілому, яка є найпізнішою за часом перед (втім не обов'язково), і нерідко реалізується у ранньокласових (ранньофеодальних) суспільствах, а її пережитки можуть бути відчутними у значно пізніших суспільних формаціях.

Визначення поняття

Класична дефініція вождівство (chiefdom) належить Роберту Л. Карнейро і звучить так: вождівство є «автономною політичною одиницею, що поєднує декілька селищ або общин під постійним контролем тимчасового вождя» (Carneiro 1981: стор. 45).

Економічна і організаційна суть вождівства

Вождівство виникає лише за умови наявності надлишків продуктів суспільної праці, який родо-племінна верхівка відчужує, витрачаючи їх частково на свої потреби, а частково на потреби соціуму.

Саме структурування племені, його ієрархічність, тобто формування верхівки (найчастіше, за родовою ознакою), що здійснює відчуження надлишкових продуктів праці племені, а також контроль і захист суспільних благ, догляд за виконанням робіт членами общини тощо (у пізніших формах вождівства задля цих цілей формується окремий апарат), а також рядових членів общини, зайнятих у здобуванні суспільних благ і є організаційною суттю вождівства. Община за вождівства характеризується також прошарком економічно неповноцінних членів (вдови, сироти), а нерідко і невільних членів — рабів (переважно полонені з інших племен-общин).

Для організації влади у вождівстві характерний інститут спадкових вождів, що належать до пануючого роду. В той же час у вождівстві нерідко відбуваються суперечки і гостра конкурентна боротьба, адже в процесі розвитку вождівства відбувається функціональний поділ еліт — управлінських, військових, жрецьких тощо, що якраз і породжує тимчасовість вождів. У виняткових випадках за вождівства родова еліта замикає на собі всі суспільні функції. В той же час у багатьох суспільствах (особливо у Тропічній Африці) вождівства відзначаються сакральністю, прив'язкою до культу предків. Часто влада у вождівстві носить військовий характер (народи банту).

Культурний, етнічний і політичний аспекти вождівства

Зазвичай, у вождівствах відбувається перехід від міфотворчості роду до історичної усної традиції. Формування вождівства також сигналізує про початок диференціації культури — її поділ на елітарну і народну.

Для етнічності суспільного організму, у випадку його однорідності, вождівство є безперечно кроком уперед до формування народності, оскільки сприяє консолідації (зміцненню) суспільства.

У політичному відношенні, вождівство зберігає у собі дві альтернативи суспільного розвитку, що зазвичай, пов'язано як дією внутрішніх чинників (загострення конкурентної боротьби за владу між елітами всередині вождества, здатність протистояти зовнішнім викликам — ворогам, стихійним лихам тощо), так і дією зовнішніх «подразників» (активність і суспільний рівень сусідніх общин, необхідність міграцій, завоювань тощо). Цими перспективами є або консервування суспільної форми вождівства, або його розвиток у безпосредньо ранню (ранньофеодальну) державу, що відбулося у низці суспільств Західної Африки так званого Західного Судану або у банту-народів африканського Міжозер'я.

Див. також

• імперія держава
• en:List of Mississippian sites
• Культ вождя

Джерела

• Традиционные культуры африканских народов: прошлое и настоящее, М.: «Восточная литература РАН», 2000
• Carneiro R. L. The Chiefdom: Precursor of the State // Jones, G. D., and Kautz, R. R., eds., The Transition to Statehood in the New World. Cambridge, 1981, стор. 37-79.
• Korotayev, Andrey V. 2000. Chiefdom: Precursor of the Tribe?, in Alternatives of Social Evolution. Ed. by N.N. Kradin, A.V. Korotayev, Dmitri Bondarenko, V. de Munck, and P.K. Wason (p. 242-257). Vladivostok: Far Eastern Branch of the Russian Academy of Sciences; reprinted in: The Early State, its Alternatives and Analogues. Ed. by Leonid Grinin et al. (р. 300—324). Volgograd: Uchitel', 2004.