Вождівство

Ця стаття є частиною серії статей про
Форми державної влади й політичні системи
Політичні режими
Автократія Деспотизм Диктатура Військова Нацистська Пролетаріату Фашистська Цивільна Легізм
Олігархія Аристократія Геніократія Герентократія Етнократія Корпоратократія Критархія Ноократія Партократія Плутократія Стратократія Теократія Технократія Тимократія
Демократія Афінська Буржуазна Демархія Імітаційна Керована Лаократія Ліберальна Напівдемократія Неліберальна Плюралістична Представницька Пряма Тоталітарна Теодемократія
Інше Анархія Анократія Біпартизм Електоралізм Монопартизм Система домінування
Форми правління
Республіка Змішана Ісламська Народна Парламентська Президентська Радянська
Монархія Абсолютна Всесвітня Виборна Діархія Конституційна Дуалістична Парламентська Станово-представницька Теократія Феодальна
Соціально-економічні ідеології
Авторитаризм Деспотизм Колоніалізм Комунізм Лівий Світовий Корпоратизм Націоналізм Бізнес Націонал-комунізм Націонал-соціалізм Синдикалізм Національний синдикалізм Соціалізм Трибалізм Феодалізм
Лібертаріанство Анархізм Анархічний комунізм Дистрибутизм Капіталізм Анархо- Анти- Державний Кумівський Космополітизм Лібералізм Класичний Нео- Соціал- Політичний плюралізм
Ідеології громадських свобод
Анархізм Анархія Анархічний комунізм Анархо-капіталізм Мінархізм
Етатизм Авторитаризм Поліційна держава Тоталітаризм
Гео-культурні ідеології
Глобалізація Глобалізм Новий світовий лад Світовий уряд Таласократія Телурократія Гартленд
Локальність Місто-держава Громада
Структура влади
Сепарація Асоційована держава Домініон Вождівство
Федералізація Федерація Конфедерація Деволюція
Інтеграція Асоційована держава Гегемонія Імперія Васал Домініон Колонія Протекторат Маріонеткова держава Підпорядкована держава Сателіт Трансконтинентальна держава Унітарна держава
Портал • Категорія

Вожді́вство (англ. chiefdom) — форма організації влади та суспільства загалом, яка є найпізнішою за часом (втім не обов'язково) і нерідко реалізується у ранньокласових (ранньофеодальних) суспільствах, а її пережитки можуть бути відчутними у значно пізніших суспільних формаціях.

Визначення поняття

Класична дефініція вождівство (chiefdom) належить Роберту Л. Карнейро і звучить так: вождівство є «автономною політичною одиницею, що поєднує декілька селищ або общин під постійним контролем тимчасового вождя» (Carneiro 1981: стор. 45).

Економічна та організаційна суть вождівства

Вождівство виникає лише за умови наявності надлишків продуктів суспільної праці, який родоплемінна верхівка відчужує, витрачаючи їх частково на свої потреби, а частково на потреби соціуму.

Саме структурування племені, його ієрархічність, тобто формування верхівки (найчастіше, за родовою ознакою), що здійснює відчуження надлишкових продуктів праці племені, а також контроль і захист суспільних благ, догляд за виконанням робіт членами общини тощо (у пізніших формах вождівства задля цих цілей формується окремий апарат), а також рядових членів общини, зайнятих у здобуванні суспільних благ і є організаційною суттю вождівства. Община за вождівства характеризується також прошарком економічно неповноцінних членів (вдови, сироти), а нерідко і невільних членів — рабів (переважно полонені з інших племен-общин).

Для організації влади у вождівстві характерний інститут спадкових вождів, що належать до панівного роду. Водночас у вождівстві нерідко відбуваються суперечки й гостра конкурентна боротьба, адже в процесі розвитку вождівства відбувається функціональний поділ еліт — управлінських, військових, жрецьких тощо, що якраз і породжує тимчасовість вождів. У виняткових випадках за вождівства родова еліта замикає на собі всі суспільні функції. Водночас у багатьох суспільствах (особливо у Тропічній Африці) вождівства відзначаються сакральністю, прив'язкою до культу предків. Часто влада у вождівстві несе військовий характер (народи банту).

Культурний, етнічний і політичний аспекти вождівства

Зазвичай, у вождівствах відбувається перехід від міфотворчості роду до історичної усної традиції. Формування вождівства також сигналізує про початок диференціації культури — її поділ на елітарну і народну.

Для етнічності суспільного організму, у випадку його однорідності, вождівство є безперечно кроком уперед до формування народності, оскільки сприяє консолідації (зміцненню) суспільства.

У політичному відношенні, вождівство зберігає у собі дві альтернативи суспільного розвитку, що зазвичай, пов'язано як дією внутрішніх чинників (загострення конкурентної боротьби за владу між елітами всередині вождества, здатність протистояти зовнішнім викликам — ворогам, стихійним лихам тощо), так і дією зовнішніх «подразників» (активність і суспільний рівень сусідніх общин, необхідність міграцій, завоювань тощо). Цими перспективами є або консервування суспільної форми вождівства, або його розвиток у безпосередньо ранню (ранньофеодальну) державу, що відбулося у низці суспільств Західної Африки так званого Західного Судану або у банту-народів африканського Міжозер'я.

Див. також

• імперія держава
• List of Mississippian sites
• Культ вождя

Джерела

• Традиционные культуры африканских народов: прошлое и настоящее, М.: «Восточная литература РАН», 2000
• Carneiro R. L. The Chiefdom: Precursor of the State // Jones, G. D., and Kautz, R. R., eds., The Transition to Statehood in the New World. Cambridge, 1981, стор. 37-79.
• Korotayev, Andrey V. 2000. Chiefdom: Precursor of the Tribe?, in Alternatives of Social Evolution. Ed. by N.N. Kradin, A.V. Korotayev, Dmitri Bondarenko, V. de Munck, and P.K. Wason (p. 242-257). Vladivostok: Far Eastern Branch of the Russian Academy of Sciences; reprinted in: The Early State, its Alternatives and Analogues. Ed. by Leonid Grinin et al. (р. 300—324). Volgograd: Uchitel', 2004.