Кир Стефан Серб

Зовнішні відеофайли
	Кир Стефан Серб. «Нині Сили небесні» (з Літургії Преждеосвячених дарів) в автентичному виконанні хора «Святой Стефан Дечанский»

Кир Стефан Серб
Основна інформація
Дата народження	1350
Дата смерті	1430
Громадянство	Сербія
Віросповідання	православ'я
Професії	композитор

Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 28 травня 2020, заснована на цій версії.

Кир Стефан Серб або Стефан Серб (серб. Кир Стефан Србин; II половина XIV—XV століття, за деякими даними — 1350 (?) — 1430 (?)^[1]) — сербський чернець, хормейстер і композитор. Складав у пізньому калофоничному стилі Візантійської музичної традицї. Самий ранній з сербських композиторів, твори якого дійшли до нашого часу.

З його відмітним композиційним стилем він є одним з найбільш ранніх (якщо не найпершим) ідентифікованих середньовічних сербських композиторів, а також одним з засновників нового стилю, званого "сербсько-візантійська школа".

Біографія

Провів значну частину свого життя при дворі деспота Лазаря Бранковича у Смедереві, де він був придворним domestikos — хоровим диригентом. Документи свідчать про його короткочасне перебування в монастирях Куманово (Македонія) і Путна (Румунія), в останньому збереглися рукописи його пісень. Деякі джерела стверджують, що датами його життя і смерті є 1360 і 1430 роки, що він був ігуменом, керівником хору і протопсалтом монастиря Хіландар. Манускрипти творів Стефана Серба збереглися у бібліотеках Ватикану, Москви, Афін, монастирях Хіландар, Іверон, Велика Лавра, Симонопетра на Афоні.

Твори

Стефану Сербу належить трактат з теорії музики, а також антологія літургійних творів «Psaltikia» — єдиний оригінал музичної рукописи на одній з слов'янських мов, що відноситься до XV століття і дійшов до XX століття. Манускрипт зберігався у Національній бібліотеці Сербії в Белграді. Він був знищений 6 квітня 1941 року, коли вся бібліотека згоріла після бомбардування німецькою авіацією. У 1937 році, до загибелі рукописи, сербський композитор Коста Манойлович зробив дванадцять фотографій деяких сторінок рукопису, фотокопії яких збереглися^[2]. В них знаходиться дев'ять творів композитора, деякі з яких, можливо, були автографами. У 1961 році сербський музикознавець Димитрие Стефанович здійснив транскрипцію окремих творів Стефана Серба на сучасну музичну нотацію. Перше виконання творів Стефана було здійснено у церкві Святої Софії в Охриді, Македонія, у 1961 році. У числі інших Стефану Сербу належать співи церковнослов'янською і грецькою мовами, що збереглися до нашого часу:

Нинїа Сили, підписана в оригіналі «Творение доместика Кира Стефана Сербина»
ВькȢсите и Видите, підписана в оригіналі «Творение доместика Кира Стефана Сербина»
Γεύσασθε και ίδετε
Σώμα Χριστού
ПомилȢи Ме Боже
ᾌσατε Τῷ Κυρίῳ
Херувимська пісня

Твір Стефана Серба. Фото.

Твір Стефана Серба. Фото.
Монастир Хіландар, де Стефан Серб був ігуменом.
Церква Святої Софії в Охриді, де твори Стефана Серба були вперше виконані після довгого забуття.

Цікаві факти

У Сербії ім'ям композитора названий чоловічий хор «Кир Стефан Сербин», до складу якого входять випускники Белградської академії музичного мистецтва та учасники Хору радіо і телебачення Сербії.