Армін Вегнер
Армін Вегнер | ||||
---|---|---|---|---|
нім. Armin Theophil Wegner | ||||
Армін Вегнер під час Першої світової війни. | ||||
Ім'я при народженні | нім. Armin Theophil Wegner | |||
Псевдо | Johannes Selbdritt[1], Ömer-Tarik[1], Klaus Uhler[1] і Klaus Uhlen | |||
Народився |
16 жовтня 1886[2][3][…] Ельберфельдd, Ельберфельдd, Вупперталь, Дюссельдорф, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецька імперія[2][2] | |||
Помер |
17 травня 1978[2][3][…] (91 рік) Рим, Італія[2][2] | |||
Країна | Німеччина | |||
Діяльність | фотограф, письменник, боєць опору, лікар, автор | |||
Знання мов | німецька[3][5] | |||
Учасник | Перша світова війна | |||
Військове звання | другий лейтенант[d] | |||
У шлюбі з | Lola Landaud і Irene Kowaliskad | |||
Діти | Michele Wegnerd | |||
Нагороди |
| |||
Армін Теофіл Вегнер (нім. Armin Theophil Wegner; 16 жовтня 1886, Ельберфельд (нині — Вупперталь), Німецька імперія — 17 травня 1978, Рим, Італія) — німецький письменник і правозахисник, фотограф, свідок і дослідник Геноциду вірмен в Туреччині, «Праведник народів світу».
Біографія
Армін Вегнер народився в Ельберфельді. Після захисту дисертації по праву зробив декілька подорожей, а потім вступив на військову службу. Під час Першої світової війни служив медиком, був нагороджений Залізним хрестом. Отримавши військове звання другого лейтенанта, Вегнер незабаром був направлений в Німецький санітарний корпус в Туреччині, який входив до складу підрозділу, який охороняв Багдадську залізницю.
До початку Першої світової війни Багдадська залізниця була побудована тільки частково. На півночі рейки були прокладені до Рас-ель-Айна (за час війни до Нусайбіна), на півдні — від Багдада до Самарри. На будівництві окремих ділянок Багдадської залізниці були задіяні вірменські робочі бригади. У 1915 році вони були повністю знищені младотурками. Вегнер став очевидцем геноциду вірмен і зробив сотні фотографій. В даний час вони є одними з основних фотографічних свідчень геноциду. Ця діяльність викликала невдоволення турецької влади, і на їх вимогу Вегнер був арештований і висланий до Німеччини. Деякі фотографії були конфісковані і знищені, однак він зміг вивезти безліч негативів, сховавши їх у поясному ремені.
Перед початком Паризької мирної конференції 1919 року Вегнер звернувся до її неформального лідера, президента США Вудро Вільсона з проханням допомогти вірменському населенню і домогтися створення незалежної Вірменського держави. Він також опублікував збірку своїх листів з описом геноциду і дослідження положення вірмен в кемалістською Туреччини.
Армін Вегнер став релігійним соціалістом, активно брав участь в пацифістському русі. У 1922 році, коли турки-кемалісти продовжували знищувати вірмен, Вегнер видав книгу «Крик з Арарату» («Der Schrei von Ararat») із закликом надати цивільні права вірменським біженцям. У 1927-1928 рр. Вегнер з дружиною відвідав СРСР, побували вони і в Східній Вірменії, де Вегнер багато спілкувався з біженцями. Після повернення з СРСР Вегнер видав книгу «Five Fingers Over You», де описав політичні насильства більшовиків.
У 1933 році Вегнер звернувся з відкритим листом до Гітлера з пропозицією врятувати Німеччину від найбільшої несправедливості і ганьби, для чого потрібно було припинити недавно розпочаті переслідування євреїв. Сам він після цього піддався гонінням, які привели його до тривалого ув'язнення в концентраційних таборах Оранієнбург, Бергермор і Ліхтенбург. У 1938 році Вегнер втік до Італії. Після війни залишився жити в Римі.
Нагороди
- Залізний хрест 2-го класу
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Командор ордена «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» (1956)
- Премія Едуарда фон дер Гайдта (1962)
- Почесне звання «Праведник народів світу» (1967)
- Орден Святого Григорія Просвітителя (Вірменська апостольська церква) (1968)
Література
- Alloa, Emmanuel, "Afterimages. Belated Witnessing of the Armenian Catastrophe", in Journal of Literature and Trauma Studies 4.1 (2015), 43–54 [on Armin T. Wegner's photographs] https://muse.jhu.edu/article/621137/pdf
- Tamcke, Martin (ed.). Orientalische Christen und Europa: Kulturbegegnung zwischen Interferenz, Partizipation und Antizipation. Wiesbaden: Harrassowitz Verlag, 2012.
- Armin T. Wegner and the Armenians in Anatolia, 1915. Milan: Guerini e Associati, 1996.
- Milton, Sybil. "Wegner, Armen T." in Encyclopedia of genocide, vol. 1. Israel W. Charney (ed.) Santa Barbara, CA: ABC-CLIO, 1999, pp. 611–612.
- Fascism and Democracy in the Human Mind: A Bridge Between Mind and Society — Page 426 by Israel W. Charny
Посилання
- Фотографії, зроблені Вагнером під час геноциду вірмен
- Лист Вегнера Гітлеру (нім.)
- Товариство «Армін Т. Вегнер»
- Вегнер, Армін, Яд ва-Шем (англ.)
Примітки
|
- Народились 16 жовтня
- Народились 1886
- Уродженці Вупперталя
- Померли 17 травня
- Померли 1978
- Померли в Римі
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Нагороджені Почесним хрестом ветерана війни
- Командори ордена За заслуги перед ФРН
- Німецькі військовики Першої світової війни
- Німецькі письменники
- В'язні концентраційних таборів Третього рейху
- Пацифісти
- Праведники народів світу з Німеччини