Войнилів (ґміна)
 | Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. |
| Гміна Войнилів | |
| 1934-1939, 1941-1944 | |
| Воєводство | Станіславське |
|---|---|
| Повіт | Калуський |
| Адмінцентр гміни | Войнилів |
| Тип гміни | Сільська |
| Площа | 110,87 км² |
| Громади | 7 |
| Населення (1931) • населення • густота населення |
12 077 108,9 осіб/км² |
Ґміна Войнилів — сільська гміна в Калуському повіті Станиславівського воєводства Другої Речі Посполитої та у Крайсгауптманшафті Станіслав Дистрикту Галичина Третього Райху. Адміністративним центром гміни було містечко Войнилів.
Об’єднану сільську Войнилівську ґміну (рівнозначну волості) було утворено 1 серпня 1934 р. у межах адміністративної реформи в ІІ Речі Посполитій із суміжних тогочасних сільських ґмін (самоврядних громад): Бабін, Бабін Зажечни (Бабин-Зарічний), Войнілув (Войнилів), Долпотув (Довпотів), Должка (Довжка), Дубовіца (Дубовиця), Мошковце (Мошківці), Павлікувка (Павликівка), Пшевозєц (Перевозець), Середне (Середня), Сюлко, Сівка Войніловска (Сівка-Войнилівська), Слобудка (Слобідка)[1].
Площа ґміни — 110,87 км².
Кількість житлових будинків — 2 430.
Кількість мешканців — 12 077.[2]
Національний склад населення ґміни Войнілув на 01.01.1939[3]:
| село | населення | українці-грекокатолики | українці-латинники | євреї | поляки | польські колоністи |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Бабин | 960 | 905 | 30 | 5 | 20 | |
| Бабин Зарічний | 620 | 610 | 5 | 5 | ||
| Довпотів | 1370 | 1215 | 20 | 5 | 130 | |
| Довжка | 620 | 560 | 45 | 15 | ||
| Дубовиця | 910 | 700 | 100 | 10 | 100 | |
| Мошківці | 600 | 560 | 30 | 10 | ||
| Павликівка | 820 | 280 | 225 | 5 | 310 | |
| Перевозець | 980 | 950 | 10 | 10 | 10 | |
| Середнє | 970 | 790 | 150 | 20 | 10 | |
| Сільце | 880 | 670 | 70 | 60 | 80 | |
| Сівка Войнилівська | 1060 | 930 | 100 | 10 | 20 | |
| Слобідка | 410 | 405 | 5 | |||
| Войнилів | 2850 | 1450 | 250 | 1000 | 150 | |
| Загалом | 13050 | 10025 | 1035 | 1145 | 435 | 410 |
| Відсотки | 100 % | 89,77 % | 1,62 % | 0,77 % | 2,07 % | 5,68 % |
17 січня 1940 р. ґміна була ліквідована, а територія увійшла до новоствореного Войнилівського району.[4]
Гміна (волость) була відновлена на час німецької окупації з липня 1941 р. до липня 1944 р.
На 1.03.1943 населення ґміни становило 11 966 осіб.[5].
Примітки
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu kałuskiego w województwie stanisławowskiem na gminy wiejskie. (пол.)
- ↑ Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej z oznaczeniem terytorjalnie im właściwych władz i urzędów oraz urządzeń komunikacyjnych. Warszawa, 1935 — s. 10. (Дані на основі перепису 1931 року та територіального поділу 1934)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 32-33.
- ↑ Міста і села Галицького району: історія, пам'ятки, особистості — Івано-Франківськ, Нова Зоря, 2001 — с. 29
- ↑ |Amtliches Gemeinde- und Dorfverzeichnis fuer das GG. — s. 13. (нім.)