Самосил

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 17:12, 17 квітня 2021, створена Sehrg (обговорення | внесок) (Automatic taxobox, внутрішні посилання)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Самосил
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Глухокропивові (Lamiaceae)
Підродина: Ajugoideae
Рід: Самосил (Teucrium)
L.
Типовий вид
Teucrium fruticans
L.
Вікісховище: Teucrium

Самосил[1][2] (Teucrium) — рід рослин з родини глухокропивові (Lamiaceae); має космополітичне поширення.

Назва

Назва пов'язане з сила, посилення; назва, очевидно, зумовлена в'яжучими та іншими лікувальними властивостями цеї рослини[3].

Види

У світі приблизно 260 видів[4]. В Україні зростають: самосил звичайний (Teucrium chamaedrys), самосил кримський (Teucrium krymense), самосил гірський (Teucrium montanum), самосил сивий (Teucrium polium), самосил часниковий (Teucrium scordium)[1].

Опис

Самосили можуть зростати у формі трав або напівкущиків, з кореневищами або столонами. Стебла прямостійні або висхідні, прості або гіллясті від основи. Листки прості, на ніжках або майже сидячі, від серцеподібних до ланцетоподібних. Суцвіття 2–6-квіткові. Горішки (або ж схізокарпії) зворотно-яйцеподібні, голі, від гладких до сітчастих[4].

Поширення

Має космополітичне поширення[5].

Примітки

  1. а б Teucrium // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 300. (рос.)(укр.)
  3. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — С. 174. — ISBN 966-00-0785-X.
  4. а б Flora of China. Процитовано 10.01.2020. (англ.)
  5. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 10.01.2020. (англ.)