Гаетано Доніцетті
| Гаетано Доніцетті | |
|---|---|
| італ. Gaetano Donizetti | |
 | |
| Ім'я при народженні | італ. Domenico Gaetano Maria Donizetti |
| Народився | 29 листопада 1797[1][4][…] Бергамо, Ломбардія[5][6][7] |
| Помер | 8 квітня 1848[1][2][…] (50 років) Бергамо, Ломбардія, Ломбардо-Венеційське королівство, Австрійська імперія[5][8][7] ·менінгіт |
| Поховання | Grave of Gaetano Donizettid[9] і Santa Maria Maggiored |
| Країна | .svg){kind=small} Ломбардо-Венеційське королівство |
| Діяльність | композитор |
| Alma mater | Conservatorio Giovanni Battista Martinid |
| Вчителі | Johann Simon Mayrd і Станіслао Маттеї |
| Відомі учні | Michele Puccinid |
| Знання мов | італійська[1][10] |
| Жанр | опера, Меса і кантата |
| Magnum opus | Любовний напій, Лючія ді Ламмермур, Дон Паскуале, Дочка полкуd і Марія Стюарт |
| Посада | капельмейстер |
| Брати, сестри | Джузеппе Доніцетті |
| Автограф |  |
| Нагороди |   |
| IMDb | ID 0006044 |
.jpg)
Доменіко Ґаетано Марія Доніцетті (італ. Domenico Gaetano Maria Donizetti; 29 листопада 1797, — 8 квітня 1848) — італійський композитор.
Біографія
Народився в Бергамо, Ломбардія у бідній сім'ї, є молодшим братом Джузеппе Доніцетті. З 9 років вчився у Благодійній музичній школі Симона Майра. Перші його опери — «Енріко, граф Бургундський» і «Ливонський тесляр» (1819), — були добре прийняті венеціанською публікою, однак широку популярність він здобув 1831 року після установки в Мілані опери «Анна Болейн».
Доніцетті був надзвичайно плідним композитором. Його творча спадщина охоплює близько 75 опер, 16 симфоній, 19 струнних квартетів, 193 пісні, 45 дуетів, 3 ораторії, 28 кантат, інструментальні концерти сонати та інші твори.
Основні опери (див. Опери Гаетано Доніцетті)
- «Навіженство» (Una Follia) , 1818
- «Бідні мандрівні віртуози» (I piccoli virtuosi ambulanti) , 1819
- «Петро Великий, цар російський, або Ливонський тесляр» (Pietro il grande Czar delle Russie о II Falegname di Livonia) , 1819
- «Гувернер в скруті» (L'ajo nell'imbarazzo) ' ', 1824
- «Театральні зручності і незручності» (Le convenienze ed inconvenienze teatrali) , 1827
- «Анна Болейн» (Anna Bolena) , 1830
- «Любовний напій» (L'elisir d'amore) , 1832
- «Лукреція Борджіа» (Lucrezia Borgia) , 1833. Лібрето на основі однойменної п'єси Віктора Гюго
- «Марія Стюарт» (Maria Stuarda) , 1834. лібрето на основі однойменної п'єси Шиллера
- «Лючія ді Ламмермур» (Lucia di Lammermoor) , 1835. Лібрето на основі роману Вальтера Скотта «Ламмемурська наречена». Одна з провідних опер бельканто.
- «Велізарій» (Belisario) , 1836.
- «Дзвіночок» (Il campanello або Il campanello di notte) , 1836
- «Роберто Девере» (Roberto Devereux) , 1837. За трагедії Франсуа Ансель «Єлизавета Англійська».
- «Полієвкт» (Poliuto), 1838. За однойменною трагедією Корнеля
- «Марія ді Руденц» (Maria de Rudenz) , 1838
- «Дочка полку» (La fille du régiment) , 1840
- «Мученики» (Les martyrs) , 1840. По"Полієвкта", 1840
- «Фаворитка» (La favorite) , 1840. За більш ранньою власною оперою «L'ange de Nisida».
- «Марія Паділья» (Maria Padilla) , 1841. За трагедією Франсуа Анселя
- «Лінда ді Шамуні»[11] (Linda di Chamounix) , 1842
- «Дон Паскуале» (Don Pasquale) , 1843
- «Марія ді Роган» (Maria di Rohan) , 1843
- Катерина Корнаро
- «Дон Себастьян Португальський» (Dom Sébastien) , 1843. Лібрето Ежена Скріба по п'єсі П.-А. Фуше
Див. також
- 9912 Доніцетті — астероїд, названий на честь композитора[12].
Примітки
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Hussey D. Encyclopædia Britannica
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ база даних Léonore — ministère de la Culture.
- ↑ а б Доницетти Гаэтано // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ http://www.nytimes.com/2011/09/21/arts/21iht-LOOMIS21.html?pagewanted=all
- ↑ а б Archivio Storico Ricordi — 1808.
- ↑ http://encyclopedia2.thefreedictionary.com/Gaetano+Donizetti
- ↑ Meloncelli R. Dizionario Biografico degli Italiani — 1992. — Vol. 41.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ опера семісеріа
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
Посилання
- Вільні ноти авторства Доніцетті на сайті International Music Score Library Project (IMSLP)
- Товариство Ґаетано Доніцетті (англ.)
Джерела та література
- Доніцетті / УРЕ
- «Лючія ді Ламмермур» Г. Доніцетті i вокальна реформа 30-40-х років століття / О. Г. Стахевич // Культура України. Вип. 5. , 1999. — С. 63-70.
- Гаэтано Доницетти / Д. Донати-Петтени; пер. с итал. — Л. : Музыка, 1980. — 192 с.
- Гаэтано Доницетти: [биография] / А. Фраккароли ; пер. с итал. И. Константиновой ; Библиотека Академии молодых певцов Мариинского театра. — Санкт-Петербург: Сад искусств, 2003. — 334 с. : ил., портр. — (Волшебный мир музыки). — Библиогр.: с. 329—331. — ISBN 5-94921-001-8
|
Це незавершена стаття про музику. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |