Ангулем
| Ангулем Angoulême
| |
|---|---|
.svg)
| |
| Країна |  Франція
|
| Регіон | Нова Аквітанія |
| Департамент | Шаранта |
| Округ | Ангулем |
| Кантон | ест, нор, уест |
| Код INSEE | 16015 |
| Поштові індекси | 16000 |
| Координати | 46° пн. ш. 0° сх. д.H G O |
| Висота | 27 - 130 м.н.р.м. |
| Площа | 21,85 км² |
| Населення | 41 776 (2011-01-01) |
| Густота | 1911,95 ос./км² |
| Розміщення | |
  | |
| Влада | |
| Мер Мандат |
Xavier Bonnefont 2020-2026 |
| Офіційна сторінка | |
|
| |
Ангуле́м (фр. Angoulême) — місто та муніципалітет у Франції, у регіоні Нова Аквітанія, адміністративний центр департаменту Шаранта. Населення — 41 776 осіб (2011)[1].
Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 400 км на південний захід від Парижа, 105 км на південь від Пуатьє.
У місті проводиться найбільший в Європі щорічний фестиваль коміксів.
Історія
Ангулем стоїть на місці давньої Inculisma в Аквітанії. З 379 року ця колонія була місцем перебуванням єпископа, а згодом перейменована в Ecolisma або Encolisma. Хлодвіг в 507 відняв її у вестготів і заклав кафедральний собор. Вже в той час це було досить значне місто, а в наступні століття Ангулем грав важливу роль у військовій історії. У IX столітті місто розграбували нормани.
Місцевість, в якій розташований Ангулем, називалася спершу Ангумуа і за старих часів, c IX століття, була графством . Чоловіча гілка графів Ангумуа обірвалася в 1218 році зі смертю Емара Тайльфера; графство через спадкоємицю по жіночій лінії, Ізабеллу (другу дружину Іоанна Безземельного), перейшло до дому Лузіньян.
У 1302 році, коли Гуго XIII Лузіньян помер без спадкоємців по чоловічій лінії, Філіп Красивий приєднав це графство до своїх володінь, і з тих пір воно становило спадок з графським титулом для членів королівського дому (за винятком періоду 1360—1373, коли місто належало англійцям). C 1394 Ангулем належить герцогам Орлеанським, молодшій гілці династії. Так, молодший син Людовика Орлеанського, Жан, був графом Ангулемським, а його онук вступив на престол під ім'ям Франциска I. Останній у 1515 році перейменував це графство в герцогство і віддав його в долю матері, Луїзі Савойській. До того часу «герцогство», яке контролювалося королем, залишалося таким лише номінально.
Титул герцога Ангулемського носив третій син Франциска I, Карл (помер у 1545), якому як зятеві Карла V випало на долю укласти мир між Францією та Іспанією. Карл IX до свого сходження на престол також носив титул герцога Ангулемського. Останнім герцогом Ангулемським став Луї-Антуан (1775—1844), який в 1830 кілька хвилин правив під ім'ям Людовіка XIX. Карта міста 1914
З XIV століття в місті процвітали паперові мануфактури, а згодом і друкарні — завдяки наявності чистої води практично постійної температури, що надходить з підземних річок. До кінця XIX століття в Ангулемі була "21 велика паперова фабрика, заводи винокурні, шкіряні і збройові. Торгівля, зосереджена в передмісті Гумо, велася переважно папером, хлібом, вином, горілкою, коноплею, льоном, трюфелями, каштанами, милом, сіллю, корками, дошками для бочок, залізними та мідними товарами. Неподалік від міста розташований Теруатський пороховий завод з 17 майстернями, а в Туврській долині, за 6 км від Ангулема, — великий гарматно-ливарний завод, заснований в 1750 р., який міг постачати щорічно до 680 гармат.
У 1903 році, під час автогонки Париж — Мадрид, під Ангулема загинув Марсель Рено — один із засновників Renault . У XX столітті місто було відоме своїми автоперегонами; кільцева траса Ангулемськими бульварами, що розбиті на місці колишніх фортечних валів.
У 1940 році, після капітуляції Франції, Ангулем виявився на захід від кордону між вішистською Францією і окупованими територіями. У 1944 році, під час десантування, залізнична станція Ангулем (лінія Бордо — Пуатьє) зазнала масованих бомбардувань.
Визначні пам'ятки
Головні пам'ятки:
- Ангулемський собор, основні будівлі якого датовані початком XII століття, перебудований в XIX столітті під керівництвом Поля Абаді.
- Будівля мерії, також побудована Абаді, що має у своєму складі дві башти, які збереглися від середньовічної фортеці герцогів Ангулемських.
На місці фортечних укріплень Ангулема розбите кільце бульварів. Велика частина старого міста добре збереглася.
Демографія
Динаміка населення (Cassini[3] і INSEE[4] ):
Розподіл населення за віком та статтю (2006)[5]:
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 19 486 | 3209 | 3403 | 5637 | 4443 | 2480 | 314 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 22 597 | 3221 | 3298 | 5877 | 5250 | 4172 | 779 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Економіка
2010 року серед 27 646 осіб працездатного віку (15—64 років) 19 475 були активними, 8171 — неактивною (показник активності 70,4%, у 1999 році було 69,5%). З 19 475 активних мешканців працювало 15 479 осіб (7933 чоловіки та 7546 жінок), безробітними було 3996 (2004 чоловіки та 1992 жінки). Серед 8171 неактивної 3472 особи були учнями чи студентами, 1987 — пенсіонерами, 2712 були неактивними з інших причин[6].
У 2010 році в муніципалітеті числилось 20032 оподатковані домогосподарства, у яких проживали 38591,5 особи, медіана доходів виносила 16 309 євро на одного особоспоживача[7]
Уродженці
- Адріен Сілва (*1989) — відомий португальський футболіст, півзахисник.
- Мішель Монтіньяк (1944—2010)— французький дієтолог.
- Валлєн Деламот, Жан-Батіст-Мішель (1729—1800), архітектор
- Ґійом Фай — французький журналіст та письменник, ідеолог та теоретик французького ультраправого руху
Сусідні муніципалітети
|
Ла-Рошель 120 km | Париж 435 km Пуатьє 110 km Ніор 110 km |
Монлюсон 236 km Гере 170 km Конфолан 50 km |
|
| Коньяк 40 km Сент 70 km Руаян 100 km |
Пн | Лімож 100 km | ||
| Зх Ангулем Сх | ||||
| Пд | ||||
| Бордо 120 km | Лібурн 100 km Бержерак 110 km |
Періге 80 km |
Галерея зображень
Див. також
Примітки
- ↑ Кількість населення у 2011 році. INSEE. Процитовано 28 вересня 2014.(фр.)
- ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ http://cassini.ehess.fr/ Population avant le recensement de 1962, наведено за французькою вікіпедією
- ↑ INSEE: Population depuis le recensement de 1962, наведено за французькою вікіпедією
- ↑ Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
- ↑ Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базисні показники: зайнятість та активність населення в 2010 році] (фр.) . INSEE. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, в 1999 році тимчасова зайнятість врахована частково)
- ↑ Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.
Посилання
- Офіційний сайт міста Ангулем
- Туристичне бюро муніципалітету Ангулем
- Минуле Ангулем
- Розташування муніципалітету Ангулем на мапі Франції та сусідні муніципалітети
|
Це незавершена стаття з географії Франції. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |