Координати: 50°19′19.833600099996″ пн. ш. 31°8′24.526680100005″ сх. д. / 50.32218° пн. ш. 31.14015° сх. д. / 50.32218; 31.14015

Нечаївщина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку



«Нечаївщина»
Північно-західна частина Нечаївщини
Північно-західна частина Нечаївщини
Північно-західна частина Нечаївщини
50°19′19.833600099996″ пн. ш. 31°8′24.526680100005″ сх. д. / 50.32218° пн. ш. 31.14015° сх. д. / 50.32218; 31.14015
Країна Україна
РозташуванняУкраїна,
Київська область,
Бориспільський район
Площа17,6 га
Засновано2010 р.
ОператорІванківська сільська рада
Нечаївщина. Карта розташування: Київська область
Нечаївщина
Нечаївщина (Київська область)
Мапа

CMNS: Нечаївщина у Вікісховищі

«Нечаївщина» — ландшафтний заказник місцевого значення. Заказник розташований на території Бориспільського району Київської області, Іванківська сільська рада, в адміністративних межах села Іванків. Межує з Баришівським районом та відновиться до земель запасу Іванівської сільської ради. Створено рішенням Київської обласної ради народних депутатів від 21.10.2010 р. № 866-35-V.

Площа заказника — 17,6 га, з яких 6,5 га — орна земля, 5,6 га — лісові насадження, 5,5 га — зволожені луки. Створений у 2010 році[1].

Лісові насадження, що збереглися з кінця ХІХ століття є мішаними, представленими у більшості липами серцелистою та широколистою, дубом, березою, осикою. У чагарниковому ярусі наявні глід та терен. Орнітофауна представлена такими птахами як синиця велика, синиця блакитна, ремез, соловейко, вивільга, сойка.

Нечаївщина, Зх. частина
Нечаївщина, курган

У 1905 році в урочищі було проведено обстеження науковими представниками Інституту ботаніки НАН України, які зафіксували близько 100 видів рослин, серед яких багато рідкісних. Лікарські рослини представлені такими: дягель лікарський, оман високий, валеріана лікарська, материнка, конвалія, живокіст, чемериця та ін. У низинній частині проектованого заказника поширене лучне різнотрав'я.

Окрім цього, урочище «Нечаївщина» має велике історико-культурне значення. На його території знаходиться курганна група, яка відноситься до скіфського періоду, епохи міді, бронзи. Найбільший з курганів — Сиза могила — зберіг ділянку степової ковили. На території урочища також виявлено археологічні знахідки, які відносяться до доби бронзи ІІ тисячоліття до н. е., поселення ранніх слов'ян Черняхівської культури ІІ-V ст. н. е., Київської Русі ХІІ—ХІІІ ст.

Галерея

Примітки

  1. Рішення Київської облради від 12.12.2008 № 391-21-V

Джерела