Бекетов Андрій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андрій Миколайович Бекетов
Андрей Николаевич Бекетов
Народився26 листопада (8 грудня) 1825[1]
Q19638804?, Сердобський повітd, Саратовська губернія, Російська імперія
Помер1 (14) липня 1902 (76 років)
Shakhmatovod, Q18634935?, Клинський повітd, Московська губернія, Російська імперія
ПохованняЛітераторські мостки
Місце проживанняMalaya Krasnaya streetd[2]
Країна Російська імперія
Діяльністьботанік, перекладач, географ, популяризатор науки, викладач університету
Alma materМосковський університет
Галузьісторія, джерелознавство
ЗакладХНУ ім. В. Н. Каразіна
Санкт-Петербурзький державний університет
Науковий ступіньдоктор наук
Відомі учніКраснов Андрій Миколайович
Вернадський Володимир Іванович
Шмальгаузен Іван Федорович
Танфільєв Гаврило Іванович
Аспіранти, докторантиШмальгаузен Іван Федорович
Танфільєв Гаврило Іванович
Vladimir Aggeenkod
ЧленствоПетербурзька академія наук
РідБекетовиd
БатькоQ117321225?
Брати, сестриБекетов Микола Миколайович
У шлюбі зБекетова Єлизавета Григорівна
ДітиEkaterina Beketovad
Кублицька-Піоттух Олександра Андріївна
Mariya Beketovad
Нагороди
орден Святої Анни I ступеня орден Святого Станіслава I ступеня орден Святого Володимира III ступеня орден Святої Анни II ступеня

Андрі́й Микола́йович Беке́тов (нар. 26 листопада (8 грудня) 1825(18251208), селище Алфьоровка, нині Нова Бекетовка Пензенської області Росії — 1 (14) липня 1902, м. Шахматово, нині Московської області Росії) — український і російський ботанік, громадський діяч. Дід Олександра Блока.

Біографічні дані

1849 року закінчив Казанський університет. В період 1858—1861 років очолював кафедру ботаніки у Харківському університеті. Згодом в 1861—1897 роках викладав у Петербурзькому університеті, 1876—1883 — його ректор.

Член-кореспондент (від 1891) і почесний член (від 1895) Петербурзької академії наук.

Наукові досягнення

Бекетов — один з основоположників експериментальної морфології і географії рослин в Росії. У наукових працях надавав вирішального значення впливу зовнішніх факторів при видоутворенні. Одну з праць Бекетова присвячено флорі Катеринославської губернії (1885), в якій описано понад 1000 видів. Бекетов написав кілька підручників і багато науково-популярних праць, був ініціатором багатьох з'їздів російських природознавців і лікарів.

До вихованців Бекетова належать ботаніки Климент Аркадійович Тімірязєв, Володимир Леонтійович Комаров та ін.

Вибрані праці

  • Курс ботаники для университетских слушателей. — Издание 2. — Санкт-Петербург, 1889.
  • Учебник ботаники. — Издание 2. — Санкт-Петербург, 1897.
  • География растений. — Санкт-Петербург, 1896.

Цікавий факт

  • Андрій Миколайович був вегетаріанцем, у 1878 році опублікував статтю «Питание человека в его настоящем и будущем» — перша публікація російською мовою про вегетаріанство, вважають, що саме його стаття остаточно переконала Толстого відмовитися від м'яса.[3]

Примітки

Література