Атлантида (фільм, 1921)
Атлантида | |
---|---|
фр. L'Atlantide | |
Жанр | драма |
Режисер | Жак Фейдер |
Продюсер | Луї Обер |
Сценарист |
|
На основі | «Атлантида» П'єра Бенуа |
У головних ролях | Жан Анжело Стася Наперковська Жорж Мельхіор |
Оператори |
|
Художник | Мануель Оразі |
Кінокомпанія |
|
Дистриб'ютор | Louis Aubertd і Netflix |
Тривалість | 163 хв. |
Мова | німий (французькі інтертитри) |
Країна | Франція |
Рік | 1921 |
Дата виходу | 4 червня 1921 (Париж, прем'єра) |
Кошторис | 1,8 млн франків[1] |
IMDb | ID 0010969 |
Рейтинг | IMDb: |
Атлантида у Вікісховищі |
Додаткові характеристики | |
---|---|
Формат плівки | 35 мм |
Співвідношення | 1,33 : 1 |
Колір | чорно-білий |
Звук | німий |
«Атлантида» (фр. L'Atlantide) — французький науково-фентезійний пригодницький фільм 1921 року, поставлений режисером Жаком Фейдером за однойменним романом 1919 року П'єра Бенуа.
Сюжет
У 1911 році два французькі офіцери, капітан Моранж (Жан Анжело) і лейтенант Сент-Аві (Жорж Мельхіор), що заблукали в Сахарі, урешті-решт дістаються до оазису Гоггар і потрапляють в казковий палац, де живе цариця Атлантиди, загадкова Антінея (Стася Наперковська), правителька туарегів. Вона заманила їх, щоб зробити своїми коханцями. Як правило, вона, потішившись, вбиває коханців і зберігає їхні забальзамовані тіла в особливому залі. Заворожений Антінеєю Сент-Аві вбиває свого суперника Моранжа і тікає з палацу. Завдяки щасливому випадку йому вдається повернутися в Томбукту за допомогою молодої арабської дівчини Таніт-Зерги (Мари-Луїза Іріб), яка в дорозі помирає.
У ролях
• Жан Анжело | … | капітан Моранж |
• Стася Наперковська | … | цариця Антінея |
• Жорж Мельхіор | … | лейтенант де Сент-Аві |
• Марі-Луїза Іріб | … | Таніт-Зерґа |
• Абд-ель-Кадер Бен Алі | … | Сегейр бен Шейх |
• Мохамед Бен Нуї | … | провідник Бу-Джема |
• Пол Франсеші | … | архіваріус |
• Андре Роанн | … | Массар |
• Женіка Міссіріо | … | капітан Еймар |
• Рене Лорсе | … | лейтенант Олів'є Ферр'єр |
• Барб'є | ||
• Жан Дальтур | ||
• Дальтур-батько | ||
• Де Раду | ||
• Гаррі Леррен | ||
• Давид Шатле |
Виробництво
Жак Фейдер купив у П'єра Бенуа право на екранізацію його роману «Атлантида» за 10 тисяч франків. Надаючи велике значення достовірності зйомок на натурі, Жак Фейдер наприкінці 1919 року спеціально відправився в подорож, щоб вивчити місцевість. У лютому 1920 року він приїхав в Алжир з двадцятьма техніками і такою ж кількістю акторів.[1]
Зйомки тривали близько восьми місяців — з 1 березня до жовтня 1920: натуру знімали в околицях Туггурта, потім — в Оресі біля М'Ншуеша, в Руффі і в Джиджелі, на березі моря. Декорації побудували біля Алжиру, в кар'єрах Баб-Ель-Кеда[1]. Через два роки після зйомок С. Наперковська писала в «Ciné-Miroir»: «Ми провели п'ятдесят днів в Туггурті з туарегами та їх мехарами (верблюдами), і по декількох деталях можна собі уявити, які труднощі чекали такого великого режисера, яким був Жак Фейдер. Наприклад, стада мехарів повинні були стикатися або просто переміщатися по знімальному полю точно в указаний час і з'являтися в той момент, коли цього вимагала дія. […] Нам часто доводилося багато разів повторювати одні й ті самі сцени в глибині Сахари, при 45 градусах спеки в тіні»[1].
Знімальна група
- Автор сценарію — Жак Фейдер за романом «Атлантида» П'єра Бенуа (1919)
- Режисер-постановник — Жак Фейдер
- Продюсер — Луї Обер
- Оператори — Віктор Морен, Амедеї Моррін, Жорж Спехт
- Композитор — М. Жемен
- Художник-постановник — Мануель Оразі
- Художник по костюмах — мадемуазель Бернуар[1]
Реліз
Після завершення фільму паризький банк «Тальман и Ко», який фінансував проект, продав його за два мільйони франків кінопрокатнику Луї Оберу, який пішов на певний ризик під час кризи.[1]
Після двох тижнів монопольного показу в паризькому «Гомон-паласі», де фільм вперше був показаний 4 червня 1921 року, він був включений в програму щойно відкритого на Бульварах кінотеатру «Мадлен сінема». Там «Атлантида» не сходила з афіші впродовж п'ятдесяти двох тижнів — рекорд, який був побитий в цьому залі лише через двадцять років фільмом «Діти райка» Марселя Карне.[1]
«Атлантида» була одним з рідкісних французьких фільмів того періоду, проданих у всьому світі. Його успіх тривав аж до появи звукового кіно, коли Георг Вільгельм Пабст зняв його ремейк («Атлантида», 1932) з новими акторами. У 1932 році у Франції відсвяткували сорокатисячну демонстрацію фільму, перш ніж він остаточно зійшов з афіш.[1]
Примітки
Джерела
- Жорж Садуль. Всеобщая история кино. В 6-ти томах = Histoire générale du cinéma. — М. : Искусство, 1958-1982. (рос.)
Посилання
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Атлантида (фільм, 1921)
- Атлантида на сайті IMDb (англ.) (станом на 17.10.2017)
- Фільми 1921
- Фільми Франції 1921
- Фантастичні фільми 1921
- Фентезійні фільми Франції
- Науково-фантастичні фільми Франції
- Пригодницькі фільми Франції
- Німе кіно Франції
- Чорно-білі фільми Франції
- Фільми Жака Фейдера
- Екранізації творів П'єра Бенуа
- Екранізації науково-фантастичних літературних творів
- Екранізації фентезійних літературних творів
- Екранізації фантастичних романів
- Фільми про Алжир
- Фільми про Атлантиду
- Фільми, дія яких відбувається в пустелі