Сидор Олег Миколайович
Сидор Олег Миколайович | |
---|---|
Солдат | |
Загальна інформація | |
Народження | 15 березня 1977 Коноплівці |
Смерть | 9 січня 2015 (37 років) поблизу м. Щастя |
Псевдо | «Скіф» |
Військова служба | |
Роки служби | 2014-2015 |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Сухопутні війська |
Рід військ | Механізовані війська |
Формування | |
Війни / битви | |
Оле́г Микола́йович Си́дор (15 березня 1977, с. Коноплівці — 9 січня 2015, поблизу м. Щастя) — солдат Збройних сил України.
Життєпис
Колишній військовик, строкову службу пройшов у десантних військах, снайпер-розвідник, опісля служив за контрактом.
Активний учасник Революції Гідності — у складі 8-ї «афганській» сотні Самооборони Майдану очолював групу швидкого реагування.
Пішов добровольцем на фронт, командир штурмового загону «Яструб», 24-й окремий штурмовий батальйон ЗСУ «Айдар».
Був учасником практично всіх боїв «Айдару»; загинув вранці 9 січня 2015-го поблизу міста Щастя від вогнепального поранення.
10 січня 2015 року з Олегом попрощалися на Майдані Незалежності у Києві.
Похований у Коноплівцях.
Без Олега лишились дружина і двоє дітей. Після смерті чоловіка дружина підписала контракт зі 128-ю ОГПБр та відбула на службу у Старобільськ.
Вшанування
- на будинку, у якому проживав Олег Сидор, відкрито меморіальну дошку його честі
- 29 грудня 2016 в Києві за підтримки благодійних фондів та участі громадських активістів й волонтерів презентовано колекційну марку, створену на честь воїнів, які загинули в боях на сході України. На ній зображені Ігор Брановицький, Ігор Гольченко, Микола Колосовський, Євген Лоскот, Андрій Матвієнко, Сергій Свищ, Олег Сидор, Сергій Табала, Георгій Тороповський.
Посилання
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |