Табала Сергій Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сергій Олександрович Табала
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).svg Солдат
Serhiy Tabala.jpg
Загальна інформація
Народження 16 грудня 1995(1995-12-16)
Лебедин, Україна
Смерть 6 листопада 2014(2014-11-06) (18 років)
Донецьк, Україна
поховання: Суми
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Псевдо Сєвєр
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Добровольчі формування
Формування
Emblem of the Ukrainian Volunteer Corps «Pravyi sector».svg
 ДУК
Війни / битви Російсько-українська війна
Бої за Донецький аеропорт
Нагороди та відзнаки
Герой України
Орден «Народний Герой України»
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»

Сергі́й Олекса́ндрович Табала́ (16 грудня 1995(19951216), Лебедин, Україна — 6 листопада 2014, Донецьк, Україна) — український військовик, доброволець, вояк 5-го окремого батальйону Добровольчого Українського корпусу «Правий сектор». Позивний «Сєвєр»[1]. Герой України (посмертно).

Життєпис[ред. | ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Марш пам'яті загиблого героя української нації Сергія Табали друга Сєвєра
Nuvola apps kaboodle.svg Хоробрі серця. Покоління Незалежних. Сергій Сєвєр Табала
Nuvola apps kaboodle.svg Сєвєр. Прощання на блокпосту
Nuvola apps kaboodle.svg Більше тисячі сумчан прийшли на прощання із загиблим в АТО 18-річним «кіборгом»

Брав участь у Революції гідності. Після початку російсько-української війни долучився до лав Добровольчого Українського корпусу. Був поранений, але залишився в строю.

Обставини загибелі[ред. | ред. код]

Загинув 6 листопада 2014 року від артилерійського снаряду 100-мм протитанкової гармати МТ-12 «Рапіра» під час штурму російськими бойовиками диспетчерської вежі в аеропорту Донецька.

Похований на Алеї Слави Центрального міського цвинтаря у рідному місті Суми.

Нагороди[ред. | ред. код]

Державні[ред. | ред. код]

6 грудня 2016 року Президент України Петро Порошенко вручив «Золоту Зірку» Героя бабусі Сергія Табали Людмилі Шепотько[3].

Недержавні[ред. | ред. код]

Звання[ред. | ред. код]

  • Звання Почесний громадянин міста Суми (17 грудня 2014, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу.[4][5]

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Розпорядженням Сумского міського голови від 19 лютого 2016 року № 43-Р іменем Сергія Табали («Севера») названо вулицю м. Суми (колишня назва – «вулиця Паризької Комуни»)[6].

На честь Сергія Табали встановлена меморіальна дошка в Сумській спеціалізованій школі № 9, міста Суми[7].

пам'ятник добровольцям у селі Святопетрівському, прототипом якого послугував Сергій Табала

Фотографія Сергія Табали у аеропорту Донецька стала образом для створення пам'ятника українським добровольцям, встановленому у селі Святопетрівське, Київської області.[8]

29 грудня 2016 в Києві за підтримки благодійних фондів та участі громадських активістів й волонтерів презентовано колекційну марку, створену на честь воїнів, які загинули в боях на сході України. На ній зображені Ігор Брановицький, Ігор Гольченко, Микола Колосовський, Євген Лоскот, Андрій Матвієнко, Сергій Свищ, Олег Сидор, Сергій Табала, Георгій Тороповський.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Попередник: Герой Україникавалер ордена «Золота Зірка»
№ 169
21 листопада 2016
Наступник:
Снітко Андрій Володимирович Яровий Микита Олександрович