Бабенко Іван Олександрович
Ця стаття недостатньо ілюстрована. (січень 2018) |
Ця стаття містить перелік посилань, але походження окремих тверджень залишається незрозумілим через брак внутрішньотекстових джерел-виносок. (січень 2018) |
Бабенко Іван Олександрович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 19 жовтня 1935 (89 років) Київ | |||
Смерть | 2013 | |||
Національність | українець | |||
Країна | СРСР→ Україна | |||
Жанр | живописець, графік, плакатник | |||
Навчання | Харківське державне художнє училище, Український поліграфічний інститут імені Івана Федорова | |||
Діяльність | художник | |||
Вчитель | Луценко Анатолій Павлович | |||
Член | Національна спілка журналістів України і Національна спілка художників України | |||
| ||||
Іва́н Олекса́ндрович Бабе́нко (нар. 19 жовтня 1935, м. Київ - 2013, м. Харків) — харківський художник. Живописець, графік, плакатник. Працює в жанрах тематичної картини, портрета, пейзажу, натюрморту. Член Спілки журналістів України (1974). Член Національної Спілки художників України (1990).
Життєпис
Народився 19 жовтня 1935 року, в місті Київ. Первинну фахову освіту здобув Харківському державному художньому училищі, який закінчив у 1966 р. Другу вищу освіту здобував в Українському поліграфічному інституті імені Івана Федорова у м. Львові, який успішно у 1972 р.[1]
Починаючи з 1991 року працює на посаді доцента в Харківській державній академії міського господарства. Бере активну участь у виставках різного рівня, починаючи з 1966 р. — це республіканські і всесоюзні виставки. У міжнародних виставках бере участь починаючи з 1972 р. В закордонних виставках художник бере участь з 1977 р. Його картини експонувались в наступних країнах: Чехословаччина, Угорщина, Болгарія і Польща.
Персональні виставки митця проводилися в м. Харків в наступних роках (1975, 1966, 2000 рр.) та у Москві в 1993 р.
Основні твори
- «Солдатки. 43-й рік», (1966);
- «В рідну бригаду» (1970);
- «Портрет доярки», (1977);
- «Мала Земля. Комісар», (1978);
- «Обжинки», (1982);
- «Портрет Героя Соціалістичної Праці І. Бабанського», (1983);
- «На мирної ниві», (1983—1984);
- «Осінь під Москвою» (1986);
- «Портрет художника М. Середченка», (1987);
- «Очікування. Тисячі дев'ятсот сорок п'ять», «Другий ешелон», (1989);
- «Хлібороб», (1989);
- «Золота осінь» (1990);
- «Портрет професора», (1990);
- «Польові квіти» (1992);
- «Світлий день», «Весна іде», (1994);
- «На Полтавщині» (1995);
- «Березень», (1996);
- «Радісний день. Весна»(1996);
- «Вечерний звон», (1999).
Художні твори зберігаються в Міністерстві культури України, Національному музеї міста Єйськ (РФ).
Примітки
- ↑ Харьковский художник Бабенко Иван Александрович. Соцреализм. Киевский клуб коллекционеров.
Джерела
- Бабенко Іван Олександрович // Енциклопедія Сучасної України
- Мистецькі шляхи Харківщини. Х., 1998; Романовский В. Волшебная кисть художника // Веч. Харьков. 2001, 3 фев.
Це незавершена стаття про художника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |