Лебедівка (Чернігівський район)
| село Лебедівка | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Чернігівська область |
| Район | Козелецький район |
| Рада | Максимівська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA74100030080058059 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1750 |
| Колишня назва | Гнилуша |
| Населення | 220 (1.01.2014)[1] |
| Площа | 1,43 км² |
| Густота населення | 153,85 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 17020 |
| Телефонний код | +380 4646 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°13′53″ пн. ш. 30°58′13″ сх. д. / 51.23139° пн. ш. 30.97028° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
112 м |
| Водойми | р. Десна |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 17020, Чернігівська обл., Козелецький р-н, с. Максим, вул. Центральна, 22 |
| Карта | |
  Лебедівка | |
 Лебедівка | |
| Мапа | |
| |
Лебеді́вка — село в Україні, у Чернігівському районі Чернігівської області. Населення становить 220 осіб. Орган місцевого самоврядування — Гончарівська селищна рада.
До 1961 року — Гнилуша.
Історія
Біля села, на притоці Десни - Кривші, 1967 року виявлено поселення трипільської культури[2].
Село виникло до 1638 року і, на думку дослідника Петра Кулаковського, належало до Чернігівської волості та було обсаджено, ймовірно, чернігівськими міщанами[3].В 1653 році село належало до Слабинської сотні Чернігівського полку. У тестаменті чернігівського полковника Якова Лизогуба від 25 серпня 1690 року згадана і Гнилуша.
В матеріалах Чернігівської губернської архівної комісії за 1754 рік відмічається: "Речка прозванная Кривша имеется в луге между Смолином и деревнею Гнилушею, увила оная з урочища Фалихи под Смолином имеючагось"[4]. Лизогуб володів селом з часів гетьмана Івана Самойловича і предав у спадок своєму синові Семену, бунчуковому товаришу.
За описом 1781 року Д.Пащенка селяни вготовляли дранку, дошку, випалювали вугілля. У селі було 38 дворів, 49 хат, у яких проживали 12 виборних козаків, 36 підпомічних козаків, 28 підданих генерал- майора О.Рігельмана і 12 підданих чернігівських полковників. На краю села поселились росіяни- старовіри, через що один куток досі зветься Кацапським і в селі є їх окремий цвинтар. У 60-х роках ХIХ століття у селі поселились євреї.
Школа в селі відкрита 1907 року у церковному приміщенні.Згодом сформувалась трикласна церковно- приходська школа, в якій було 20- 25 учнів і один учитель. У 1913- 1914 роках збудовано земську чотиркласну школу, у якій навчались 40- 45 учнів і були два вчителі.
1931 року в селі організовано колгос "Незаможник", у який вступили лише 16 сімей. Олексія Скрипку, Захара Тригуба, сім'ю назарчуків розкуркулили і їх виселили із села, забравши майно. На початку 30-х років комуністи та комсомольці зруйнували сільську церкву, з матеріалу якої та з попівської хати збудували сільбуд і зерносховище.
Від голоду в Гнилуші померли не менше 70 осіб, з них 20 одноосібників. Найбільше смертей було в сім'ях Грязних, Іванченків, Коваленків та Локтів. 1938 року колгосп назвали іменем Васілія Чапаєва.
З фронтів другої світової війни в село не повернулися 213 чоловіків.
Персоналіїі
В поселенні народились:
- Киридон Петро Васильович (1961—2019) — український історик.
- Чуприна Михайло Степанович (1924—2000) — український історик і краєзнавець.
- Чухліб Василь Васильович (1941—1997) — український письменник, журналіст, громадський діяч, літературознавець.
- Сочивець Іван Йосипович (1917-2004) — український гуморист- прозаїк, головний редактор журналу "Перець".
- Грищенко Петро Васильович (1947) - український бібліотекар, краєзнавець, заслужений працівни культури України.
Див. також
Посилання
Примітки
- ↑ Козелецький район. Потенціал економічного розвитку
- ↑ Опис землі Козелецької (українською) . Вишгород: Брама V - Новини Придесення. 2011. с. 6—7. ISBN 978-966-2651-01-0.
- ↑ Кулаковський, Петро (2006). Чернігово - Сіверщина у складі Речі Посполитої 1618 - 1648 (українською) . Київ: "Темпора". с. 287. ISBN 966-8201-17-5.
- ↑ Опис землі Козелецької (українською) . Вишгород: Брама V - Новини Придесення. 2011. с. 358—359. ISBN 978-966-2651-01-0.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |