Фаусто Черчіньяні
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (червень 2019) |
Фаусто Черчіньяні | ||||
---|---|---|---|---|
Fausto Cercignani | ||||
Народився | 21 березня 1941 Кальярі, Італія | |||
Громадянство | Італія | |||
Національність | італієць | |||
Діяльність | філолог, поет, критик | |||
Alma mater | Державний Університет Мілана | |||
Заклад | Державний Університет Мілана, Пізанський університет і University of Bergamod | |||
Брати, сестри | Carlo Cercignanid[1] | |||
| ||||
Фаусто Черчіньяні у Вікісховищі | ||||
Фа́усто Черчінья́ні (італ. Fausto Cercignani, 21 березня 1941) - італійський вчений, есеїст і поет.
Діяльність
Фаусто Черчіньяні викладав германську філологію та історію англійської мови в різних італійських університетах.[2]
У галузі вивчення англійської мови він добре відомий своїми дослідженнями про Вільяма Шекспіра.[3]
Його головною працею з цього питання є Shakespeare's Works and Elizabethan Pronunciation, Oxford, University Press (Clarendon Press), 1981.[4]
Його літературна критика стосується різних відомих авторів, таких як: Єнс Петер Якобсен, Георг Тракль, Георг Бюхнер, Артур Шніцлер, Йоганн Вольфганг фон Гете, Готгольд Ефраїм Лессінг, Гуго-Лауренц-Гофман фон Гофмансталь, Райнер Марія Рільке, Альбан Берг, Ернст Теодор Амадей Гофман, Роберт Музіль, Новаліс, Мойсей Йозеф Рот, Карл Краус, Франц Кафка, Томас Манн, Гергарт Гауптман, Фрідріх Шиллер, Кріста Вольф.
У галузі лінгвістичних досліджень він досліджував германську групу мов з хронологічної точки зору, особливо прагерманська мова, готська мова, англійська мова та німецька мова.
Фаусто Черчіньяні є головним редактором міжнародних літературних періодичних видань “Studia austriaca” (e-ISSN 2385-2925, p-ISSN 1593-2508)[5] та “Studia theodisca” (e-ISSN 2385-2917, p-ISSN 1593- 2478).[6]
Поет
Поезія Черчіньяні публікується в семи буклетах і зараз зібрана в книзі Scritture. Poesie edite e inedite, Torino 2015.[7]
Фаусто Черчіньяні також експериментував з особистим перекладом його віршів.[8]
Вибрані твори
Англійські дослідження
- Shakespeare's Works and Elizabethan Pronunciation, Oxford, University Press (Clarendon Press), 1981.[4]
- English Rhymes and Pronunciation in the Mid-Seventeenth Century, in "English Studies", 56/6, 1975, 513-518.[9]
- The Development of */k/ and */sk/ in Old English, in "Journal of English and Germanic Philology", 82/3, 1983, 313-323.[10]
Германські дослідження
- The Consonants of German: Synchrony and Diachrony , Milano, Cisalpino, 1979.[11]
- The Development of the Gothic Short/Lax Subsystem, in "Zeitschrift für vergleichende Sprachforschung", 93/2, 1979, 272-278.[12]
- Early «Umlaut» Phenomena in the Germanic Languages, in "Language", 56/1, 1980, 126-136.[13]
- Zum Hochdeutschen Konsonantismus. Phonologische Analyse und phonologischer Wandel, in "Beiträge zur Geschichte der deutschen Sprache und Literatur", 105/1, 1983, 1-13.[14]
- The Elaboration of the Gothic Alphabet and Orthography, in "Indogermanische Forschungen", 93, 1988, 168-185.[15]
- Saggi linguistici e filologici. Germanico, gotico, inglese e tedesco, Alessandria, 1992.[16]
Літературна критика
Книг
- F. Cercignani - M. Giordano Lokrantz, In Danimarca e oltre. Per il centenario di Jens Peter Jacobsen, Milano, 1987.[17]
- F. Cercignani, Existenz und Heldentum bei Christa Wolf. «Der geteilte Himmel» und «Kassandra», Würzburg, Königshausen & Neumann, 1988.[18]
- F. Cercignani, Studia trakliana. Georg Trakl 1887-1987, Milano, 1989.[19]
- F. Cercignani, Studia büchneriana. Georg Büchner 1988, Milano, 1990.[20]
- F. Cercignani, Studia schnitzleriana, Alessandria, 1991.[21]
- F. Cercignani, Novalis, Milano, 2002.[22]
Есе
- Disperata speranza: la trama del «Niels Lyhne», in F. Cercignani - M. Giordano Lokrantz, In Danimarca e oltre. Per il centenario di Jens Peter Jacobsen, Milano, 1987, 95-128.[17]
- Dunkel, Grün und Paradies. Karl Krolows lyrische Anfänge in «Hochgelobtes gutes Leben», in "Germanisch-Romanische Monatsschrift", 36/1, 1986, 59-78.[23]
- Zwischen irdischem Nichts und machtlosem Himmel. Karl Krolows «Gedichte» 1948: Enttäuschung und Verwirrung, in "Literaturwissenschaftliches Jahrbuch", 27, 1986, 197-217.[24]
- E. T. A. Hoffmann, Italien und die romantische Auffassung der Musik, in S. M. Moraldo (ed.), Das Land der Sehnsucht. E. T. A. Hoffmann und Italien, Heidelberg, Winter, 2002, 191-201.[25]
Нагороди
Österreichisches Ehrenkreuz für Wissenschaft und Kunst I. Klasse - Milano, 1996.[26][27]
Посилання у тексті
- ↑ Carlo Cercignani, il matematico che amava scrivere poesie — Corriere della Sera, 2010. — P. 7.
- ↑ CV of Fausto Cercignani
- ↑ Shakespeare's Name
- ↑ а б Stanford Libraries.
- ↑ ErihPlus
- ↑ ErihPlus
- ↑ Sebina OpenLibrary.
- ↑ Див., Наприклад, Examples of self-translation by F. Cercignani.
- ↑ Taylor & Francis Online.
- ↑ JSTOR.
- ↑ University of Virginia Library.
- ↑ WorldCat.
- ↑ JSTOR.
- ↑ De Gruyter.
- ↑ De Gruyter.
- ↑ Germanic Studies, UNIMI.
- ↑ а б Germanic Studies, UNIMI.
- ↑ WorldCat.
- ↑ Germanic Studies, UNIMI.
- ↑ Germanic Studies, UNIMI.
- ↑ Germanic Studies, UNIMI.
- ↑ Studia theodisca.
- ↑ GRM 36 (1986).
- ↑ BDSL Online.
- ↑ WorldCat.
- ↑ Österreichisches Ehrenkreuz für Wissenschaft und Kunst I. Klasse, Wien, 1996.
- ↑ Liste der Träger des Österreichischen Ehrenzeichens und der Österreichischen Ehrenkreuze für Wissenschaft und Kunst - Ehrenkreuz für Wissenschaft und Kunst I. Klasse (seit 1955): Fausto Cercignani (1996)