Лоренцо Ліппі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 17:29, 8 вересня 2021, створена RarBot (обговорення | внесок) (Додав категорію: Категорія:Уродженці Флоренції)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лоренцо Ліппі
італ. Lorenzo Lippi
гравер Франческо Цуккареллі, портрет Лоренцо Ліппі.
При народженніітал. Lorenzo Lippi
Народження3 травня 1606(1606-05-03)
Флоренція
Смерть15 квітня 1665(1665-04-15) (58 років)
 Неаполь, Італія
НаціональністьІталія Італія італієць
Країна Велике герцогство Тосканське
Жанрпортрет, алегорія, міфологічні та релігійні композиції
НавчанняМаттео Роселлі
Діяльністьхудожник, поет, письменник
Напрямоккараваджизм
Роки творчості1626-1665
ВпливКараваджо
Творирелігійні, міфологічні картини, портрети. алегорії
Роботи в колекціїНаціональний музей Швеції, Musée de la civilisationd, Музей історії мистецтв, Баварські державні колекції картин, Національна галерея Ірландії, Musée d'art et d'histoire de Narbonned, Musée des Beaux-Arts d'Angersd, Берлінська картинна галерея, Музей Фабра, Ашмолеан музей, Національний музей і Ulster Museumd

CMNS: Лоренцо Ліппі у Вікісховищі

Лоренцо Ліппі ( італ. Lorenzo Lippi 3 травня, 1606 — 15 квітня, 1665) — італійський художник та поет доби бароко.

Біографія

Народився в місті Флоренція. На формування молодого художника вплинули твори флорентійського майстра Санті ді Тіто.

Тривалий ча працював у Флоренції. Серед його приятелей цього часу — неаполітанський удожник і літератор Сальватор Роза, котрий працював у Флоренції в період 1640-1649 років. Обидва зналися на літературі. Разом із Сальватором Роза вони заснували літературний гурток (академія Перкоссі).

Праця в Інсбруку

1647 року він відбув у місто Інсбрук, де йому запропонували посаду придворного художника при дворі Клаудії Медічі. Створював портрети, алегорії, картини і фрески для храмів. Серед творів цього періоду — низка парадних портретів в стилі Юстуса Сустерманса.

Власна родина

У віці 40 років він зустрівся з донькою заможного скульптора Джованні Франческо Сузіні — Єлизаветою і узяв з нею шлюб.

Літературний твір

Незважаючи на працю як художник, що постійно збирав нові матеріали і враження для нових власних картин, Лоренцо Ліппі не покидав литературної праці. Серед відомих літературних творів митця — «Malmantile Racquistato», він приховав себе під псевдонімом Perlone Zipoli.

Цей пародійний твір (бурлеск) — декілька оповідей під одною кришкою. Головна сюжетна лінія — експедиція по поверненню, відвоюванні фортеці, котру захопили у її справжньої володарки. Твір був написаний тосканським діалектом, котрий ряснів тосканськими особинками та ідіоматичними виразами. Невдовзі твір став доволі популярним, вперше був надрукований 1688 року вже після смерті Лоренцо Ліппі.

Смерть

Лоренцо Ліппі помер у Флоренції, за свідоцтвами від запалення легень та плевріту. Поховання відбулося в церкві Санта Марія Нуова.

Біограф

Спробу відтворити життєвий шлях жудожника і поета створив Філіппо Бальдінуччі (1624-1697).

Серед учнів худлжника — Бартоломео Бімбі.

Обрані твори (неповний перелік)

Лоренцо Ліппі. «Клаудія де Медічі», Музей історії мистецтв.
  • «Лот і дві доньки»
  • «Мадонна з немовлям і Іваном Хрестителем дитиною»
  • «Алегорія фальши»
  • «Алегорія молодості»
  • «Алегорія музики»
  • «Страта св. Катерини»
  • «Чоловічий портрет»
  • «Христос і самаритянка»
  • «Апостол Андрій»
  • «Свята Агата»
  • «Свята Катерина»
  • «Свята Трійця»
  • «Св. Тома роздає милостиню»
  • «Мадонна і сім різних святих»
  • «Ермінія знайшла пораненого коханого Танкреда»

Обрані твори (галерея)

Лоренцо Ліппі. «Алегорія музики», перша половина 17 ст.

Див. також

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лоренцо Ліппі

Джерела