Романенко Олена Віталіївна
 |
| Романенко Олена Віталіївна | |
|---|---|
| Народилася | 21 червня 1973 (51 рік) Київ, Українська РСР, СРСР |
| Країна |  |
| Діяльність | літературознавиця, викладачка університету |
| Alma mater | УГСП |
| Заклад | Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка |
| Посада | доцент кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості |
| Вчене звання | доцент |
| Науковий ступінь | доктор філологічних наук[d] |
| Відома завдяки: | дослідженням з української новітньої та масової літератури |
Романе́нко Оле́на Віта́ліївна (нар. 21 червня 1973, Київ) – літературознавиця, дослідниця історії та теорії української новітньої та масової літератури, доцент кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості Інституту філології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, доктор філологічних наук.
Життєпис
- 1973, 21 червня – народилася у Києві.
- 1995 – закінчила філологічний факультет Переяслав-Хмельницького державного педагогічного інституту ім. Григорія Сковороди.
- 1995–2002 – літературний редактор-коректор видавництва «Довіра», м. Київ.
- 2000 – закінчила аспірантуру Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.
- 2002 – здобула науковий ступінь кандидата філологічних наук, тема дисертації: «Концепція людини в українській літературі 1920–1930-х років XX століття (на матеріалі прози Г. Михайличенка, Миколи Хвильового, М. Івченка, В. Підмогильного)».
- 2002–2008 – у Київському славістичному університеті: викладач, доцент.
- 2002–2003 та з 2008 – в Інституті філології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка: асистент, доцент, докторант, в. о. професора. Викладає курси: «Сучасний український літературний процес», «Історія української літератури кін. ХІХ – поч. XXI ст.», «Новітня українська література: проблеми футуризму, проза доби Розстріляного Відродження, проза межі XXI ст.» та ін.
- 2014 – здобула науковий ступінь доктора філологічних наук, тема дисертації: «Жанрово-стильові модифікації та типологічні домінанти української масової літератури кінця ХІХ – початку XXI століття».
Вибрана бібліографія
- Людина і світ в українській літературі доби Розстріляного Відродження. – К., 2006.
- Жан-Поль Сартр; Кнут Гамсун; Джон Фаулз; Умберто Еко; Віслава Шимборська; Патрік Зюскінд // Історія зарубіжної літератури ХХ ст.: Навчальний посібник / За ред. В. І. Кузьменка. – К., 2010. – С. 114–126, 184–192, 291–309, 349–362, 364–386.
- Микола Хвильовий; Гнат Михайличенко; Валер’ян Підмогильний; Михайло Івченко // Історія української літератури ХХ – поч. ХХІ ст.: Навчальний посібник: У 3-х т. / За ред. В. І. Кузьменка. – Т. 1. – К., 2013. – С. 364–393, 410–425.
- «Кобзар-2000» братів Капранових як симулякр: трансформація класики у масовій літературі // Spheres of Culture. Volume ІV. – Lublin, 2013. – С. 148–157.
- «Танго смерті» Ю. Винничука: масова чи висока література? // Spheres of Culture. Volume V–VI. – Lublin, 2013. – С. 150–160.
- Павло Загребельний; Роман Іваничук // Історія української літератури XX – поч. XXI ст.: Навчальний посібник: У 3-х т. / За ред. В. І. Кузьменка. – Т. 2. – К., 2014. – С. 207–219, 248–258.
- Детективні фабули в українській соцреалістичній масовій літературі (Ю. Дольд-Михайлик) // Spheres of Culture. Volume ІV. – Lublin, 2014. – С. 169–176.
- Семіосфера української масової літератури: Текст. Читач. Епоха. – К., 2014.
