Передмірка
 | Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (липень 2017) |
 | Ця стаття застаріла. (липень 2017) |
| село Передмірка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Кременецький район |
| Громада | Борсуківська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61020010070043653 |
| Облікова картка | Передмірка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1482 |
| Населення | 721 |
| Територія | 2.940 км² |
| Густота населення | 245.24 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47411 |
| Телефонний код | +380 3549 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°53′30″ пн. ш. 25°54′02″ сх. д.H G O |
| Водойми | Горинь |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47411, с. Передмірка |
| Карта | |
  Передмірка | |
 Передмірка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Пере́дмірка — село Борсуківської сільської громади Кременецького району Тернопільської області. Розташоване на річці Горинь, на півдні району. Раніше вживалась також назва Перемірка.[1] Вище за течією на відстані 0,5 км розташоване с. Снігурівка, нижче за течією на відстані 1,5 км - с. Борщівка.
У вересні 2016 року ввійшло до складу Борсуківської сільської громади.
Історія
Село було свідком багатьох історичних подій. Як відомо, по Кременеччині (а також по території нашого села) в 1241 році пройшов зі своєю ордою хан Батий, лишаючи після себе суцільні згарища.
Коли Данило Романович став князем Галичини і Волині, він почав боротьбу (1263—1264) з татарським воєводою Куремсою, який хотів зруйнувати Крем'янець. 1260 року воєводою став Бурундай. Прийшовши на Волинь, він звелів Данилові йти з військом на Литву й поруйнувати фортеці у Львові, Стожку, Дучську, Володимирі, а також у Кременці. Під час цих подій, татари побували і в нашому селі. Після смерті останнього галицько-волинського князя Юрія ІІ (1316—1340), Галичина і Волинь стають тереном, на якому відбуваються безперспективні криваві сутички між турками, поляками й литовцями за українські землі, які не оминули і село Передмір. Найбільшим лихом для нашого народу і населення села були напади татар і турків. Щороку ті орди трьома шляхами йшли на наші землі за ясиром (невільниками). Один з тих шляхів проходив через Збараж (Токи-Збараж-Львів), близько села Передмір. Підраховано, що з XIII до XVII ст. (1241—1649) на Поділля і Волинь було вчинено 207 нападів татар і турків.
1494 року Волинню з мечем і вогнем пройшли кримські татари. 1512 року кримський хан Менглі-Гірей грабував села нашої околиці. Поблизу с. Лопушно його 26-тисячне військо було розгромлене військом князя Костянтина Острозького. У вересні 1549 татари захопили місцевий замок, де змушено переховувався князь Федір Михайлович Вишневецький з дружиною (цей епізод описав Станіслав Оріховський у своїх «Анналах»).
1676 року турки і татари під проводом Ібрагима Шишмана руйнували наші села і захопили Збараж. Особливо численні напади були 1608, протягом1670—1689 рр. 4 райони (Мельнице-Подільський, Чортківський, Товстенський, Бучацький) були захоплені татарами і турками разом з Кам'янцем-Подільським (1679—1689). Ці землі захопив султан Магомет із 300-тисячним військом. 18 (28) жовтня 1672 року в Бучачі був підписаний мирний договір, і турки вийшли з усієї території.
Уродженці
- Комаринець Теофіль Іванович — український літературознавець, фольклорист, доктор філологічних наук, професор.
- Кутрань Анатолій Автономович — депутат Верховної Ради УРСР 8-10-го скликання.
- Гнатович Тамара Михайлівна — українська письменниця.
Примітки
- ↑ Peremirka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 958. (пол.). — S. 958. (пол.)
Джерела
- Peremirka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 958. (пол.). — S. 958. (пол.)
Посилання
 | Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. (Березень 2010) |
| |||||