Іванівці (Жмеринський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Іванівці
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район Жмеринський район
Рада Барська міська громада
Облікова картка Іванівці 
Основні дані
Засноване 1456
Населення 1409
Площа 27,876 км²
Густота населення 50,55 осіб/км²
Поштовий індекс 23013
Телефонний код +380 4341
Географічні дані
Географічні координати 49°06′14″ пн. ш. 27°43′02″ сх. д. / 49.10389° пн. ш. 27.71722° сх. д. / 49.10389; 27.71722Координати: 49°06′14″ пн. ш. 27°43′02″ сх. д. / 49.10389° пн. ш. 27.71722° сх. д. / 49.10389; 27.71722
Середня висота
над рівнем моря
288 м
Водойми р. Шевчичка
Відстань до
обласного центру
60 км
Відстань до
районного центру
5 км
Найближча залізнична станція Васютинці
Відстань до
залізничної станції
8 км
Місцева влада
Адреса ради 23013, Вінницька обл., Барський р-н, с. Іванівці, вул. Центральна, 10
Карта
Іванівці. Карта розташування: Україна
Іванівці
Іванівці
Іванівці. Карта розташування: Вінницька область
Іванівці
Іванівці
Мапа
Мапа

CMNS: Іванівці у Вікісховищі

Іва́нівці (пол. Iwanowce[1])  — село в Україні, у Барській міській громаді Жмеринського району Вінницької області.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області.» увійшло до складу Барської міської громади [2]

Розташоване за 5 кілометрів від центру громади, за 8 км від залізничної станції Васютинці, 60 км від Вінниці.

Через село проходить шосейна дорога.

Селом протікає річка Шевчичка, у межах села утворює ставок. До другої половини 20 століття була заболоченою.

Під час нападів татари змушені були робити гребельки, щоб подолати заболочену місцевість, ці насипи збереглися.

Історія

Перші згадки в історичних документах датуються серединою XV століття та пов'язані з майновими правами на поселення Рів (сучасне місто Бар) та навколишні села. В 1456 році польський король Казимир дозволяє воєводі руському Анджею Одровонжу викупити Рів з Ялтушковом, Іванівцями, Кумановом[3] та іншими селами у родичів Стогнєва Рея з Шумська.

1493 року в селі Іванівка нараховувалося 16 хат.

Під час люстрації 1616 року зазначалося, що власниками села були Іванівські-Овсянікові, які за володіння селом несли військову службу при Хмільницькому замку.

У XVI — першій половині XVIII століття село часто зазнавало нападів кримських і ногайських татар — знаходилося поблизу «Кучманського шляху» — відгалуження Чорного шляху, яким татари користувалися для нападів на Поділля та західноукраїнські землі.

Школа в селі заснована 1869 року.

З 1923 року село входить до складу Барського району.

Під час другого голодомору у 19321933 роках, проведеного радянською владою, загинуло 10 осіб[4].

Згідно з переписом УРСР 1970-х років, у селі проживало 1732 людей.

На території села розміщувався господарський центр колгоспу, господарство мало в користуванні 2446 гектарів землі, з них 1800 орної. В колгоспі вирощували зернові культури та цукрові буряки, було розвинуте м'ясо-молочне тваринництво.

В селі працювали бібліотека, клуб, восьмирічна школа, фельдшерсько-акушерський пункт, профілакторій.

Виходила колгоспна багатотиражна газета.

Населення

В 2011 році у селі проживало 1423 людей.

Інфраструктура

Станом на осінь 2013 року функціонує амбулаторія загальної практики сімейної медицини, працює загальноосвітня школа 1-2 ступенів, в 2013–2014 роках навчається 103 учні.

Релігія

В селі існує храм Введення Пресвятої Богородиці, понад 30 років його настоятелем служить митрофорний протоієрей Криванич Георгій Михайлович, нагороджений 16-ма церковними нагородами.

Пам'ятки

У селі є пам'ятки:

  • Пам'ятник 136 воїнам-односельчанам, загиблим на фронтах Великої Вітчизняної війни[5], 1967. Пам'ятка розташована біля клубу;
  • Братська могила більше 3 тисяч жертв фашизму[6], 1992. Пам'ятка розташована в лісі.

Примітки

  1. Стаття Iwanowce (2) у Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, том III (Haag — Kępy) з 1882 року (пол.)
  2. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 31 жовтня 2021.
  3. F.Kiryk. Odrowąż Andrzej // Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1978.— t. ХХІІІ/3, zeszyt 98.— s. 543. (пол.)
  4. Голод 1921–1923 і українська преса в Канаді. — К.: Видавництво імені Олени Теліги, — 2008 — 1000 с. 978-966-355-024-4
  5. Має охоронний номер 54 та ID: 05-202-0031
  6. Має охоронний номер 4 та ID: 05-202-0032

Література

  • Історія міст і сіл УРСР. Вінницька область.— С. 135.
  • Пазюк В. Слово про школу.

Джерела