Координати: 50°19′43″ пн. ш. 33°24′9″ сх. д. / 50.32861° пн. ш. 33.40250° сх. д. / 50.32861; 33.40250

Хрулі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 11:04, 11 грудня 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 11 грудня 2021, заснована на цій версії.
село Хрулі
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район Миргородський район
Рада Бодаквянська сільська рада
Код КАТОТТГ UA53060130080074160
Основні дані
Засноване 1649
Населення 46
Площа 0,941 км²
Густота населення 128,59 осіб/км²
Поштовий індекс 37260
Телефонний код +380 5356
Географічні дані
Географічні координати 50°19′43″ пн. ш. 33°24′9″ сх. д. / 50.32861° пн. ш. 33.40250° сх. д. / 50.32861; 33.40250
Середня висота
над рівнем моря 		104 м
Місцева влада
Адреса ради 37260, Полтавська обл., Лохвицький р-н, с. Бодаква
Карта
Хрулі. Карта розташування: Україна
Хрулі
Хрулі
Хрулі. Карта розташування: Полтавська область
Хрулі
Хрулі
Мапа
Мапа

Хрулі́ — село в Україні, у Миргородському районі Полтавської області. Населення становить 46[1] осіб. Орган місцевого самоврядування — Бодаквянська сільська рада.

Географія

Центр села Хрулі, в кадрі стара будівля будинку культури (на момент 2016 року не працює)

Село Хрулі знаходиться на лівому березі річки Сула, вище за течією на відстані 0,5 км розташоване село Пісочки, нижче за течією на відстані 1,5 км розташоване село Бодаква, на протилежному березі — село Васильки. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера.

Історія

На 1666 рік у Хрулях 6 господарів орали на 2 волах, біля села на Сулі була гребля, яку будували гуртом. На греблі було 2 одноколісних млини, один з яких належав козакові Процику Мельнику, а інший — міщанину Івану Слененкову.[2]

Як й сусіднє село Бодаква, наприкінці 16 століття село належало Григорію Гамалії. Після його смерті було заповідане його дружиною Марією Гамалією Свято-Михайлівському Золотоверхому монастиреві та своєму онукові Івану Михайловичу Гамалії.[3]

У 1726 році Хрулі налічували 10 дворів, а у 1729—1731 роках вже 19.[4]

На 1732 рік в реєстрі Сенчанської сотні Лубенського полку було записано 7 козаків з Хрулів.[5] За даними на 1859 рік Хрулі були власницьким та козацьким селом. Там була церква, ще в 1764 роцi, Iоанна Предтечi. У селі було 75 дворів, жіноче населення становило 231 особу, а чоловіче 227 особи.[6]

На 1860 рік маєтності й кріпаки у Хрулях належали Катерині Василівні Галаган.[7]

Приблизно з 1893 року у Хрулях працював шкіряний завод Ісаака Дусевицького, що переробляв до 2000 волячих шкір на рік. [8]

За переписом населення 12 січня 1989 року населення Хрулів становило 176 осіб: 71 чоловічої й 105 жіночої статі. [9]

Залишки мосту через Сулу між Хрулями та Васильками (лютий 2020 р.)

Між Хрулями та Васильками, що знаходяться на протилежному березі Сули, ще кілька десятиліть тому був дерев'яний міст. Після руйнування моста через Сулу шлях до Васильків через Заводське, Млини та Лохвицю становить близько 25 кілометрів.

Відомі люди

В Хрулях народилися

Хрулі у літературі

Хрулі згадано у дитячих книжках Мельниченко Анастасії: «Що знаходять в Хрулях»[10] та «Від Хрулів до Зюзюків»[11].

Хрулі на відео

Примітки

  1. ↑ Безпосередній перепис населення 2017 року
  2. ↑ МАЛОРОССИЙСКИЕ ПЕРЕПИСНЫЕ КНИГИ 1666 ГОДА. Друга частина.
  3. ↑ ДОКУМЕНТАЛЬНА СПАДЩИНА СВЯТО-МИХАЙЛІВСЬКОГО ЗОЛОТОВЕРХОГО МОНАСТИРЯ У КИЄВІ ХVІ–ХVІІІ СТ. [Архівовано 15 січня 2015 у Wayback Machine.] С. 310—311.
  4. ↑ Микола Костенко. Хорольщина та навколишні землі в Генеральному слідстві про маєтності 1729—1731 рр. Довідник. С. 34, 86.
  5. ↑ Реєстр Сенчанської сотні 1732 року.
  6. ↑ Списки населенных мест Российской Империи. XXXIII. [Архівовано 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] Полтавская губерния. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург. 1962. ст. 125
  7. ↑ Сведения о помещичьих имениях Полтавской губернии. /Приложения к трудам редакционных комиссий, для составления Положения о крестьянах, выходящих из крепостной зависимости. Том VI. С.-Пб. 1860. С. 24.
  8. ↑ Лисенко С. И. Очерки домашних промыслов и ремесл Полтавской губернии С. И. Лисенко. — Полтава: Изд. Полтав. Губерн. Земства, 1904. (Типо-литогр. Торгов. Дома «Л. Т. Фришберг») С. 141
  9. ↑ Склад наявного та постійного населення за статтю, Полтавська область. 12 січня 1989 р.
  10. ↑ «Що знаходять в Хрулях» на сторінці видавництва Теза.
  11. ↑ «Від Хрулів до Зюзюків» на сторінці видавництва Теза.

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хрулі&oldid=34049666