Заводське

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Заводське
Zavodske gerb.png Zavodske prapor.png
Герб Прапор
Chmr.jpg
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Полтавська область
Район Миргородський район
Рада Заводська міська рада
Засноване 1928
Населення 8053 чол. http://www.ukrstat.gov.ua
 - повне 8053 чол. http://www.ukrstat.gov.ua
Площа 12,93 км²
Поштові індекси 37240
Телефонний код +380-5356
Координати 50°24′07″ пн. ш. 33°22′36″ сх. д. / 50.40194° пн. ш. 33.37667° сх. д. / 50.40194; 33.37667Координати: 50°24′07″ пн. ш. 33°22′36″ сх. д. / 50.40194° пн. ш. 33.37667° сх. д. / 50.40194; 33.37667
Назва мешканців заводча́нин, заводча́нка, заводча́ни
День міста третя неділя вересня
Відстань
Найближча залізнична станція Сула
До обл./респ. центру
 - залізницею 177 км
 - автошляхами 160 км
Міська влада
Адреса м. Заводське, вул. Полтавська, 4/16
Вебсторінка http://zv.gov.ua/
Міський голова Сидоренко Віталій

CMNS: Заводське у Вікісховищі

Карта
Заводське. Карта розташування: Україна
Заводське
Заводське
Заводське. Карта розташування: Полтавська область
Заводське
Заводське

Заводське́ (до 1961 року — Сталінка, у 19612016 — Червонозаводське) — центр Заводської міської громади у Миргородському районі (раніше — у Лохвицькому районі) Полтавської області. Орган місцевого самоврядування — Заводська міська рада. Площа міста — 1293,30 га. До складу міста також входить село Вишневе (Лохвицький район) та село Брисі[1][2].

Географія[ред. | ред. код]

Місто Заводське розташоване на півночі Полтавської області в межиріччі річок Сули та Артополоту в лісостеповій зоні України на відстані 12 км від міста Лохвиці та 160 км від міста Полтави. Через місто проходить залізнична лінія Бахмач-Кременчук[3] Південної залізниці[4] зі станцією Сула. (до 1962 року станція Сталінська цукроварня). Площа міста — 1259 га, населення 8053 особи.[5] Клімат помірно континентальний[6].

Історія[ред. | ред. код]

Місто засноване в 1928 році як селище Сталінка у зв'язку з будівництвом цукрового заводу. 7 листопада 1928 року відбулася урочиста закладка заводу, а вже 3 жовтня 1929 року розпочався перший виробничий сезон.

У 1931 році в місті засновується хіміко-механічний технікум при цукровому заводі[7], створюється МТС, збудовано міську лікарню із стаціонаром, поліклінікою та реабілітаційним відділенням, будинок культури[8].

У 1934 році споруджується спиртзавод, який працює на переробці меляси цукрового заводу, завод ціанистих сполук (ЦС)[9], одночасно споруджується житлова зона та інші об'єкти соціально-побутового призначення.

У 1936 році споруджується хлібоприймальний пункт та пункт відгодівлі великої рогатої худоби.
У 1960 році стає до ладу Лохвицький приладобудівний завод, нині ПАТ «Склоприлад»[10], що виробляє лабораторний посуд, термометри різних типів та інші прилади.
У 1972 році будується Лохвицьке міжгосподарське підприємство по виробництву яловичини (нині не працює).

У 1978 році вступив до ладу завод сухих кормових дріжджів, нині ТОВ «Агросервіс» (випускає реагенти для нафтогазових бурових свердловин, однак працює не регулярно).

У 1975 році будується міжгосподарський комбікормовий завод.
У 1980 році першу продукцію дає хлібозавод, нині ТДВ «Червонозаводський хлібозавод»[11].
У місті розташовані: приймальне відділення ПАТ «Гадячсир»[1] [Архівовано 27 січня 2020 у Wayback Machine.] (не працює), автоколона «Укрлендфармінг» (ТОВ «Європа Транс АГРО»)[12], промислові склади «Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед Юкрейн» та ТОВ «Елеватор — АГРО».

В 1961 році селище Сталінка перейменоване на селище Червонозаводське. В 1977 році Червонозаводське отримує статус міста.

В 2015 році в світлі реформ, пов'язаних з Російсько-українською війною, на виконання Закону про декомунізацію назва міста підлягала зміні на розсуд органів місцевого самоврядування. Міська влада за термін, наданий для самостійної зміни назви, не знайшла власного рішення, тож 4 лютого 2016 року постанова ВР перейменувала Червонозаводське[13] на Заводське. Після декомунізації в місті залишаються вулиці імені Якубовського, Ватутіна, Кошового, Космодем'янської[14].

З 2020 року — центр Заводської громади, до якої входять також села Піски, Пісочки, Бодаква, Нижня Будаківка, Хрулі, Червоні Луки, Шевченки, Яремівщина.

Не працюють цукровий (ТзОВ «РАЙЗ-Цукор») і спиртовий комбінати (колись найпотужніші в Україні, а нині поступово перетворюються на руїни). Функціонують приладобудівний завод (нині — ПАТ «Склоприлад»), комбікормовий, хлібозавод, ТОВ «Агросервіс» та елеватор Укрлендфармінг (найпотужніший в Європі за проектною потужністю 600 тисяч тон). На 2017 рік потужність елеватору — 446 тисяч тон[15].

Екологія[ред. | ред. код]

Гострою проблемою міста є забезпечення якісною питною[16] водою. Розташування навколо міста[14] відстійників з відпрацьованою промисловими[17] підприємствами водою, призводить до забрудення ґрунтових вод[18] та збільшення концентрації токсичних[19] речовин. Важливою екологічною проблемою міста є розміщення побутових і виробничих відходів. Існуюче звалище переповнене, відбуваються неконтрольовані[20][21] підпали[22][23].

Спроба вирішити проблему утилізації побутових відходів міста[24] шляхом створення сміттєпереробного заводу[25] виявилась невдалою[26]. Побудований в місті елеватор[27][28], незважаючи на задекларовану наявність повітроочисного обладнання, є джерелом забруднення атмосферного повітря[29]. У діючих підприємств, зосереджених в кількох промислових зонах міста, відсутні санітарно-захисні зони[30][31] — підприємства розташовуються в безпосередній близькості від жилих кварталів.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Пов'язані з містом[ред. | ред. код]

Пам'ятки[ред. | ред. код]

  • Будинок земської школи (Брисі), яку збудували за проектом українського архітектора Опанаса Сластіона
  • У центрі міста встановлений пам'ятник робітнику.
  • Пам'ятник Шевченку Т. Г.
  • Пам'ятник вшанування загиблих героїв України.
  • Пам'ятник невідомому солдату

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 18 травня 2019. Процитовано 18 травня 2019. 
  2. http://ukrssr.com.ua/poltav/lohvitskiy/brisi-lohvitskiy-rayon-poltavska-oblast
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 18 травня 2019. Процитовано 18 травня 2019. 
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 18 травня 2019. Процитовано 18 травня 2019. 
  5. Державна служба статистики України. www.ukrstat.gov.ua. Архів оригіналу за 23 січня 2013. Процитовано 23 січня 2020. 
  6. Помірний кліматичний пояс
  7. Про коледж. Лохвицький механіко-технологічний коледж. Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 8 лютого 2020. 
  8. Міський Будинок культури №1. Місто Заводське. Архів оригіналу за 6 листопада 2019. Процитовано 8 лютого 2020. 
  9. Перелік хімічних речовин, при роботі з якими у профілактичних цілях рекомендується вживання молока або інших рівноцінних харчових продуктів. Законодавство України Пошук у базі даних... (укр.). Архів оригіналу за 27 січня 2020. Процитовано 26-01-2020. 
  10. Історія створення заводу ПАТ «Склоприлад». Архів оригіналу за 25 червня 2012. Процитовано 10 липня 2012. 
  11. ТДВ «Червонозаводський хлібозавод». hlibzavod.ua.market. Архів оригіналу за 16 квітня 2019. Процитовано 27 січня 2020. 
  12. ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ЄВРОПА ТРАНС АГРО. opendatabot.ua. Архів оригіналу за 27 січня 2020. Процитовано 27 січня 2020. 
  13. Через неповагу до гімну «Червонозаводського» в Лохвицькому районі на сесії міськради не пропускають трьох активістів. Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 8 січня 2020. 
  14. а б Карта міста | Місто Заводське. Місто Заводське / Червонозаводське (укр.). Архів оригіналу за 17 січня 2020. Процитовано 8 січня 2020. 
  15. ТОП-10 найпотужніших лінійних елеваторів України (Українською). Пропозиція. 10.04.2017. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 27.07.2018. 
  16. Проблема питної води в Україні | AW-Therm.com.ua. aw-therm.com.ua (рос.). Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 8 січня 2020. 
  17. ЛОХВИЦКИЙ СПИРТКОМБИНАТ, ГП / Полтавская обл., , пгт. Червонозаводское, ул. Красноармейская, 10 - предприятия, компании и организации Москвы, России и СНГ. www.b2b-navigator.ru. Процитовано 8 січня 2020. 
  18. За забруднення р. Сула повідомили про підозру (ru-RU). 24 грудня 2019. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 8 січня 2020. 
  19. Заводське потерпає від диму зі звалища – Телеканал "Пирятин" (укр.). Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 8 січня 2020. 
  20. У Полтавській області горить сміттєзвалище – ДСНС. gordonua.com. Процитовано 8 січня 2020. 
  21. Пожежа на сміттєзвалищі поблизу Заводського. ЛохвицяNews (укр.). 5 листопада 2019. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 8 січня 2020. 
  22. Заводське Лохвицького району потерпає від диму зі сміттєзвалища (ru-RU). 6 грудня 2019. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 8 січня 2020. 
  23. Екологічна ситуація в Лохвицькому районі (uk-UA). Процитовано 8 січня 2020. 
  24. Лохвицька районна державна адміністрація | Головна сторінка. lohvica.adm-pl.gov.ua. Архів оригіналу за 2 березня 2019. Процитовано 8 січня 2020. 
  25. Впровадження технології "ЕКОЛОНОМ" – Переробка сміття у вашому місті (укр.). Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 8 січня 2020. 
  26. Чи потрібен у Лохвицькому районі сміттєпереробний завод? (ru-RU). 5 березня 2019. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 8 січня 2020. 
  27. Елеватор-Агро ТОВ. graintrade.com.ua. Процитовано 8 січня 2020. 
  28. Елеватор-Агро (Червонозаводське). agroxy.com (укр.). Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 8 січня 2020. 
  29. Жителі Токарів і Заводського борються за закриття цеху з виробництва пелетів (ru-RU). 17 липня 2019. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 8 січня 2020. 
  30. ІАС ДНК. inspections.gov.ua (uk-UA). Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 8 січня 2020. 
  31. Лохвицький комбікормовий завод. ukrainske-zerno.com. Архів оригіналу за 11 липня 2019. Процитовано 8 січня 2020. 
  32. Склад офіційної делегації національної збірної команди України з волейболу (чоловіки) з 31 травня по 03 червня 2021 року, м. Запоріжжя [Архівовано 8 вересня 2021 у Wayback Machine.].
  33. 3 Остапенко Володимир [Архівовано 8 вересня 2021 у Wayback Machine.].
  34. Архівована копія. Архів оригіналу за 3 листопада 2019. Процитовано 12 листопада 2019. 

Посилання[ред. | ред. код]