Глінка Єлизавета Петрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 22:14, 12 грудня 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Глінка Єлизавета Петрівна
рос. Елизавета Петровна Глинка
Ім'я при народженнірос. Елизавета Петровна Поскрёбышева
ПсевдоДоктор Лиза
Народилася20 лютого 1962(1962-02-20)
Москва, СРСР
Померла25 грудня 2016(2016-12-25)[1] (54 роки)
Чорне море
ПохованняНоводівичий цвинтар
Країна Росія
 США
Діяльністьлікарка, світська особа, правозахисниця, громадська діячка
Alma materРосійський національний дослідницький медичний університет імені М. І. Пироговаd (1986) і Дартмутський коледж (1991)
Знання мовросійська і англійська
ЗакладFirst Moscow Hospiced
ЧленствоРада при Президенті РФ з розвитку громадянського суспільства і прав людиниd
Рідрід Глінокd
МатиGalina Poskryobyshevad
Нагороди
IMDbID 3427602
Сайтdoctorliza.ru
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Глінка.

Глінка Єлизавета Петрівна («Доктор Ліза»; 20 лютого 1962(19620220) — 25 грудня 2016) — російська громадська діячка, правозахисниця та філантропка. Виконавча директорка благодійного фонду «Справедлива допомога».

Життєпис

Народилась 20 лютого 1962 у сім'ї військовика Петра Сидорова; мати, лікар-дієтолог Галина Поскрьобишева, була телеведучою та авторкою багатьох книг, присвячених кулінарії.

В 1986 році закінчила Другий Московський державний медичний інститут за спеціальністю реаниматолог-анестезіолог[2][3]. Того ж року переїхала до США з чоловіком, американським адвокатом російського походження Глєбом Глінкою[4]. У США здобула другу медичну освіту за спеціальністю «паліативна медицина»[5][6] (за іншими даними, це була спеціальність «онкологія»[2]). Деякі розслідувачі піддають сумніву дані про американську медичну освіту[7].

В 1999—2001 перебувала в Києві, займалась благодійною діяльністю.

З 2005 почала вести блог, присвячений своїй роботі з хворими та безпритульними[6].

В 2007 створила благодійний фонд «Справедлива допомога», основним спонсором якого була партія «Справедлива Росія».

В 2012 увійшла до громадського комітету партії Михайла Прохорова «Громадянська платформа»[8]. Того ж року увійшла до складу Ради з розвитку громадянського суспільства та прав людини при президенті РФ[9]

Після початку воєнного конфлікту на сході України кілька разів відвідувала територію ДНР. Стверджувала, що там немає російських військ[10], однак пізніше відмовилась від цього твердження, зазначивши, що не розбирається у військовій справі та знаках розрізнення[5].

Загинула 25 грудня 2016 в авіакатастрофі над Чорним морем у літаку Ту-154, що прямував до військової бази РФ у Сирії.

Благодійна діяльність

У 1999 році за сприяння Віктора Ющенка[2] заснувала перший госпіс при Онкологічній лікарні міста Києва. За іншими даними, цей госпіс не був першим, або вже існував у 1997 році[11], або був відкритий у 2001[12]

В 2007 році Глінка створила і стала виконавчим директором благодійного фонду «Справедлива допомога». Організація займалась різними проектами, наприклад наданням їжі та допомоги безпритульним, що жили на Павелецькому вокзалі в Москві[13].

Після початку подій на сході України Глінка організовувала вивезення дітей з зони конфлікту. За її словами[5] 33 дитини з притулків були вивезені з Донецька до Харкова і передані «українським військовим і адміністрації», ще 36 з дозволу дорослих родичів поїхали до Москви. Точну кількість вивезених дітей важко встановити[14]. МЗС України звертало увагу на те, що вивезення дітей може бути незаконним і розцінюватись як викрадення[15].

У 2015 та 2016 роках відвідувала Надію Савченко у російській тюрмі[14].

З початком російського втручання у війну в Сирії відвідувала цю країну з гуманітарними місіями[16][17].

Пам'ять

Примітки

  1. ↑ а б https://meduza.io/news/2016/12/25/sovet-po-pravam-cheloveka-opublikoval-nekrolog-elizavete-glinke
  2. ↑ а б в Рудницкая А. (5 липня 2007). Doctor_liza. Эксперт Online.
  3. ↑ Школа злословия: Елизавета Глинка. Школа злословия. 24 вересня 2007.
  4. ↑ hse.ru Глинки возвращаются в Россию
  5. ↑ а б в Соколова К. (24 листопада 2014). Елизавета Глинка: Импотенция — это когда женщина ездит на войну спасать детей, а мужчины поливают ее за это дерьмом. Сноб. Процитовано 26 грудня 2016.
  6. ↑ а б ria.ru Елизавета Глинка. Биографическая справка
  7. ↑ anti_myth Житие пресвятой великомученицы Докторлизы
  8. ↑ rbc.ru Партия М.Прохорова представила федеральный гражданский комитет
  9. ↑ kremlin.ru Указ Президента Российской Федерации от 12.11.2012 г. № 1513
  10. ↑ pravmir.ruДоктор Лиза: Ни критикам, ни советчикам мне сказать нечего
  11. ↑ aif.ua Последний приют: половина пациентов хосписов домой не возвращается(рос.)
  12. ↑ [1] [Архівовано 27 грудня 2016 у Wayback Machine.] В сентябре 2001 года в Киеве Доктором Лизой был открыт первый бесплатный госпис в Украине.
  13. ↑ ria Доктор Лиза и бомжи: в поисках людей…
  14. ↑ а б [2] Доктор Лиза, которая «спасала детей Донбасса». Что известно о погибшей в катастрофе Ту-154 россиянке
  15. ↑ mfa.gov.ua Коментар Речника МЗС України Є.Перебийноса щодо наміру російського МНС незаконно вивезти до Росії українських дітей
  16. ↑ interfax.ru Елизавета Глинка предложила создать в Сирии миссию по доставке лекарств. Интерфакс.
  17. ↑ izvestia.ru Доктор Лиза заявила о намерении отправиться в Сирию. Известия
  18. ↑ Фильм из песка — памяти Доктора Лизы (Sand art film in memory of Dr Liza) 3'53" // youtube, Sand Artist Kseniya Simonova, Опубліковано 4 січ. 2017 р. / Памяти удивительного человека, благотворителя, общественного деятеля Елизаветы Глинки (1962—2016), погибшей 25 декабря 2016 в авиакатастрофе над Черным морем. Вечная память. / mirror; youtube, 5 січ. 2017
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Глінка_Єлизавета_Петрівна&oldid=34069974