Прохоров Михайло Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Прохоров Михайло Дмитрович
Mikhail Prokhorov IF 09-2013.jpg
Народився 3 травня 1965(1965-05-03)[1] (52 роки)
Москва, РРФСР, СРСР
Громадянство (підданство) Flag of Russia.svg Росія
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність підприємець, Інвестор, політик і бізнесмен[d]
Alma mater Фінансовий університет при Уряді Російської Федерації[d]
Звання Солдат
Партія Громадянська платформа[d], Комуністична партія Радянського Союзу і Q24930044?
Конфесія атеїзм
Автограф Signature of Mikhail Prokhorov.png
Нагороди
Кавалер ордена Почесного легіону
Медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» I ступеня
Орден Дружби
Order of Holy Prince Daniel of Moscow 2nd class
Сторінка в Інтернеті mdprokhorov.ru
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Прохоров Михайло Дмитрович (рос. Прохоров Михаил Дмитриевич; нар. 3 травня 1965, Москва) — російський підприємець і політик, мільярдер, президент приватного інвестиційного фонду Група ОНЭКСИМ, президент Спілки біатлоністів Росії. З 2011 займається політичною діяльністю. 12 грудня 2011 оголосив про свій намір балотуватися в Президенти Росії[2].

Засновник і голова партії «Громадянська платформа».

Життєпис[ред.ред. код]

Народився в родині начальника Управління міжнародних зв'язків Держкомспорту СРСР і співробітниці кафедри полімерів Московського інституту хімічного машинобудування. Його сестра — літературознавець Ірина Прохорова, редактор і видавець журналу «Новое литературное обозрение»[3].

У 1988, на останньому курсі Московського фінансового інституту, який він закінчив у 1989 з відзнакою, вступив до КПРС[3].

Кар'єра[ред.ред. код]

  • 1983 — 1985 — служба в лавах Радянської Армії[4][5][6].
  • 1989 — 1992 — начальник управління Міжнародного Банку економічної співпраці.
  • 1992 — 1993 — голова правління акціонерного комерційного банку «Международная финансовая компания».
  • 1993 — 1998 — голова правління ОНЭКСИМ Банку.
  • 1998 — 2000 — президент — голова правління ОНЭКСИМ Банку.
  • 2000 — 2001 — президент АКБ «РОСБАНК».
  • 2001 — 2008 — генеральний директор, голова правління ГМК «Норильський нікель» (з червня 2001). У квітні 2007-го залишив посаду Генерального директора ГМК «Норильський нікель». Проте у вересні 2007-го Прохоров все ще володів блокуючим пакетом «Норильського нікеля» (25 %)[7].
  • 2006 — 2010 — Голова ради директорів ВАТ «Полюс Золото».
  • З червня 2007-го — член спостережної ради державної компанії з нанотехнологій «Роснанотех».
  • У травні 2007-го — створив приватний інвестиційний фонд ТОВ «Група ОНЕКСІМ», президентом котрої є донині[8].
  • З червня 2008-го — член Ради директорів ГМК «Норильський нікель».
  • З жовтня 2008-го — президент Ради біатлоністів.
  • Травень 2009-го — вересень 2011-го — член Комісії при Президенті Росії з модернізації і технологічного розвитку економіки Росії[9]
  • З 2010-го — власник контрольного пакету баскетбольного клубу New Jersey Nets ліги NBA.
  • З грудня 2010-го по червень 2011-го — генеральний директор ВАТ «Полюс Золото»[10].
  • З 25 червня до 16 вересня 2011-го — лідер партії «Правоє дєло».

Політична діяльність[ред.ред. код]

25 червня 2011-го на позачерговому з'їзді партії «Правоє дєло» Прохоров вступив до партії і був обраний її лідером терміном на чотири роки. Однак вже 15 вересня 2011го на з'їзді партії його було усунено з посади її голови після чого Прохоров вийшов з партії.[11] Прохоров покинув партію «після публічного скандалу та звинувачень в адрес Кремля».[11] Свій відхід Прохоров пояснив здійсненим на нього тиском з Кремля, основною причиною котрого було включення в передвиборчі списки партії Евгена Ройзмана.[11] Після скандалу з «Правим дєлом» Прохоров на деякий час щез з публічної політики.[11]

12 грудня 2011-го Прохоров заявив про бажання балотуватися в президенти Росії.[12] Прохоров назвав це рішення «можливо, найсерйознішим рішенням в своєму житті».[11] Своїм электоратом Прохоров вважає «середній клас в найширшому значенні цього слова».[11] Прохоров повідомив журналістам, що над кандидатурою прем'єр-міністра ще розмірковуватиме: «Я маю великий вибір кандидатів, нехай вони захистять своє місце».[11] Прохоров також оголосив про намір створити «розраховану на тривалу перспективу» нову партію, котру він хоче почати «вибудовувати з самого низу».[11] 28 грудня 2011-го передвиборчий штаб Прохорова очолив журналіст і медіадіяч Антон Красовський.

Активи і статки[ред.ред. код]

Станом на жовтень 2010 контролював наступні активи: великі пакети акцій в сировинних компаніях «Російський алюміній», «Полюс Золото», «Інтерґео», енергетичну компанію «Квадра», страхову компанію «Соґласіє», великий пакет в інвестиційній компанії «Ренесанс Капітал» та ін. Також Прохорову належать такі медіаактиви як видавнича група «Живи!» (випускає журнал «Сноб») і медіагрупа «РБК». Також Прохоров вкладає гроші в низку іноваційних проектів, серед котрих будівництво (спільно з «Роснано») заводу «Оптоган» з випуску світлодіодних ламп, проект з випуску гібридного «Йо-мобілю» та ін.[13] 2010-го Михайло Прохоров придбав 80% американської баскетбольної команди «Нью-Джерсі Нетс»[14].

За підсумками 2009 посів першу сходинку в рейтингу російських мільярдерів журналу «Forbes» з капіталом в $9,5 млрд[15]. В травні 2008 «Forbes» оцінив статок Прохорова в $22,6 млрд. В травневому числі «Forbes» за 2009 статок Прохорова оцінено вже в $9,5 млрд. Таким чином, внаслідок кризи Прохоров втратив за рік $13,1 млрд. Станом на 2010 за версією «Forbes» статок Прохорова оцінювався в $13,4 млрд, в 2011 — $18 млрд.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Encyclopædia Britannica
  2. Прохоров намерен баллотироваться в президенты России (російською). РИА Новости. 12/12/2011. Архів оригіналу за 2013-07-20. Процитовано 2011-12-12. 
  3. а б Chip Brown. (28 октября 2010). The N.B.A.’s Oligarch and His Power Games. Нью-Йорк Таймс (англійською). New York Times Company. Процитовано 2011-06-26. 
  4. Михаил Прохоров / Mikhail Prokhorov: Биография
  5. Биография «куршевельского» миллионера Михаила Прохорова | Справки | Лента новостей «РИА Новости»
  6. ВЕДОМОСТИ — Михаил Прохоров — биография, фото, новости
  7. М. Прохоров стал крупнейшим акционером «Норникеля», РИА «РосБизнесКонсалтинг», 10.09.2007.
  8. Блог Группы ОНЭКСИМ в livejournal
  9. Прохорова не позвали на заседание президентской комиссии, Lenta.ru, 24.09.2011.
  10. Прохоров занял должность гендиректора «Полюс Золота», Forbes (журнал), 09.12.2010.
  11. а б в г д е ж и Михаил Рубин Михаил Прохоров выдвигается в президенты // Известия. — 12 декабря 2011.
  12. Прохоров объявил о своем выдвижении в президенты. lenta.ru. Архів оригіналу за 2012-02-27. Процитовано 2011-12-12. 
  13. «У всех без исключения рыло в пуху» — Михаил Прохоров, президент группы «Онэксим» // vedomosti.ru (Перевірено 23 грудня 2010)
  14. Игорь Седых. Прохоров пообещал сделать New Jersey Nets чемпионом NBA // rb.ru (Перевірено 23 грудня 2010)
  15. Михаил Оверченко. Миллиардеры сдулись // «Ведомости», 12.03.2009, № 43 (2313)

Посилання[ред.ред. код]