RIM-174 Standard ERAM

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 22:58, 13 грудня 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
RIM-174 Standard 6 ERAM
Старт ракети SM-6 ERAM з USS John Paul Jones (DDG 53)
Тип позагоризонтальна зенітна керована ракета
Походження США США
Історія використання
На озброєнні 2013 –
Історія виробництва
Виробник Raytheon
Вартість одиниці 5,1 млн. доларів
Характеристики
Вага 1500 кг
Довжина 6.55 м
Діаметр 0,34 м
Боєголовка 33.000 м
Двигун 1 ступінь Mk 72
2 ступінь Mk 104
Операційна
дальність
 340 км
Швидкість Ма 3,5
Система
наведення
 ІНС + АРГС
Точність 10-15 м Кругове ймовірне відхилення
Пускова
платформа
 ракетні крейсери, есмінці
RIM-174 Standard ERAM у Вікісховищі

RIM-174 SM-6 ERAM (Standard Missile , Extended Range Active Missile) (RIM-174 SM-6 ERAM) — двоступенева зенітна керована ракета «поверхня-повітря» останнього покоління компанії Raytheon. Призначається для боротьби з сучасними літаками та БПЛА, гелікоптерами, протикорабельними крилатими ракетами над водою і сушею. Збудована на базі ЗКР Standard SM-2. Балістичні ракети передбачається знищувати за межами атмосфери Землі чи на підльоті після подолання ними середньої лінії захисту ракет SM-3. Прийнята на озброєння 2013 року.

Історія

Виготовлену невеликою серією ракету SM-2 Block IV повинна була замінити універсальна зенітно- протибалістична ракета SM-2 Block IVA, проект якої 2001 закрили. Через це кораблі ВМС опинились без сучасної ракети «поверхня-повітря» далекої дії. Компанія Raytheon уклала 2004 угоду з ВМС США на розробку ракети, до чого приступили наступного року. Після тестувань (2007) ракета отримала у лютому 2008 позначення RIM-174A[1]. У вересні 2009 було підписано контракт на 93 млн. доларів і першу передсерійну ракету поставили у березні 2011.

З 2013 ракети SM-6 ERAM повинні були стати основною ракетою ППО флоту позагоризонтальної дії. Планувалось закупити 1200 ракет на 6.167.800.000 доларів при вартості однієї 4.000.000 доларів. 3 жовтня 2013 було закуплено 89 SM-6 із запчастинами, тарою, обслуговуванням. 27 листопада 2013 перші ракети встановили на борті есмінця USS Kidd (DDG-100)[2]. На навчаннях 18-20 червня 2014 USS John Paul Jones (DDG-53) запустив 4 SM-6, але результати стрільб засекречені[3]. 14 серпня 2014 під час тестів SM-6 успішно атакувала дозвукову ракету на гранично малій висоті над землею[4]. 24 жовтня 2014 Raytheon оприлюднила інформацію про успішне перехоплення ракетами SM-6 на малій висоті надзвукової ракети GQM-163 Coyote[en] і дозвукову ракету-мішень Northrop BQM-74 Chukar[en][5]. Родзинка полягала у тому, що інформацію про цілі надав інший ракетний есмінець по системі Іджіс і SM-6 були запущені з корабля, чиї радари не бачили ціль, а ракети самостійно їх віднайшли і знищили.

Конструкція

Для зменшення терміну розробки ракети, її вартості і підвищення надійності було використано давно випробувану, надійну конструктивну базу ракети з напівактивною системою наведення SM-2 Block-IV[6] — класичний напівактивний радар, дворежимний маршевий двигун Mk 104 і стартовий Mk 72, уламково-фугасну боєголовку Mk125 Mod 1. Дальність дії ракети може становити понад 200 (370,4 км).

Конструктивну базу доповнили добре відпрацьованою активною голівкою самонаведення з ракети класу «повітря-повітря» AIM-120 AMRAAM. Для підвищення її потужності і чутливості антена РЛС була збільшена з 18 см до 34 см[7]. Завдяки цьому ракета отримала можливість ураження повітряних цілей за межами прямої видимості цілі з стартової платформи (корабля) (англ. Beyond Visual Range (BVR)) та захищених за допомогою технологій Стелс. Одночасно завдяки мережі сумісності елементів військової техніки[8] у системі керування SM-6 було використано передові платформи сенсорів з систем АВАКС, бойових літаків. Наведення ракет здійснюється завдяки системам інерціальної навігації, активного радіолокаційного самонаведення[9] і напівактивного радіолокаційного самонаведення[10]

SM-6 ERAM, на відміну від інших ракет серії Standard, можуть бути періодично протестовані і сертифіковані без видалення з контейнерів і коморок системи вертикального запуску Mk 41.

Випробування

Американське агентство протиракетної оборони у співпраці з ВМФ США провело льотні випробування Aegis Weapon System 31, 29 травня 2021 року. Метою випробування було продемонструвати здатність протиракетної оборони корабельної системи Aegis виявляти, відстежувати, перехоплювати і знищувати цілі у вигляді балістичної ракети середньої дальності на кінцевій ділянці польоту за допомогою двох ракет Standard Missile 6 (SM-6) Dual II. Однак перехоплення не було досягнуто[11].

Працівники програми розпочали ретельний огляд аби визначити проблеми, які могли перешкодити успішному перехопленню[11].

Посилання

Примітки

  1. ↑ Raytheon RIM-174 ERAM (SM-6) (англ.)
  2. ↑ Standard Missile 6 (SM-6) Achieves Initial Operational Capability (англ.). Архів оригіналу за 3 листопада 2014. Процитовано 3 грудня 2014.
  3. ↑ Air Defense: SM-6 Goes Long (англ.)
  4. ↑ Navy Missile Hits Subsonic Target Over Land (англ.)
  5. ↑ Raytheon SM-6s Missiles intercept targets in 'engage on remote' tests (англ.)
  6. ↑ Standard Missile-6 (SM-6) Moves Ahead (англ.)
  7. ↑ Raytheon's Standard Missile Naval Defense Family (SM-1 to SM-6) (англ.)
  8. ↑ Cooperative Engagement Capability (англ.)
  9. ↑ Active radar homing (англ.)
  10. ↑ Semi-active radar homing (англ.)
  11. ↑ а б Козацький Саня (31 травня 2021). Корабель ВМФ США провалив перехоплення імітації балістичної ракети. Український мілітарний портал.


Бомба Це незавершена стаття про зброю.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=RIM-174_Standard_ERAM&oldid=34079988