Волокитін Андрій Олександрович
Волокитін Андрій | ||||
---|---|---|---|---|
Країна | Україна | |||
Народження |
18 червня 1986 (38 років) Львів | |||
Титул | гросмейстер (2001) | |||
Рейтинг ФІДЕ | 2677 (№ 62 у рейтингу ФІДЕ у грудні 2021 року) | |||
Піковий рейтинг |
2725 — 25-те місце (березень 2013 року) | |||
Нагороди та відзнаки | ||||
Волокитін Андрій Олександрович (нар. 18 червня 1986, Львів) — український шахіст, заслужений майстер спорту України, міжнародний гросмейстер.
Триразовий чемпіон України 2004, 2015 та 2021 років.
У складі збірної України переможець шахової олімпіади 2004 року та чемпіонату Європи із шахів 2021 року, срібний призер шахової олімпіади 2016 та бронзовий 2012 років.
Його рейтинг станом на грудень 2021 року — 2677 (62-ге місце у світі, 5-те в Україні).
Ранні роки
Почав займатися шахами з 9 років у СДЮШОР «Дебют». Тренер — Володимир Грабінський. В 10 років вже кандидат в майстри спорту. В 14 років здобув звання міжнародного майстра. В 15 років один з наймолодших міжнародних гросмейстерів у світі. В 18 років — заслужений майстер спорту України. Тричі чемпіон України у своїй віковій категорії (1997, 1998, 2001). Двічі розділив 1 місце на Чемпіонаті світу серед одноліток (1998, 1999). В 1999 та 2000 роках виступав за збірну України на дитячих Олімпіадах в Артеці, де здобув золоті та срібні нагороди. Закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка.
Досягнення
У 2000 році виконав норматив міжнародного майстра на турнірах у Львові, Краснодарі та в Лозанні.
У 2001 році підкорив три норми гросмейстера — на чемпіонаті Європи (Охрид), посів 28 місце при 203 учасниках; на «Меморіалі Відмара» (Порторож) — 3 місце; на чемпіонаті України (Покров) — розділив 2-3 місця.
Найкращі результати:
2001
- Лозанна — вийшов до півфіналу, при цьому сенсаційно обіграв майбутнього чемпіона світу Руслана Пономарьова.
2002
- Сант-Вінсент (Італія) — розділив 1-3 місце.
- Есберг (Данія) — 3 місце в круговому турнірі 14 категорії.
2004
- Харків — Чемпіон України[1].
- Кальвія (Іспанія) — Чемпіон 36-ї Всесвітньої Олімпіади у складі збірної України.
2005
- Біль (Швейцарія) — 1 місце в круговому турнірі 16 категорії.
2012
- Сан-Себастьян (Іспанія) — 1 місце.[2]
- Київ — 3 місце на чемпіонаті України.[3][4]
- Стамбул — 3 місце на 40-й шаховій олімпіаді.
2014
2015
- Єрусалим (Ізраїль) — 9 місце на чемпіонаті Європи — кваліфікувався на Кубок світу ФІДЕ 2015 року.[6][7]
- Львів — чемпіон України[8] (вдруге).
2016
- Блед (Словенія) — 1 місце в круговому турнірі 15 категорії «Меморіал Д.Відмара» — 7 з 9 очок (+5-0=4)[9];
- Баку — у складі збірної України срібний призер 42 шахової олімпіади, 1 місце серед шахістів, які виступали на резервній шахівниці — 8½ з 9 очок та абсолютно найкращий турнірний перформанс серед усіх шахістів — 2992 очка[10][11].
- У грудні 2016 року, набравши 6½ очок з 11 можливих (+5-3=6), посів 6 місце в чемпіонаті України, що проходив у Рівному[12][13].
2019
- Луцьк — 3 місце у чемпіонаті України[14].
2021
- Чатеж-об-Саві (Словенія) — у складі збірної України переможець командного чемпіонату Європи.
- Харків — чемпіон України[15][16] (втретє).
Результати виступів у чемпіонатах України
Андрій Волокитін зіграв у 10-ти фінальних турнірах чемпіонатів України, набравши загалом 64½ очок зі 101 можливого (+40-12=49).
Рік | Місто | Турнір | + | − | = | Результат | Місце |
---|---|---|---|---|---|---|---|
2000 | Севастополь | 69-й чемпіонат України | 6 | 2 | 1 | 6½ з 9 | 5 — 11 |
2001 | Покров | 70-й чемпіонат України | 3 | 0 | 6 | 6 з 9 | — 3 |
2004 | Харків | 73-й чемпіонат України | 6 | 0 | 4 | 8 з 10 | |
2011 | Київ | 80-й чемпіонат України | 3 | 1 | 7 | 6½ з 11 | 5 |
2012 | Київ | 81-й чемпіонат України | 5 | 2 | 4 | 7 з 11 | |
2013 | Київ | 82-й чемпіонат України | 2 | 2 | 7 | 5½ з 11 | 7 |
2015 | Львів | 84-й чемпіонат України | 4 | 1 | 6 | 7 з 11 | |
2016 | Рівне | 85-й чемпіонат України | 5 | 3 | 3 | 6½ з 11 | 6 |
2019 | Луцьк | 88-й чемпіонат України | 3 | 1 | 5 | 5½ з 11 | |
2021 | Харків | 90-й чемпіонат України | 3 | 0 | 6 | 6 з 11 |
Статистика виступів у складі збірної України
За період 2001—2021 роки Андрій Волокитін зіграв за збірну України у 12-ти турнірах, зокрема: шахова олімпіада — 5 разів[17], командний чемпіонат світу — 1 раз[18], командний чемпіонат Європи — 6 разів[19].
Андрій переможець шахової олімпіади 2004 року та чемпіонату Європи 2021 року, срібний та бронзовий призер шахових олімпіад відповідно 2016 та 2012 років, срібний та бронзовий призер командних чемпіонатів Європи. Також в його активі дві золоті та дві бронзові індивідуальні нагороди.
Загалом у складі збірної України Андрій Волокитін зіграв 95 партій, у яких набрав 62½ очок (+41=43-11), що становить 65,8 % від числа можливих очок.
Рік | Турнір | Місто | Збірна | Шахівниця | Рейтинг | + | = | − | Результат | % очок | Турнірний рейтинг |
Командне місце |
Особисте місце |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
2001 | чемпіонат Європи | Леон | Україна | резерв | 2566 | 2 | 0 | 2 | 2 з 4 | 50,0 | 2477 | 11 | |
2004 | шахова олімпіада | Кальвія | Україна | 3 | 2652 | 6 | 5 | 1 | 8½ з 12 | 70,8 | 2771 | 4 | |
2005 | чемпіонат світу | Беер-Шева | Україна | 3 | 2666 | 1 | 5 | 1 | 3½ з 7 | 50,0 | 2636 | 4 | 4 |
2006 | шахова олімпіада | Турин | Україна | 2 | 2660 | 2 | 3 | 2 | 3½ з 7 | 50,0 | 2557 | 8 | |
2007 | чемпіонат Європи | Іракліон | Україна | 3 | 2678 | 3 | 5 | 1 | 5½ з 9 | 61,1 | 2668 | 5 | 12 |
2008 | шахова олімпіада | Дрезден | Україна | резерв | 2659 | 2 | 5 | 0 | 4½ з 7 | 64,3 | 2674 | 4 | |
2009 | чемпіонат Європи | Новий Сад | Україна | 2 | 2681 | 3 | 4 | 1 | 5 з 8 | 62,5 | 2696 | ||
2012 | шахова олімпіада | Стамбул | Україна | 3 | 2709 | 4 | 4 | 1 | 6 з 9 | 66,7 | 2750 | 4 | |
2013 | чемпіонат Європи | Варшава | Україна | 2 | 2682 | 3 | 4 | 1 | 5 з 8 | 62,5 | 2737 | 9 | 7 |
2016 | шахова олімпіада | Баку | Україна | резерв | 2647 | 8 | 1 | 0 | 8½ з 9 | 94,4 | 2992 | ||
2019 | чемпіонат Європи | Батумі | Україна | 3 | 2627 | 3 | 3 | 1 | 4½ з 7 | 64,3 | 2748 | ||
2021 | чемпіонат Європи | Чатеж-об-Саві | Україна | 2 | 2656 | 4 | 4 | 0 | 6 з 8 | 75,0 | 2824 |
Зміни рейтингу
|
Примітки
- ↑ Чемпіонат України 2004 року на сайті «Шахова Україна»
- ↑ От Капабланки до Волокитина
- ↑ Anton Korobov is 2012 Ukrainian champion
- ↑ Антон Коробов — чемпіон України з шахів. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 16 вересня 2014.
- ↑ European Rapid Chess Championship 2014 Standings — round 11
- ↑ Evgeny Najer is 2015 European Champion
- ↑ Результати чемпіонату Європи 2015 року
- ↑ Фінал 84 чемпіонату України серед чоловіків
- ↑ 20. memorial dr. Milana Vidmarja
- ↑ 42nd Olympiad Baku 2016 Open
- ↑ 2016 Baku Rd11: US wins historic gold! China wins Women's(англ.)
- ↑ Підсумки чемпіонату України 2016
- ↑ Ukrainian Chess Championship 2016
- ↑ 88-й чемпіонат України серед чоловіків
- ↑ Фінал 90 чемпіонату України серед чоловіків
- ↑ Volokitin and Dolzhykova win Ukrainian Championship
- ↑ MEN'S CHESS OLYMPIADS (Volokytin, Andriy)
- ↑ WORLD MEN'S TEAM CHESS CHAMPIONSHIP (Volokytin, Andriy)
- ↑ EUROPEAN MEN'S TEAM CHESS CHAMPIONSHIP (Volokytin, Andriy)
- ↑ Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)
Посилання
- Особова картка Андрія Волокитіна на сайті ФІДЕ (англ.)
- Партії Андрія Волокитіна в базі ChessGames (англ.)
- Особова картка Андрія Волокитіна на сайті 365chess.com (англ.)
- Особова картка Андрія Волокитіна на сайті OlimpBase.org (англ.)
- Офіційна сторінка Андрія Волокитіна (рос.) (англ.)
- Нарис про Андрія Волокитіна "Максималіст"
- «Волокітін: Члену збірної Росії легше стати чемпіоном світу»
- "Андрій Волокітін: На Олімпіаді виступили на «задовільно»
- «Андрей ВОЛОКИТИН: Мечтаю стать чемпионом мира по… легкой атлетике»
- «Андрей ВОЛОКИТИН: Порой полезно нарушать режим»
- «Андрей ВОЛОКИТИН: Мне по силам победить любого»
- «Андрей ВОЛОКИТИН: Я — Волокитин, а не второй Пономарев!»
- Donostia Chess Festival 2011 (Сан-Себастьян)
Це незавершена стаття про шахіста або шахістку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Попередній Євген Мірошниченко Юрій Кузубов Антон Коробов |
Чемпіон України із шахів 2004 2015 2021 |
Наступний Олександр Арещенко Михайло Олексієнко — |