Покров
| Покров | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
 |
|||||
  |
|||||
| Основні дані | |||||
| Країна |  Україна |
||||
| Регіон | Дніпропетровська область | ||||
| Район | Покровська міська рада | ||||
| Код КОАТУУ | 1212100000 | ||||
| Засноване | 1883 | ||||
| Статус міста | з 1956 року | ||||
| Населення | ▼40 857 (01.01.2015)[1] | ||||
| Агломерація | Нікопольська агломерація | ||||
| Площа | 26 км² | ||||
| Густота населення | 1571 осіб/км² | ||||
| Поштові індекси | 53300-53390 | ||||
| Телефонний код | +380-5667 | ||||
| Координати | 47°39′12″ пн. ш. 34°05′03″ сх. д. / 47.65333° пн. ш. 34.08417° сх. д.Координати: 47°39′12″ пн. ш. 34°05′03″ сх. д. / 47.65333° пн. ш. 34.08417° сх. д. | ||||
| Висота над рівнем моря | 71 м | ||||
| Водойма | р. Базавлук, Солона | ||||
| День міста | 10 жовтня | ||||
| Відстань | |||||
| Найближча залізнична станція | Чортомлик | ||||
| До станції | 5 км | ||||
| До обл./респ. центру | |||||
| - фізична | 131 км | ||||
| - автошляхами | 149 км | ||||
| До Києва | |||||
| - фізична | 382 км | ||||
| - залізницею | 525 км | ||||
| - автошляхами | 486 км | ||||
| Міська влада | |||||
| Адреса | 53300, Дніпропетровська обл., м. Покров, вул. Центральна, 48, 4-30-35 | ||||
| Веб-сторінка | Сайт міськради | ||||
| Міський голова | Олександр Шаповал | ||||
|
|
|||||
Покров (у 1956-2016 — Орджонікідзе[2]) — місто обласного значення Дніпропетровської області, Україна. Територія міста становить 2,6 тис. га, населення — 40,8 тис. осіб (2015).
Зміст
Географія[ред. • ред. код]
Місто Покров розташоване на півдні Дніпропетровської області, у степовій зоні, у басейні річок Базавлук, Солона та Каховського водосховища. Відстань до облцентру становить майже 150 км і проходить автошляхом Н08, згодом переходить у Т 0809 та Н23.
Клімат — помірно континентальний. Середня температура січня становить від −5 °C в південно-західній частині до −6,5 °C на північному сході; липня — відповідно +23,5 °C та +22 °C. Опадів за рік випадає від 450 мм на півдні до 400 мм — на півночі. Термін вегетаційного періоду — 210 днів.
Історія[ред. • ред. код]
Давня історія[ред. • ред. код]
Цей степовий край має багату історію. Відомий археолог Борис Мозолевський у 1971 році розкопав курган «Товста могила», саме в якому знайдено знамениту золоту скіфську пектораль — шедевр світової античної культури, древньої майстерності.
Курган «Довга могила», у похованні № 12 — пізньотрипільське, парне поховання, де виявлено дві статуетки серезліївського типу.
У кургані 3 поблизу міста, поховання 11, пізньої трипільської культури, виявлено фрагмент верхньої частини статуетки серезліївського типу. Курган 3, поховання 25, парне пізньотрипільське поховання, де виявлено 5 статуеток серезліївського типу. Курган 3, поховання 32, пізньотрипільське поховання, виявлено округлотілу посудину.
Новий час[ред. • ред. код]
Неподалік від міста, на території Каховського водосховища, по старому руслу Дніпра у Х-ХІ ст. проходив знаменитий торговий шлях «Із варяг у греки». У подальшому місто розміщувалося на території земель козацького Війська Запорозького. Саме тут понад триста років тому розташовувались Базавлуцька та Чортомлицька Січі. З останньою було тісно пов'язане життя та бойова діяльність козака Івана Сірка, могила якого розташована в селі Капулівці.
У 1883 інженер-геолог Валеріан Домгер у басейні річки Солоної відкрив багаті родовища марганцевої руди, яку добували в Покровських копальнях з 1886. У 1956 шахтарські селища, найстарiше Гiрницьке (колишня Причипилівка), Олександрівка, Червоний Гірник, Рудник, Чортомлик, Підгірна та Перевізькі Хутори об'єднанi до міста Орджонікідзе (на честь більшовицького діяча Г. К. Орджонікідзе).
21 листопада 2014 в місті на річницю Євромайдану знесли пам'ятник Леніну[3].
17 березня 2016 Верховна Рада України ухвалила постанову про перейменування міста, що отримало назву Покров. Постанова набула чинності 2 квітня 2016[4][5].
Економіка[ред. • ред. код]
Спочатку видобуток марганцевої руди здійснювався підземним шахтним способом. Але у 1952 році почали добувати марганцеву руду відкритим способом. У 1956 році вперше не тільки у вітчизняній, але й у світовій практиці було впроваджено метод рекультивації (відновлення) колишніх кар'єрних земель. Саме в цей час були об'єднані гірничодобувні підприємства до одного цілого — Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат (після перейменування — ПАТ «Покровський ГЗК»), який став містоутворювальним підприємством.
Місто Орджонікідзе розросталося, і в 1965 році його було віднесено до міст обласного підпорядкування. З 2000 року на заводі «Кварцит» компанією «Ольвія-Бета» розпочато виробництво товарів побутової хімії та засобів гігієни. Це відомі не лише в Україні, а й за її межами, пральні порошки (Gala, Dana, Лотос Dax), шампуні і мило Shandy, рідина для миття посуду, скла та інше.
Соціальна сфера[ред. • ред. код]
У місті діють 9 шкіл, 15 дитячих садків, 2 музичні школи, будинок творчості дітей та юнацтва, дитячо-юнацька спортивна школа, комплексна дитячо-юнацька спортивна школа «Манганіт», Покровський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів. Для забезпечення культурних потреб мешканців міста працює централізована бібліотекова система міста, арт-центр (толоковий простір на базі центральної бібліотеки), селищні клуби та культурно-розважальний центр ПАТ «ОГЗК», зона відпочинку (офіційно не працює), також не працює кінотеатр, який рік за роком руйнується. Медичне обслуговування населення забезпечує міська лікарня.
Спорт[ред. • ред. код]
Успішно розвиваються 18 видів спорту. Молодь міста бере активну участь у різних турнірах і змаганнях всіх рівнів.
У 2016 на базі комплексу спортивних споруд ПАТ «ОГЗК» проходив Чемпіонат України з городкового спорту.
Діє дитяча юнацька спортивна школа (ДЮСШ), а також комплекс спортивних споруд ПАТ «ОГЗК» (стадіон «Авангард» та басейн «Дельфін»), де діють спортивні гуртки та секції для жителів міста та проводить навчально-тренувальну роботу КДЮСШ «Манганіт».
Пам'ятки[ред. • ред. код]
- Зона відпочинку
- Центральний міський парк ім. Бориса Мозолевського
- Дендропарк
- Пам'ятник отаману війська Низового Запорозького Іванові Сірку
- Пам'ятник українському поетові Тарасу Шевченку
| Зміни населення | ||
|---|---|---|
| Рік | Населення | Зміна |
| 1989 | 45 806 | — |
| 2001 | 44 834 | −2.1% |
| 2005 | 43 141 | −3.8% |
| 2006 | 42 841 | −0.7% |
| 2007 | 42 561 | −0.7% |
| 2008 | 42 351 | −0.5% |
| 2009 | 42 266 | −0.2% |
| 2010 | 42 061 | −0.5% |
| 2011 | 41 894 | −0.4% |
Персоналії[ред. • ред. код]
- Родом із міста Покров перший український nu-metal гурт Skinhate.
- Дар'я Астаф'єва — українська модель і співачка, солістка гурту «NikitA». Виграла титул PlaymateoftheMonth ювілейного журналу «Playboy» (55th Anniversary Playmate).
- Олексій Баранов — перший голова міської ради.
- Олександр Павленко — російський футболіст.
- Стрєлець Дмитро Анатолійович (1979—2015) — молодший сержант Міністерства внутрішніх справ України, учасник російсько-української війни 2014—2017.
- Олег Таран — український футболіст, чемпіон СРСР 1983 року.
Галерея[ред. • ред. код]
-
Площа Гірників
-
Вигляд на місто з кар'єра
-
Вигляд на дитячий майданчик
-
Вул. Центральна
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2015 року (PDF, XLS)
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 березня 2016 року № 1037-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів»
- ↑ У Дніпропетровській області на річницю Євромайдану знесли пам'ятник Леніну. ukr.segodnya.ua. Процитовано 2016-05-29.
- ↑ Орджонікідзе з новою назвою — ТСН (укр.)
- ↑ Голос України (укр.)
Посилання[ред. • ред. код]
- Офіційний сайт Покровської міської ради
- Офіційний сайт ПАТ «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат»
- Громадський моніторинг Покрова
- Газета «НОВЕ МІСТО»
- Веб-камера, місто Покров
- Більш детальна карта міста Покров (Народна карта Яндекс)
- Облікова картка міста на сайті Верховної Ради України (укр.)
Додаткові джерела[ред. • ред. код]
- Орджонікідзе — Інформаційно-пізнавальний портал | Дніпропетровська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 959 с.)
|
||||||||
|
||||||||
