Петролейний етер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Петроле́йний ете́р,[1] або петроле́йний ефі́р,[2] (англ. petroleum — нафта, від грец. πέτρα — камінь і лат. oleum — олія) — фракція нафти,[1] суміш легких насичених вуглеводнів (пентанів та гексанів), які добувають з попутних нафтових газів, легких фракцій нафти, а також каталітичним методом з CO і Н2. Безбарвна рідина. Органічний розчинник.[2]

Густина — 640–650 кг/м³, t°кип — 40–70 °С.

Застосовується як розчинник і моторне паливо.

Примітки

  1. а б В. І. Саранчук, М. О. Ільяшов, В. В. Ошовський, В. С. Білецький. Хімія і фізика горючих копалин. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. — с. 600. ISBN 978-966-317-024-4
  2. а б Манько В. В., Гальків М. О., Клевець М. Ю. Основи техніки лабораторних робіт у фізіологічних дослідженнях: Навчальний посібник. — Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2005. — 135 с. ISBN 966-613-420-9

Посилання