Хмиз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Носильник хмизу в Африці
Хмиз

Хмиз, хво́рост, хворостиння, лома́ччя, трусо́к[1], рідко тара́с[2] — опалі гілки дерев, що використовуються як паливо і для будівництва.

Використовування[ред. | ред. код]

Гілля хмизу не потрібно рубати, тож основною операцією при його заготовці є ручний збір. Зазвичай хмиз зв'язується збирачами в так звані в'язанки і переноситься на спині людини чи тяглової тварини. Хмиз добре і швидко горить і зручний для приготування їжі і розігріву печі.

З хмизу, очерету і джгуту одержують фашини для гребель, гаток, зміцнення доріг та інших дрібних споруд[3]. З прутів хмизу плетуть тини.

Хмиз корисний для меліорації. Для того, щоб закріпити яр і і зупинити ерозію, хмиз укладають цілими шарами від гирла до початку яру, тонкими кінцями вгору по схилу.[4]

Крім опалення, хмиз використовується для військових загороджень (окопів, іншого фортифікаційного обладнання). В'язанку хмизу зміцнюють дротом, а потім з міцних в'язанок будують фашинні загородження. Такі в'язанки використовують, щоб засипати виїмки чи рови. Зокрема, в середньовіччя фашинами засипали захисні рови укріплень[5]. Пізніше застосовувались для переїзду танками широких траншей та ровів.


Примітки[ред. | ред. код]