Томатільйо

Томатільйо
Томатільйо
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Айстериди (Asterids)
Порядок:	Пасльоноцвіті (Solanales)
Родина:	Пасльонові (Solanaceae)
Рід:	Фізаліс (Physalis)
Вид:	P. philadelphica
Біноміальна назва
Physalis philadelphica Lam., 1786
Синоніми
Physalis ixocarpa Brot.

Томатільйо (Physalis philadelphica) — вид високих трав'янистих рослин роду фізаліс родини пасльонових. Інші назви «томатль», «мексиканський помідор», «суничний томат», «перуанський аґрус», «земляна вишня», «золота ягода», «земляна журавлина», «ананасна вишня».

Опис

Заввишки сягає 1,5—2 м. Стебло порожнисте. Листя довгасто-овальне, краї листя трохи нерівні. Значна частина повзе землею. Квітки майже радіальні, діаметр від 8 до 15 мм. Вони складаються з 5 жовтих, 5 зелених з 5 синьо-зеленими тичинками, які самі не єдині, а кожен окремо злиті з пелюсткою і 2 плодолистиками.

Цінується своїми плодами кулястої або конічної плескатої (майже пірамідальної) форми, діаметром 6—12 мм. Смак фрукта кисло-солодкий, нагадує аґрус і суницю, а за зовнішнім виглядом він — майже точна зменшена копія китайських декоративних ліхтариків, які запускають в небо. У м'якоті розташовується багато дрібних зерняток-насіння.

Кількість цукрів у ньому на 15 % більше, ніж у малині та суниці. Це пектиновий фрукт, тобто містить пектин. Багато в плодах органічних кислот (аскорбінова, фолієва, пантотенова, лимонна, яблучна, винна, бурштинова), каротину, води, також присутні кальцій, магній, натрій, калій, фосфор, залізо, цинк, селен, численні вітаміни: провітамін А, вітамін А (РЕ), вітаміни тіамін, рибофлавін, холін, піродоксін, токоферол, філохінон, стероїди, ефіри, фенолкарболові кислоти, фітонциди.

Коріння рослини містять біологічно активні алкалоїди, насіння багате жирною олією.

• 
• 
• 

Вирощування

Росте і плодоносить щорічно. Однорічна рослина, що самозапилюється. Насіння проростає після 7-10 днів. Молоді саджанці рослин розвиваються спочатку тільки у відносно слабкий стрижневий корінь, але розвивається у дорослих рослин. Над земля зростає протягом 1-3 тижнів.

Застосування

Розводили в давнину ацтеки. Плід томатль (ацтецька назва томатільйо) був невеликим, зеленим або жовтим, кислим на смак і покритим тонкою мембраною. Завдяки селекції його якість значно поліпшилася.

Використовується для приготування мармеладу і джемів. Вміщені в ньому дубильні речовини перешкоджають бродінню фрукта, завдяки чому він досить довго зберігається.

Сорти поділяють на дві групи: цукатну й овочеву. Цукатні сорти використовують для приготування повидла, джемів, желе і, власне, цукатів. Овочеві сорти використовують для приготування салатів (аналогічно томатам).

З фізалісу виходять дуже смачні джеми й варення. Гарні з нього й компоти, киселі, мармелад, начинка для пирогів. Використовується як гарнір. Особливо смакує із запеченою куркою та креветками.

Добре поєднується з м'ятою, вершками й використовується для приготування різних прохолодних напоїв. Сушений томатільйо за зовнішнім виглядом і смаком не відрізнити від жовтих родзинок. Має приємний суничний аромат.

Плоди містять речовини, які мають антисептичну, протизапальну, кровоспинну, діуретичну, болезаспокійливу і жовчогінну дію. Свіжі плоди та сік з них показані при підвищеному артеріальному тиску, захворюваннях дихальних шляхів, проносі, дерматозах. Відвари й настої плодів приймають при сечокам'яній хворобі, циститі, гепатиті, бронхіті, асциті та набряках, ревматизмі, подагрі, забиттях. У плодах міститься величезна кількість вітаміну С (35 мг/100 г). Щоб уникнути руйнування вітамінів, найкраще вживати фізаліс у сирому вигляді.

Коріння використовується у фізіотерапії. Відвар з нього застосовується як засіб від кашлю, а також як болезаспокійливий засіб. З сухих "чохольчиків" і листя заварюють чай, який є помічним при підвищеному тиску.

Розповсюдження

Природним ареалом є Центральна і Південна Америка.

Див. також

• Список видів роду фізаліс.

Джерела

• Vernonica E. Franklin-Tong, ed. (2008). Self-Incompatibility in Flowering Plants: Evolution, Diversity and Mechanisms. Springer. ISBN 978-3-540-68485-5. (англ.)
• D. N. Moriconi, M. C. Rush, H. Flores: Tomatillo — A potential vegetable crop for Louisiana. In: J. Janick, J. E. Simon: Advances in new crops. Timber Press, Portland Or 1990, S.407–413. ISBN 0-88192-166-1 (англ.)