Гулак-Артемовський Петро Петрович

Петро Петрович Гулак-Артемовський
Народився	16 (27) січня 1790(1790-01-27) Городище, нині Черкаська область, Україна
Помер	1 (13) жовтня 1865(1865-10-13) (75 років) Харків
Поховання	Перше міське кладовище (нині Молодіжний парк) в Харкові
Громадянство	Російська імперія
Діяльність	поезія, проза
Alma mater	Імператорський Харківський університет
Заклад	Імператорський Харківський університет і ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Мова творів	українська
Роки активності	з 1817
Жанр	байка і балада
Гулак-Артемовський Петро Петрович у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах
Роботи у  Вікіджерелах

Петро́ Петро́вич Гула́к-Артемо́вський (16 (27) січня 1790(17900127), Городище, нині Черкаська область — 1 (13) жовтня 1865, Харків) — український письменник, науковець, перекладач, поет, байкар.

Життєпис

Родовий герб Гулака-Артемовського «Лук»

Народився в містечку Городищі Київської губернії (нині Черкаська область, Україна) в сім'ї священника. Не закінчивши академію, у 1813 році почав викладати в приватних пансіонах Бердичева, вчителював у будинках багатих польських поміщиків.

1817 року переїхав до Харкова та вступив до університету вільним слухачем словесного факультету, і тоді ж, завдяки заступництву попечителя Харківського навчального округу графа Потоцького, затверджений Радою університету лектором польської мови.

З 1820 року йому було доручено викладання також російської історії, географії та статистики.

У 1821 році здав кандидатський та магістерський іспит, захистив дисертацію на тему «О пользе истории вообще и преимущественно отечественной и о способе преподавания последней» і отримав ступінь магістра. Через два роки був обраний ад'юнктом російської історії та статистики, у 1825 році — екстраординарним; у 1828 році — ординарним професором. У 1831 і 1833 роках — секретар етико-політичного відділення, член училищного комітету при Харківському університеті. З 1841 р. до виходу у відставку в 1849 р. — ректор Харківського університету

Могила Петра Гулака-Артемовського

У 1855 році обраний почесним членом Харківського університету. Крім того, з 1818 викладав французьку мову в Харківському інституті благородних дівчат, а з 1827 року також керував навчальною частиною Полтавського інституту шляхетних дівчат. Він належав до числа засновників «Українського журналу».

Був членом Московського товариства аматорів російської словесності, Королівського товариства друзів науки у Варшаві.

Творчість

До творчого доробку П. Гулака-Артемовського належать байки (байка-казка, байка-приказка), притчі, вірші, послання, балади.

З 1817 р. почав друкуватися в журналі «Український вісник», де були опубліковані його переклади класиків світової літератури: Жана Жака Руссо, Джона Мільтона, Адама Міцкевича, Йоганна Вольфганга Гете, Горація та інших.

Байка «Пан та собака» — найгостріший твір української літератури ХІХ століття. Ідейний зміст співзвучний тогочасним прагненням проти кріпацтва, проти ставлення до кріпака як до робочої худоби. В основі байки — соціальний конфлікт між Паном і кріпаком (в алегоричному образі собаки Рябка).

Перші поетичні спроби П. Гулака-Артемовського припадають на період перебування його в Київській академії та на Волині. В 1813 р. він здійснює у піднесено-патетичному тоні пародійний переспів російською мовою антиклерикальної поеми Буало «Налой» (текст його знищений автором у 1826 р.) та приблизно в той же час пише оригінальний вірш «Мудрость» (опубліковано в 1819 p.), позначений твердою впевненістю в мудрість і милість «провидіння».

Інтенсивне формування і зростання П. Гулака-Артемовського як письменника відбувається після переїзду до Харкова, де він одразу ж активно включається в культурне життя, основним осередком якого був університет, зав'язує дружні контакти з Г. Квіткою-Основ'яненком, Р. Гонорським, Є. Філомафітським та іншими діячами культури, починає систематично виступати на сторінках «Украинского вестника» з перекладними й оригінальними творами різних жанрів. Був одним з лідерів гуртка Харківських романтиків.

Петро Гулак-Артемовський ввів в українську літературу жанр романтичної балади. Його кращі твори українською мовою написані в дусі естетики просвітницького реалізму.

В історії української літератури значення Гулака-Артемовського визначається його положенням наступного за Котляревським поета, який, використовуючи творчі методи останнього (бурлеск, травестія), спробував ввести в українську літературу ряд нових жанрів (балади: «Твардовський» (опублікована в журналі «Славянин» в 1827 році), «Рибалка»).

Пам'ятник Гулаку-Артемовському в Харкові

Вшанування

На честь 213-річчя з дня заснування Харківського національного університету поблизу університету встановлено пам'ятник авторства Олександра Рідного.

Твори

• Батько та син (1827)
• Дві пташки в клітці (1827)
• Пан та собака (1818)
• Справжня добрість (1817)
• Цікавий і мовчун (1820)
• Рибалка (1827)

Вибрані твори

• Гулак-Артемовський П. Твори / П. Гулак-Артемовський ; ред., вступ. ст. та прим. І. Айзенштока. — Харків: Держ. вид-во України, 1927. — 383 с., 1 арк. портр. — (Бібліотека українських класиків).
• Гулак-Артемовський П. Вибрані твори / П. Гулак-Артемовський. — Київ: Держ. літ. вид-во, 1939. — 60, 3 с., 1 арк. портр. — (Шкільна бібліотека).
• Гулак-Артемовський П. Пан та собака: (байка) / П. Гулак-Артемовський. — Харків: Укр. держ. вид-во, 1944. — 12 с.
• Гулак-Артемовський П. Вибрані твори / П. П. Гулак-Артемовський. — Київ: Держ. вид-во худож. літ., 1950. — 89 с. : портр.

Джерела та література

• Скрипник П. І. Гулак-Артемовський Петро Петрович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 248. — ISBN 966-00-0405-2.
• Енциклопедія «Черкащина» / Упорядник Віктор Жадько. — К., 2010. — С. 241—242.
• Жадько В. О. Український некрополь. — К., 2005. — С. 166.
• П. П. Гулак-Артемовський, ректор ХНУ ім. В. Н. Каразіна з 1841 по 1849 рр.
• Петро Гулак-Артемовський. Біографія

Посилання

• Гулак-Артемовський Петро // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 286. — 1000 екз.
• Поезії П. П. Гулака-Артемовського в електронній бібліотеці «Відкрита книга»