Рутульський район
| Рутульський район | |||
|---|---|---|---|
| Рутульский район | |||
| |||
| |||
| Основні дані | |||
| Суб'єкт Російської Федерації: | Дагестан | ||
| Утворений: | 1929 | ||
| Населення (2014): | 21 901 | ||
| Площа: | 2170 км² | ||
| Густота населення: | 10 осіб/км² | ||
| Населені пункти та поселення | |||
| Адміністративний центр: | село Рутул | ||
| Кількість сільських поселень: | 17 | ||
| Влада | |||
Рутульський район — муніципальний район в Дагестані, Росія.
Адміністративний центр — село Рутул.
Географія
Рутульський Район розташований на південному заході Дагестану і межує з: Агульським, Ахтинским, Кулінським, Курахским, Лакським, Тляратинським і Чародинським районами республіки. Західна частина району межує з Азербайджаном протягом 110 кілометрів, де знаходяться чотири прикордонні застави[1]. Площа території — 2170 & nbsp; км². Координати: 41,654148 ° пн.ш. 47,157799 ° східної довготи У Рутульському районі знаходяться річки Самур, Кара-Самур, Ахтичай, Курдул, Шиназчай.
Районний центр с. Рутул відділений від найближчої залізничної станції Беліджі на 150 км, а від столиці Республіки м Махачкала на 280 км.
Історичні області Рутульського району
- Гал — територія, що включала Південний Дагестан, Північний Азербайджан і Східну Грузію. Також відома під назвою Кавказька Албанія і Аран.[2]
У XX столітті частина території Рутульського району була окупована Азербайджаном.[3]
Історія
Постановою 4-ї сесії ДагЦІК від 22.11.1928 р з колишнього Лучекської ділянки Самурського округу утворений Рутульського кантон. Постановою ВЦВК від 3.06.1929 р кантон перетворений в район.
Рутульського район — це унікальний куточок Дагестану з багатющим історичним минулим, пам'ятками культури та архітектури. Територія району була в історичному минулому частиною Кавказької Албанії, що існувала ще до християнського літочислення. Після падіння Кавказької Албанії рутульці, цахури та інші народності створили свої державні утворення[4].
Населення
- Чисельність
21 901 чоловік.
- Національний склад
За даними Всеросійського перепису населення 2010 року:[5]
| Народ | Чисельність, чол. |
Частка від усього населення,% |
|---|---|---|
| Рутульці | 13336 | 58,16 % |
| Цахури | 5276 | 23,01 % |
| Лезгини | 2138 | 9,32 % |
| Лакці | 865 | 3,77 % |
| Аварці | 623 | 2,71 % |
| Азербайджанці | 359 | 1,56 % |
| Росіяни | 32 | 0,13 % |
| Інші | 30 | 0,13 % |
| Усього | 22926 | 100,00 % |
Економіка
Для економіки району пріоритетними є тваринництво і землеробство. В районі діє декілька малих ГЕС: Шиназська ГЕС, Амсарська ГЕС, Магінська ГЕС, а також будується Рутульська ГЕС.[6]
ЗМІ
У районі є два національних інформаційних органу, республіканські газети:
- «МыхаӀбишды цӀинды хабарбыр» («Рутульські новини») — рутульською мовою.
- «Нур» — цахурською мовою.
Примітки
- ↑ Обґрунтований оптимізм рутульцями. Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 16 березня 2015.
- ↑ Про пам'ятник давньоруської літератури («Слово о полку Ігоревім»). Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 16 березня 2015.
- ↑ Unrepresented Nations and Peoples Organization
- ↑ Значущі події в історії рутульського району. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 16 березня 2015.
- ↑ Перепис 2010 року. Дагстат. Том 3. Архів оригіналу за 11 жовтня 2017. Процитовано 16 березня 2015.
- ↑ Малі ГЕС Дагестану