Кизлярський район
| Кизлярський район | |||
|---|---|---|---|
| Кизлярский район | |||
| |||
| |||
| Основні дані | |||
| Суб'єкт Російської Федерації: | Дагестан | ||
| Утворений: | 1920 | ||
| Населення (2014): | 70 200 | ||
| Площа: | 3 047 км² | ||
| Густота населення: | 21 осіб/км² | ||
| Населені пункти та поселення | |||
| Адміністративний центр: | місто Кізляр | ||
| Кількість сільських поселень: | 22 | ||
| Влада | |||
Кизлярський район — муніципальний район Дагестану, Росія.
Адміністративний центр — місто Кизляр (не входить до складу району).
Географія[ред. | ред. код]
Район розташований у північній частині Дагестану. Межує з півночі і з заходу з Тарумовським районом, на півдні — з Бабаюртівським, на заході — з Чеченською Республікою, на сході — з Каспійським морем.
Територія Кизлярського району розташована на Прикаспійськй низовині, в гирлі річки Терек, що відбивається на характері рослинності і ландшафту.
Ландшафт степового типу з наявністю луків, заболочених ділянок, а також солончакових пустель. Площа території району — 3047 км².
Природа[ред. | ред. код]
У заболочених низинних ділянках зустрічаються великі зарості очерету.
Тваринний світ представлений: рептиліями (гадюки), птахами (фазан, водоплавні дикі качки, лиски та ін.), ссавцями (очеретяний кіт, корсак, дикий кабан, ондатра, тушканчик). У річках і на Каспії водиться різноманітна риба: осетер, севрюга, білуга, черноспинка, вобла, сазан, сом , щука, судак тощо.
Особливо охоронювані природні території[ред. | ред. код]
- Державний природний заказник федерального значення «Аграханський»[1]
Історія[ред. | ред. код]
Кизлярський район було утворено в 1920 році. З 22 лютого 1938 по 22 березня 1944 року був Кизлярським округом Орджонікідзевського краю. З 22 березня 1944 по 9 січня 1957 року — перебував у складі Грозненської області. 9 січня 1957 року переданий до складу Дагестанської АРСР.
Економіка[ред. | ред. код]
Економіка Кизлярського району — сільське господарство, що включає в себе:
1. Відгінне тваринництво. Коли взимку з гірських територій в основному невелика рогата худоба переганяється на більш м'які, порівняно з горами, пасовища.
2. Рибальство. В силу близькості Каспійського моря в прибережних населених пунктах рибальство є основною галуззю господарства. Чимале значення має також мережа каналів і озер на території самого Ктзлярського району, що грають безпосередню роль для нересту риби, що мешкає в Каспії.
3. Виноробство.
4. Поширене вирощування зернових культур, зокрема рису, баштанних культур, розвинуте овочівництво, садівництво.
Населення[ред. | ред. код]
Населення — 70 200 чоловік.
Частка росіян і терських козаків в районі скоротилася з 78,6 % (16 471 житель) в 1959 році до 12,33 % (8294 жителів) в 2010 році, тоді як частка гірських народів Дагестану збільшилася за 1959—2010 роки: аварців з 4,0 % (862 особи) до 46,62 % (31 371 осіб), частка даргинців — з 0,8 % (165 людини) до 19,46 % (13 092 осіб), частка лезгин — з 0,01 % (3 особи) до 3,39 % (2283 особи), лакців — з 0,1 % до 3,51 % (2361 осіб). Частка сусідніх ногайців і кумиків скоротилася за 1959—2010 роки з 8,3 % (1786 осіб) до 4,79 % (3220 осіб) та з 2,0 % (422 людини) до 1,35 % (909 осіб) відповідно при чисельному зростанні.
Національний склад населення за даними Всеросійського перепису населення 2010 року[2]:
| Народ | Чисельність, чол. |
Частка від усього населення,% |
|---|---|---|
| Аварці | 31371 | 46,62 % |
| * Власне аварці | 31298 | 46,51 % |
| * дідойці (цези) | 63 | 0,09 % |
| * Ахвахці | 5 | 0,01 % |
| * Андійці | 5 | 0,01 % |
| Даргинці | 13092 | 19,46 % |
| Росіяни | 8294 | 12,33 % |
| Ногайці | 3220 | 4,79 % |
| Лакці | 2361 | 3,51 % |
| Лезгини | 2283 | 3,39 % |
| Азербайджанці | 1584 | 2,35 % |
| Табасарани | 1032 | 1,53 % |
| Рутульці | 1023 | 1,52 % |
| Кумики | 909 | 1,35 % |
| Цахури | 671 | 1,00 % |
| Чеченці | 449 | 0,67 % |
| Агули | 183 | 0,27 % |
| Вірмени | 164 | 0,24 % |
| Інші | 490 | 0,73 % |
| Не зазначили | 161 | 0,24 % |
| Усього | 67287 | 100,00 % |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Про затвердження Положення про державний природному заказнику федерального значення «Аграханський» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 Грудня 2020. Процитовано 21 Березня 2015.
- ↑ Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населенных пунктов, сельских населенных пунктов Республики Дагестан — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
| ||||||||