Ізбербаш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
місто Ізбербаш
Coat of Arms of Izberbash.png
Герб міста
Избербас.jpg
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Дагестан
Код ЗКАТУ: 82 415
Код ЗКТМО: 82715000001
Основні дані
Час заснування: 1932 рік
Статус міста з 1949 року
Населення 57 511 (2016)
Площа 22,55 км²
Поштові індекси 368500
Телефонний код +7 87245
Географічні координати: 42°34′00″ пн. ш. 47°52′00″ сх. д. / 42.5666666666947719477320788° пн. ш. 47.8666666666947762109884934° сх. д. / 42.5666666666947719477320788; 47.8666666666947762109884934Координати: 42°34′00″ пн. ш. 47°52′00″ сх. д. / 42.5666666666947719477320788° пн. ш. 47.8666666666947762109884934° сх. д. / 42.5666666666947719477320788; 47.8666666666947762109884934
Часовий пояс UTC+4
Катойконіми ізберба́шці, ізберба́шець, ізберба́шка
Найближча залізнична станція Ізбербаш
Відстань
До Москви (км):
 - фізична:
 - залізницею:
 - автошляхами:

1 797
2 145
1 955 — 2 044
Влада
Адреса 368500, Респ. Дагестан, м. Ізбербаш, пр-кт Леніна, 2
Веб-сторінка mo-izberbash.ru
Міський голова Сулейманов Абдулмеджід Валібагандовіч (з 2015 року)
Карта
Ізбербаш (Росія)
Ізбербаш
Ізбербаш

Ізбербаш (Дагестан)
Ізбербаш
Ізбербаш


CMNS: Ізбербаш на Вікісховищі

Ізбербаш (дарг. кум. лезгин. ав. Избербаш) — місто1949) у Росії, республіканського підпорядкування в Дагестані. Назва міста перекладається з кумицької як «Слід однієї голови» (смисловий переклад: початок кордону). 2005 року Ізбербаш посів перше місце за підсумками конкурсу Найупорядженіше місто Росії в категорії міст з населенням до 100 тис. жителів[1].

Історія[ред. | ред. код]

B російських архівах зберігаються дані про існування на території сучасного Ізбербашу історичного поселення Улу-Ізбар в р-ні гори Ізберг, яке виникло ще в XVII столітті і неодноразово руйнувалося і воосстанавлівалосьв під час воєн. Згадка про нього, наприклад, присутня в «похідному журналі 1722 року» Петра І[2].

Перше наметове містечко робітників виникло на місці майбутьного міста 1931 року. 1935 року тут почали розроблятися перші великі нафтові свердловини. Cтатус міста Ізбербаш отримав вже 28 червня 1949 року[2]. З тих пір населення міста безперервно збільшується.

Географічне положення[ред. | ред. код]

Избербаш.jpg

Місто виникло у зв'язку з розробкою нафтових родовищ на шельфі Каспійського моря і розташований на його березі за 56 км на південь від Махачкали. Місто розташоване на Прикаспійській низовині і витягнуто з північного заходу на південний схід уздовж берегової лінії Каспійського моря більш ніж на 10 км. З півночі і заходу долина, в якій лежить місто, облямована невисокими ланцюгами передгір'їв Великого Кавказу. Над містом височить гора Ізберг-Тау, яка виявляє на собі сліди вітрової ерозії. Відстань від Москви залізницею 2 145 км. Відстань до поста річки Самур на кордоні з Азербайджаном 125 км, до Баку — 329 км.

Rose des vents Карабудахкентський район Каспійське море Каспійське море Rose des vents
Каякентський район N Каспійське море
W    Ізбербаш    E
S
Каякентський район Первомайське Каспійське море

Клімат[ред. | ред. код]

За класифікацією кліматів Кеппена, клімат Ізбербаша степного типу від помірного семіарідного до субтропічного напівсухого[3]. На клімат сильно впливає Каспійське море, завдяки чому осінь довга і тепла, а весна приходить із затримкою. Зима м'яка, сніг тримається всього два тижні на рік, найхолоднішим місяцем зазвичай є січень з середьню температурою 0,8°C. Літо тривале і спекотне, найвища температура спостерігається зазвичай у серпні з середьню температурою в 24,7°C. Середньорічна температура повітря у місті є позитивною з позначкою в 12,7°C. Кількість опадів протягом року незначна, в середньом 350 мм. Середньорічна відносна вологість повітря — 69,5%, середня швидкість вітру — 5,0 м/с.[4]

Клімат Ізбербаша
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Середній максимум, °C 3,9 4,3 7,7 14,5 21,1 26,3 29,2 29,8 24,0 17,7 11,3 6,5 16,4
Середня температура, °C 0,8 1,3 4,5 10,5 17,0 22,1 25,2 24,7 20,1 14,1 8,2 3,6 12,7
Середній мінімум, °C −2,2 −1,6 1,3 6,6 12,9 17,9 21,2 19,6 16,3 10,6 5,2 0,8 9,0
Норма опадів, мм 23 31 22 20 29 24 26 24 40 46 33 32 350
Джерело: CLIMATE-DATA.ORG

Керівництво[ред. | ред. код]

Глава міського округу — Сулейманов Абдулмеджід Валібагандовіч (з 2015 року). Поділу на райони за станом на 2016 рік у місті не має. Однак в межах міської смуги на заході міста виділяється історичний центр з генеральним планом забудови радянського періоду, а також ряд районів приватної забудови без генплану.

Населення[ред. | ред. код]

Населення Ізбербаша складається з 57 511 мешканців[5] (2016). Нижче представлена таблиця динаміки чисельності населення станом на 2016 рік:

Станом на 1 січня 2016 року за чисельністю населення місто перебувало на 292 місці з 1112 міст Російської Федерації (включаючи міста анексованого Крима)[6].

Національний склад

Згідно з переписом населення 2010 года[7]:

Народ Чисельність, чол. Частка
від усього
населення,%
Даргинці 36115 64,9%
Кумики 8424 15,14%
Лезгини 4347 7,81%
Росіяни 2067 3,71%
Аварці 1932 3,47%
Лакці 1402 2,52%
Табасарани 466 0,84%
Азербайджанці 274 0,49%
Інші народності 468 0,84%
Не вказали національність 151 0,27%
Всього 55646 100,0%

Різне[ред. | ред. код]

Ізбербаш відомий горою Пушкін-Тау, схил якої нагадує профіль О. С. Пушкіна.

У Ізбербаші, вперше в світі, був використаний комплексний метод з видобутку нафти з під морського дна за допомогою будівництва естакад і буріння похилих свердловин з берега. [8]

Економіка[ред. | ред. код]

В'їзд до Ізбербашу
  • Завод електротермічного обладнання «ДагЗЕТО»
  • Радіозавод ім. Плешакова П. С.
  • «Швейна фабрика ім. І. Шаміля »
  • «Ізбербашнефть», Видобуток залишкової нафти
  • Завод фільтруючого обладнання
  • ГУП «Друкарня № 6»
  • Кондитерська фабрика «Дагінтерн»
  • Кондитерська фабрика «Євразія»
  • «Ізбербашскій міськмолзавод»
  • «Ізбербашскій хлібозавод»
  • Виробництво нектарів і соків «Новопак»
  • ЗАТ "Винно-коньячний завод« Ізбербашскій »
  • Рекреація на базі морського узбережжя

Примітки[ред. | ред. код]