Цумадинський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цумадинський район
Цумадинский район
Герб Цумадинского района.jpg
Герб
Розташування району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації: Дагестан
Утворений: 1926
Населення (2010): 24 178
Площа: 1178 км²
Густота населення: 21 осіб/км²
Населені пункти, округи та поселення
Адміністративний центр: село Агвалі
Кількість сільських поселень: 22
Влада

Цумадинський район (ав. ЦӀумада район - муніципальний район Дагестана.

Адміністративний центр району - селище Агвалі.

Назва[ред. | ред. код]

Районний центр з 1932 по 1936 рік перебував в сел. Цумада-Урух, звідки йде і назва району, з 1936 року райцентр - сел. Агвалі.

Географія[ред. | ред. код]

Цумадинський район розташований на відрогах гір Східної гряди Кавказького хребта на висоті 3000 і більше метрів, у Південно-східній частині Республіки Дагестан. Він займає територію вздовж берега річки Андійське Койсу, посеред долин Богоського хребта і високогірних вершин, найвища з яких - гора Адалло-Шухгельмеєр, має висоту 4151 метр над рівнем моря.

Територія району займає площу 1178 кв.км.

Район межує з територією Грузії (13 км) і Чеченською Республікою (38 км), а також з такими районами Дагестану як Ботліхським, Ахвахським, Шамільський, Тляратинським, Цунтинським.

По території району протікають, крім р. Андійське Койсу, такі великі річки як Хваршинка, Сільдінка, Сасітлінка, Гімерсінка, Гакварінка, Гадірінка, Тиндінка, Хуштадінка, які в літній період перетворюються на вируючі потоки, що впадають в р. Андійське Койсу (Алазань), що бере початок в Грузії.

Незважаючи на відносно невелику площу Цумадинського району, кліматичні умови виражені неоднаково в різних його частинах. Північна частина району є сухою і теплою, тоді як південна - волога і холодна. Це пов'язано з перепадом висот, з особливостями рельєфу і характером розташування району. Спостереження за погодою в районі веде сама високогірна метеостанція Росії - «Сулак, високогірна», розташована у верхів'ях річки Кіла на висоті 2923 м. Це єдина в Росії високогірна метеостанція на сьогодні. Головна річка району - Андійське Койсу.

Природа району унікальна. Територія району на 20% вкрита лісами різних порід, найбільша кількість становить сосна і береза.

Різноманітна фауна і флора району. Поряд зі звичайними для всього Дагестану дикими тваринами, тут мешкають такі рідкісні види, як безоаровий козел (тур), занесений до Червоної книги, а також дагестанський улар і гірська сарна. Ґрунт в основному кам'янистий, але місцями зустрічається і чорнозем. У районі є численні джерела термальних і мінеральних вод лікарського значення, які знаходяться біля н.п. Інхокварі, Хвайні, Метрада, Гігатлі, Хуштада та ін. місцях.

Гірські вершини

Гірські вершини району: Богоський гірський масив, розташований в межах Цумадинського району, являє собою сукупність високих гірських гряд і хребтів, пов'язаних гостросеребристими сідловинами і утворює надзвичайно важкодоступний гірський ландшафт із загостреними піками, гребенями, осипами схилів. Характерною особливістю рельєфу Богоського хребта є велика крутизна схилів. Богосс характеризується поширенням як сучасних, так і давніх льодовикових форм рельєфу (карів, трогів, крижаних відкладень і льодовикових озер).

В межах району Богосс найпотужніший вузол сучасного зледеніння Дагестану. В межах району знаходяться всі одинадцять піків четирьохтисячників: Адалло-Шухгельмеєр - 4151 м, Бочек - 4116 м, Бічуга - 4112 м, Анчобала - 4111 м, Чинісмеєр - 4099 м, Касараку - 4097 м, Беленчі - 4053 м, Осука - 4048 м, Адда Східна - 4025 м, Іженамеєр - 4025 м, Тунсада - 4013 м, а також одна з найвищих гірських піків Дагестану Діклос-мта - 4285 м.

З шести вузлів заледеніння Богоського хребта п'ять зосереджені в Цумадинському районі загальною площею 20 км2. Найбільш потужним льодовиком масиву, та й усього Дагестану, є льодовик Беленгі довжиною 3,2 км і товщиною до 170 м.

  • Заінкорт - висота над рівнем моря становить 3308 метра.

Історія[ред. | ред. код]

Створений 28 березня 1926, як експеримент, постановою ЦВК ДАССР.

Населення[ред. | ред. код]

Населення - 24 178 осіб.

Національний склад

У районі живуть аварці, чамалали, тіндінці, багулали, хваршини, цези [1].

Всі етноси району є корінними жителями, за винятком мешканців населених пунктів Кеді, Сасітлі, Сільд, Гакко, Метрада, Нижнє Хваршіні, Верхнє Хваршіні, Ціхалах, які ще в XIX столітті переселилися з центральних аварських районів.

Національний склад населення за даними Всеросійського перепису населення  2010 [2]:

Народ Чисельність,
чол.
Частка
від усього населення,%
Аварці 23085 98,9%
* Власне аварці 22159 94,9%
* Тіндали 617 2,6%
* Хваршини 309 1,4%
* Чамалали [3] ... ...
* Багулали [3] ... ...
* дідойці (цези) [3] ... ...
Інші 260 1,1%
Усього 23345 100%

Економіка[ред. | ред. код]

Економіка розвинена слабо - більшість колгоспів на початку 1990-х розвалилися. Є молочні ферми, на полях вирощується картопля, в деяких селах розбиті сади - яблука, груші і абрикоси.

Культура[ред. | ред. код]

Районна газета - «ЦІумадисезул гьаракь» (Голос Цумада) - аварською мовою - видається в Агвалі. У районі слабкий телетранслятор, і можна приймати не більше двох федеральних телеканалів. Багато жителів користуються супутниковим телебаченням.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Етнокарта Західного Дагестану. Андо-цезька мова
  2. ВПН тому 3. Таблиця 4. Населення за національністю і володінню російською мовою по міських округах і муніципальним районам республіки Дагестан. Архів оригіналу за 11 жовтня 2017. Процитовано 6 жовтня 2019. 
  3. а б в Оціночно: Цумадинський район є історичною батьківщиною для ряду Андо-цезських народностей. Багато хто з них себе ідентифікують як аварці, багато - були переселені в сер. XX століття на рівнинний Дагестан і також стали себе індентіфіціровать з аварцами або асимілювалися.