Миколай Сенявський (староста)
Микола з Гранова Сенявський (бл. 1598 — 15 травня 1636) — польський шляхтич, військовик, урядник Республіки Обох Націй (Речі Посполитої). Представник спольщеного українського шляхетського роду Сенявських гербу Леліва.
Життєпис
Син Адама Героніма Сенявського та його дружини Катажини з Косток гербу Домброва.
Брав участь у битві під Мартиновом. На Торунському сеймі 1626 року підтримував Христофора Радзивіла всупереч волі двору.
Мав посаду старости ратненського. 1 жовтня 1628 року отримав призначення на посаду коронного підчашого.
У 1630 році напав на Китайгород — маєтність князів Четвертинських. Сатанів обороняв від нападів Анни Лагодовської з Калагарівки. В таборі під Гордзьовкою 18 березня 1634 року король дозволив йому «цесію» села Батина, яку посідав правом «доживоття», Павлові Ґродзіцькому, раніше вислав П. Ґродзіцького навчатись інженерії, архітектурі до Голландії.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c8/Sieniawski_grave_-_Berezhany_castle_2.jpg/200px-Sieniawski_grave_-_Berezhany_castle_2.jpg)
Наприкінці життя (після 1618 р.[джерело?]) позичив 200 тисяч злотих Зофії Ґольській-Замєховській, яка не бажала передати маєтності Стефанові Потоцькому. За це взяв у заставу Підгайці. Був одним з виконавців її заповіту (вона померла 1635).[1]
Його поховальна церемонія відбулася 28 липня 1636 року в Бережанах, на ній мав прощальну промову Якуб Собеський. У замковому костелі Святої Трійці коштом матері було встановлено його надгробок.
Сім'я
Був одружений з Уршулею Зофією Кротоською (?—1637, Підгайці[2] похована в домініканському костелі у Львові[1]) — дочкою каліського каштеляна Анджея Кротоського. Її посагом були Лобжениці, Барцін над Нотецією у Великопольщі, клейноти, рухомості вартували понад 1 млн. злотих. Складені як депозит на замку в Підгайцях стали після його смерти предметом довголітніх процесів.[1] Дружина була ініціяторкою будівництва костелу святого Миколая при монастирі бернардинів у Бережанах.
Дітей не мав.
Маєтності
Більшість його маєтностей були на Поділлі, в Руському воєводстві й Брацлавщині. Резидував головно у Бережанах. У 1636 році весь «Кубліцький ключ» продав Каліновским.[1]
Примітки
- ↑ а б в г Nagielski M. Sieniawski Mikołaj h. Leliwa (zm. 1636)… — S. 136.
- ↑ Łoziński W. Prawem i lewem. Obyczaje na Czerwonej Rusi w pierwszej połowie XVII wieku. — Lwów : nakładem księgarni H. Altenberga, 1904. — T. 2. — S. 94. (пол.)
Джерела
- Nagielski M. Sieniawski Mikołaj h. Leliwa (zm. 1636) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, Drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego, 1996. — T. XXXVII/1. — Zeszyt 152. — 1—176 s. — S. 135–137. (пол.)
Посилання
![]() |
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
![]() |
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |