Координати: 50°49′52″ пн. ш. 27°28′59″ сх. д. / 50.83111° пн. ш. 27.48306° сх. д. / 50.83111; 27.48306

Адамове

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 13:32, 13 лютого 2022, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (Перекладено дати в примітках з англійської на українську)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Адамове
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Новоград-Волинський район
Тер. громада Ємільчинська селищна громада
Код КАТОТТГ UA18080130020037251
Основні дані
Населення 67
Площа 0,4 км²
Густота населення 167,5 осіб/км²
Поштовий індекс 11229[1]
Географічні дані
Географічні координати 50°49′52″ пн. ш. 27°28′59″ сх. д. / 50.83111° пн. ш. 27.48306° сх. д. / 50.83111; 27.48306
Середня висота
над рівнем моря
210 м
Місцева влада
Адреса ради вул. Соборна, 51, смт Ємільчине, Новоград-Волинський р-н, Житомирська обл., 11201
Карта
Адамове. Карта розташування: Україна
Адамове
Адамове
Адамове. Карта розташування: Житомирська область
Адамове
Адамове
Мапа
Мапа

Ада́мове — село в Україні, у Ємільчинській селищній територіальній громаді Новоград-Волинського району Житомирської області. Населення становить 67 осіб.

Географія

Межує: на півночі — з Березниками, на сході — з Осовою, на півдні — з Курчицькою Гутою, на північному заході — з Ситним. Через село протікає річка Гутянка, права притока річки Случ.

Населення

У 1906 році в селі нараховувалося 35 дворів та 201 мешканець[2].

Кількість населення, станом на 1923 рік, становила 467 осіб, кількість дворів — 74[3].

Відповідно до результатів перепису населення 1989 року, кількість населення станом на 1 грудня 1989 року, складала 93 особи.

В 2001 році перепис населення України зафіксував у селі, станом на 5 грудня, 67 осіб[4].

Історія

У 1906 році — сільце Сербівської волості (2-го стану) Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового центру, м. Новоград-Волинський, становила 30 верст, від волосного центру, с. Серби — 15 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалося в Емільчині[2].

В 1923 році село увійшло до складу новоствореної Кривальсько-Гутської (згодом — Геральдівська, Ситнівська) сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, увійшла до складу новоутвореного Городницького району Житомирської округи[5].

В період загострення сталінських репресій проти українського народу, в 1920—1940 роках XX століття, органами НКВС безпідставно було заарештовано та позбавлено волі на різні терміни 14 мешканців села, з яких 9 чол. розстріляно. Нині всі постраждалі від репресій реабілітовані[6].

11 серпня 1954 року, внаслідок укрупнення сільських рад, включене до складу Березниківської сільської ради Городницького району, від 28 листопада 1957 року — Ємільчинського району Житомирської області[5].

29 березня 2017 року увійшло до складу новоствореної Ємільчинської селищної територіальної громади Ємільчинського району Житомирської області[7]. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Новоград-Волинського району Житомирської області[8].

Примітки

  1. Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України
  2. а б Список населених місць Волинської губернії. Житомир:Волинська губернська типографія.1906 (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . с. 133. Процитовано 31 січня 2022.
  3. Матеріали з адміністративно-територіального поділу Волинської губернії 1923 року (PDF). http://history.org.ua/ (російська) . Житомир. 1923. с. 136. Процитовано 10 липня 2021.
  4. Населення Житомирської області. http://pop-stat.mashke.org/. Процитовано 13 січня 2021.
  5. а б Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки (PDF). с. 176, 189. Процитовано 13 січня 2021.
  6. Науково-документальна серія книг «Реабілітовані історією» Житомирська область.
  7. Картка постанови. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 31 січня 2022.
  8. Про утворення та ліквідацію районів. Голос України. Процитовано 31 січня 2022.

Посилання