Перейти до вмісту

Адамове

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Адамове
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Звягельський район
Тер. громада Ємільчинська селищна громада
Код КАТОТТГ UA18080130020037251 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Населення 67 (2001)
Площа 0,4 км²
Густота населення 167,5 осіб/км²
Поштовий індекс 11229[1]
Географічні дані
Географічні координати 50°49′52″ пн. ш. 27°28′59″ сх. д. / 50.83111° пн. ш. 27.48306° сх. д. / 50.83111; 27.48306G O
Середня висота
над рівнем моря
210 м
Місцева влада
Адреса ради вул. Соборна, 51, с-ще Ємільчине, Звягельський р-н, Житомирська обл., 11201
Карта
Адамове. Карта розташування: Україна
Адамове
Адамове
Адамове. Карта розташування: Житомирська область
Адамове
Адамове
Мапа
Мапа

Ада́мове — село в Україні, у Ємільчинській селищній територіальній громаді Звягельського району Житомирської області. Кількість населення становить 67 осіб (2001).

Населення

[ред. | ред. код]

У 1906 році в селі нараховувалося 35 дворів та 201 мешканець[2].

Кількість населення, станом на 1923 рік, становила 467 осіб, кількість дворів — 74[3].

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 93 особи. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 67 осіб[4].

Історія

[ред. | ред. код]

Колишнє лютеранське село Адамівка, лежало за 30 км північно-західніше Новограда-Волинського, лютеранська парафія — Новоград-Волинський[5].

У 1906 році — сільце Сербівської волості (2-го стану) Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового центру, м. Новоград-Волинський, становила 30 верст, від волосного центру, с. Серби — 15 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалося в Емільчині[2].

В 1923 році село увійшло до складу новоствореної Кривальсько-Гутської (згодом — Геральдівська, Ситнівська) сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, увійшла до складу новоутвореного Городницького району Житомирської округи[6].

В період загострення сталінських репресій проти українського народу, в 1920—1940 роках XX століття, органами НКВС безпідставно було заарештовано та позбавлено волі на різні терміни 14 мешканців села, з яких 9 чол. розстріляно. Нині всі постраждалі від репресій реабілітовані[7].

11 серпня 1954 року, внаслідок укрупнення сільських рад, включене до складу Березниківської сільської ради Городницького району, від 28 листопада 1957 року — Ємільчинського району Житомирської області[6].

23 липня 1991 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів Української РСР № 106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР…», село віднесене до зони гарантованого добровільного відселення (третя зона) внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС[8].

29 березня 2017 року увійшло до складу новоствореної Ємільчинської селищної територіальної громади Ємільчинського району Житомирської області[9]. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Новоград-Волинського району Житомирської області[10].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 9 січня 2020. [Архівовано 2019-11-18 у Wayback Machine.]
  2. 1 2 Список населених місць Волинської губернії. Житомир:Волинська губернська типографія.1906 (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . с. 133. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 31 січня 2022.
  3. ↑ Матеріали з адміністративно-територіального поділу Волинської губернії 1923 року (PDF). history.org.ua (російська) . Житомир. 1923. с. 136. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 10 липня 2021.
  4. ↑ Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 13 січня 2021. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 2021-09-04? (довідка)
  5. ↑ Упор. В.Ф. Дизендорф. Вербівка // Немцы России. Населенные пункты и места поселения (PDF). wolgadeutsche.net (російська) . Москва:«ЭРН», 2006. с. 9. Архів оригіналу (PDF) за 23 січня 2022. Процитовано 6 серпня 2023.
  6. 1 2 Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки (PDF). с. 176, 189. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 13 січня 2021. [Архівовано 2017-07-12 у Wayback Machine.]
  7. ↑ Науково-документальна серія книг «Реабілітовані історією» Житомирська область. Архів оригіналу за 25 березня 2021.
  8. ↑ Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи». Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 26 січня 2023.
  9. ↑ Картка постанови. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 31 січня 2022.
  10. ↑ Про утворення та ліквідацію районів. Голос України. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 31 січня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]