Мала Глумча

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Мала Глумча
Mal hlumcha gerb.png Mal hlumcha prapor.png
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Ємільчинський
Рада Малоглумчанська сільська рада
Код КОАТУУ 1821783601
Основні дані
Засноване 1577
Населення 742
Площа 2,378 км²
Густота населення 312,03 осіб/км²
Поштовий індекс 11223
Телефонний код +380 4149
Географічні дані
Географічні координати 50°56′13″ пн. ш. 27°37′07″ сх. д. / 50.93694° пн. ш. 27.61861° сх. д. / 50.93694; 27.61861Координати: 50°56′13″ пн. ш. 27°37′07″ сх. д. / 50.93694° пн. ш. 27.61861° сх. д. / 50.93694; 27.61861
Середня висота
над рівнем моря
197 м
Місцева влада
Адреса ради 11223, Житомирська обл., Ємільчинський р-н, с.Мала Глумча , тел. 4-24-42
Карта
Мала Глумча (Україна)
Мала Глумча
Мала Глумча
Мала Глумча (Житомирська область)
Мала Глумча
Мала Глумча

Мала́ Глумча́село в Україні, в Ємільчинському районі Житомирської області. Населення становить 742 осіб.

Географія[ред.ред. код]

Територія, на якій розташоване село знаходиться в межах Поліської низовини. Місцевий ландшафт   багатий різноманітними хвойно–широколистими лісами, луками, чагарниками і болотами. Різноманітний тваринний світ: лосі,  косулі, вовки і дикі кабани, бобри, ондатри і видри.   Велика кількість птахів. У водоймах водиться щука, окунь, карась. Влітку та восени ліс багатий суницею, малиною, ожиною та грибами. Середня висота над рівнем моря 197 м. Клімат помірно континентальний. За останні 10 років літо сухе, а зима мягка.

Село межує на сході з Паранине, на південному сході з Медведеве, на півдні з Запруда, на південному заході з Сергіївкою, на заході з Малоглумчанкою, на північному заході з Кочичине.

Історія[ред.ред. код]

В 1906 році Мала Глумча - село Емільчинської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань до повітового міста 48 верст, до волості 18 верст. Дворів 108, мешканців 662. [1]

До жовтневого перевороту в Петрограді 1917 року жителі села вільно здійснювали свої релігійні обряди в різних культових закладах. Православні в церкві Святої Великомучениці Параскеви с. Велика Глумча, а римо-католики в костьолі м-ка Городниця. [2]

У 1932–1933 рр. – с. Мала Цвілька, входило до складу Малоцвілянської сільради Городницького району Київської області. За даними сільради, у 1932–1933 рр. загинуло 10 чол., на сьогодні встановлено імена 8 чол. Довганюк Опанас та його дитина, Невідомий та його дитина, Петро, Шостак Параска, Шостак Петро, Шпіль Павло, Шпіль Савела, Юхимчук Семен. [3]

Під час загострення комуно-сталінських репресій проти українського народу в 30-і роки минулого століття органами НКВС було безпідставно заарештовано і позбавлено волі на різні терміни 13 мешканців села, з яких 3 чол. розстріляно. Нині всі постраждалі від тоталітарного режиму реабілітовані і їхні імена встановлені: Андрійчук Василь Артемович, Андрійчук Григорій Лугинович, Андрійчук Михайло Васильович, Андрійчук Олексій Артемович, Боровик Варвара Омелянівна, Боровик Омелян Пилипович, Дем`янчук Адам Дмитрович, Дем`янчук Василь Логвинович, Дем`янчук Олександр Логвинович, Наумович Антон Миколайович, Пернак Антон Йосипович, Підгулевська Марія Костантинівна, Серпутько Архип Іванович. [4]

Джерело:[ред.ред. код]

  1. Список населених  місць Волинської   губернії --  Житомир: Волинська губернська типографія, 1906 – 219 с.
  2. ДАЖО, фонд 1,178
  3. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Житомирська область – Житомир: Полісся, 2008. – 1116 с. -  ISNB 978 – 655 – 361 - 7
  4. Науково-документальна серія книг «Реабілітовані історією» Житомирська область. -  Житомир: Полісся -  ISBN 966 – 655 – 220 - 5

Символіка[ред.ред. код]

Затверджена 20 серпня 2013р. рiшенням XXI сесії сільської ради VI скликання.

Герб[ред.ред. код]

Щит розтятий соснопагоноподібно; справа на золотому полі дві лазурові квітки льону з золотими серединками в стовп; зліва на зеленому полі стоїть срібний лелека з чорним оперенням і червоним дзьобом та лапами. Щит обрамований золотим декоративним картушем і увiнчаний золотою сільською короною.

Соснопагоноподібний поділ та зелене поле відображають ліси. Золоте поле символізує сільське господарство, щедрість, добробут. Дві квітки льону символізують два села Мала Глумча та Паранине. Лелека - характерний представник фауни Полісся.

Прапор[ред.ред. код]

Квадратне полотнище розділене вертикально соснопагоноподібно на дві рівновеликі смуги; на жовтій древковій дві сині квітки льону з жовтими серединками; на зеленій вільній стоїть білий лелека з чорним оперенням і червоним дзьобом та лапами.

Посилання[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.