Кочичине

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Кочичине
Kochychyne gerb.png Kochychyne prapor.png
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Ємільчинський
Рада/громада Кочичинська сільська рада
Код КОАТУУ 1821783001
Основні дані
Населення 314
Площа 0,35 км²
Густота населення 897,14 осіб/км²
Поштовий індекс 11220
Телефонний код +380 4149
Географічні дані
Географічні координати 51°00′14″ пн. ш. 27°32′12″ сх. д. / 51.00389° пн. ш. 27.53667° сх. д. / 51.00389; 27.53667Координати: 51°00′14″ пн. ш. 27°32′12″ сх. д. / 51.00389° пн. ш. 27.53667° сх. д. / 51.00389; 27.53667
Середня висота
над рівнем моря
196 м
Місцева влада
Адреса ради 11220, Житомирська обл., Ємільчинський р-н, с.Кочичине , тел. 74-4-46
Карта
Кочичине. Карта розташування: Україна
Кочичине
Кочичине
Кочичине. Карта розташування: Житомирська область
Кочичине
Кочичине
Мапа

CMNS: Кочичине на Вікісховищі

Кочи́чине — село в Україні, в Ємільчинському районі Житомирської області. Населення становить 314 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

На північній стороні від села бере початок річка В'юн, права притока Зольні. Селом протікає річка Немильня, права притока Зольні.

Історія[ред. | ред. код]

У 1906 році село Емільчинської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 70 верст, від волості 30. Дворів 59, мешканців 419[1].

Символіка[ред. | ред. код]

Затверджена 1 липня 2013 р. рiшенням № 133 XXIII сесії сільської ради VI скликання.

Герб[ред. | ред. код]

Щит скошений зліва зеленим і червоним. На першому полі золотий лось, на другому чотири золоті соснові шишки ромбом. Щит обрамований золотим декоративним картушем і увiнчаний золотою сільською короною.

Зелений колір і золотий лось — символ лісу, червоний — символ минулого Поліської землі. Чотири золоті соснові шишки символізують чотири населені пункти: Кочичине, Забаро-Давидівка, Дібрівка, Володимирівка, які входять до складу територіальної громади, лісистість території та соснові ліси, які ростуть на території громади.

Прапор[ред. | ред. код]

Квадратне полотнище складається з двох рівновеликих горизонтальних смуг: зеленої та червоної. На нижній смузі чотири жовті соснові шишки в ряд.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

На південний захід від села знаходиться орнітологічний заказник загальнодержавного значення Часниківський заказник.

Персоналії[ред. | ред. код]

  • Жайворон Михайло Микитович — член правління Асоціації професійних журналістів та рекламістів Житомирщини, засновник та головний редактор видавництва «Житомир», заслужений журналіст України.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 Довідник. — Житомир: Волинь, 2007—620 с. --  ISBN 966—690 — 090 — 4.
  2. Список населених місць  Волинскої губернії. —  Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. —- 219 с.

Посилання[ред. | ред. код]