Непізнаничі
| село Непізнаничі | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Звягельський район |
| Громада | Ємільчинська селищна громада |
| Основні дані | |
| Населення | 244 |
| Площа | 1,136 км² |
| Густота населення | 214,79 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 11242 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°45′26″ пн. ш. 27°55′53″ сх. д. / 50.75722° пн. ш. 27.93139° сх. д.Координати: 50°45′26″ пн. ш. 27°55′53″ сх. д. / 50.75722° пн. ш. 27.93139° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
206 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 11241, Житомирська обл., Ємільчинський р-н, с. Великий Яблунець |
| Карта | |
  Непізнаничі | |
 Непізнаничі | |
| Мапа | |
| |
Непізна́ничі — село в Україні, у Звягельському районі Житомирської області. Населення становить 244 осіб.
Географія[ред. | ред. код]
Межує на півночі з Вірівкою, на сході з Шевченкове, на південному сході з Бастова Рудня, на південному заході з Андрієвичами. на північному заході з Старими Непізнаничами.
На південно-західній оклолиці села бере початок річка Познаниця, ліва притока Бастови.
Історія[ред. | ред. код]
Колишнє село Сербівської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 35 верст, від волості 18. Дворів 28, мешканців 177[1].
В період загострення сталінських репресій в 30-і роки минулого століття органами НКВС безпідставно було заарештовано та позбавлено волі на різні терміни 34 мешканців села, з яких 24 чол розстріляно[2].
У 1946—54 роках — адміністративний центр Непізнаницької сільської ради Ємільчинського району[3].
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Герасименко Єфим Васильович (1869—1933 рр) — член Державної Думи Росії 3-го скликання.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
- ↑ «Реабілітовані історією» (Житомирська область).
- ↑ Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 164, 375. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 3 лютого 2023.
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||