Moon Mineralogy Mapper

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 16:20, 13 лютого 2022, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (Перекладено дати в примітках з англійської на українську)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 13 лютого 2022, заснована на цій версії.
Moon Mineralogy Mapper зліва на світлині

Moon Mineralogy Mapper (M3) — це один з двох інструментів які були передані управлінням NASA — Індії для першої місії до Місяця — Чандраян-1, запуск відбувся 22 жовтня 2008 року. Інструмент розроблявся під керівництвом головного керівника — Карла Пітерса, Браунський університет, за посередництва Лабораторії реактивного руху NASA.

Опис

M3 це візеалізуючий спектрометр, який дозволив зробити першу просторову і спектральну карту Місячної поверхні з великою роздільною здатністю, інструмент виявив мінерали, з яких вона складається. Ця інформація дала уявлення про ранні стадії розвитку Сонячної системи і надала змогу знаходити цінні ресурси.

Цей інструмент належить до програми «Discovery» під назвою «Mission of Opportunity» (NASA проектує інструмент для космічного апарату іншого космічного агентства).

Chandrayaan-1 відпрацював 312 днів замість передбачених двох років, проте під час виконання місії було досягнуто 95 % запланованих цілей, включаючи складання карти місячної поверхні (95 %) за допомогою M3.[1] Після кількох технічних збоїв, в числі яких збій сенсорів орієнтації за зорями і погіршення теплового захисту, Chandrayaan-1 припинив передавати радіосигнали 1:30 AM 29 серпня 2009 року, незабаром місія офіційно була припинена.

Світлина Місяця зроблена інструментом Moon Mineralogy Mapper. Синім показані ділянки води, зеленим — яскраву поверхню з відбитим інфрачервоним випроміненням від Сонця і червоним показано залізовмісні мінерали — Піроксени.

Відкриття води на Місяці

Світлина показує воду у дуже молодому місячному кратері на боці Місяця, якого ми ніколи не бачимо з Землі

4 вересня 2009 року, Science Magazine доповідає, що інструмент Moon Mineralogy Mapper (M3), який встановлений на Chandrayaan-1, знайшов воду на Місяці[2] Проте 25 вересня 2009 року, ISRO зробила заяву, що MIP, інший інструмент на борту Chandrayaan-1 також відкрив воду на Місяці до того як це зробив M3. Ця заява не була зроблена, доки NASA не підтвердило її.[3][4] M3 виявив здатність поглинання поверхні Місяця близько 2.8-3.0 µm. Для силікатних тіл, це типово, наприклад для гідроксид-іона і H2O. На Місяці поширена особливість — широко розподілене поглинання, яке здається сильнішим в більш прохолодних широтах і в кількох нових польовошпатових кратерах. Загальна відсутність кореляції цієї ознаки в освітлених Сонцем ділянках M3 за даними нейтронного спектрометра дозволяє припустити, що формування і збереження гідроксид-іона і H2O являє собою безперервний приповерхневий процес. Гідроксид-іон/H2O можуть живити полярні холодні пастки і зробити місячний реголіт кандидатом на джерело летких речовин для людської колонізації.

Moon Mineralogy Mapper (M3), візуалізуючий спектрометр — один з 11 інструментів на борту Chandrayaan-I, який закінчив місію передчасно — 29 серпня. M3 мав за мету скласти першу мінеральну карту всієї місячної поверхні. Вчені з дослідження Місяця десятиліттями сперечались з можливістю водяних сховищ. В даний час вони говорять про те, що конфлікт вичерпаний — «Місяць по факту має воду у всіх видах, і не тільки у мінералах, але і розкиданий по всій поверхні супутника, можливо, навіть і у блоках на глибині.» Результати інструмента Lunar Reconnaissance Orbiter також у тому, що він відкрив широкий спектр сигналів води на поверхні Місяця.[5]

Відкриття каменю багатого на магній-шпінель

M3 знайшов камінь в якому переважають магній і шпінель і не фіксуються присутність піроксенів або олівінів, їх присутність (<5 %), він знаходиться на заході від зовнішьнього кільця Moscoviense Basin (як одна з декількох дискретних областей). Поява цього поєднання важко поєднується з сучасними моделями еволюції поверхні Місяця.[6]

Посилання

Примітки

  1. ↑ Boardman, Joe. A New Lunar Globe as Seen by the Moon Mineralogy Mapper: Image Coverage, Spectral Dimensionality and Statistical Anomalies (PDF). LPI. Процитовано 12 квітня 2011.
  2. ↑ «http://www.sciencemag.org/cgi/content/abstract/sci;1178658v1»
  3. ↑ Chandrayaan first discovered water on moon, but?. DNA. Bangalore. DNA. 25 вересня 2009. Процитовано 9 червня 2013.
  4. ↑ Bagla, Pallav (25 вересня 2009). Did India beat NASA to find water on moon?. NDTV. Bangalore. Процитовано 9 червня 2013.
  5. ↑ Water discovered on moon?: "A lot of it actually". The Hindu. Chennai, India. 23 вересня 2009.
  6. ↑ Pieters, Carle. Identification of a new spinel-rich lunar rock type by the Moon Mineralogy Mapper (M3) (PDF). LPI. Процитовано 12 квітня 2011.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Moon_Mineralogy_Mapper&oldid=34589308