InSight

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
InSight
InSight MarCO Transparent.png
InSight Lander Transparent.png
Зверху: Кубсати Mars Cube One в уяві художника
Знизу: АпаратInSight в уяві художника
Основні параметри
Повна назва Interior Exploration using Seismic Investigations, Geodesy and Heat Transport
Geophysical Monitoring Station
Discovery 12
Організація NASA США США
Виготівник Boeing, Lockheed Martin США США
Оператор Лабораторія реактивного руху США США
Тип апарата Спускний апарат
Дата запуску 5 травня 2018
Ракета-носій Atlas V 401
Космодром Ванденберг
Технічні параметри
Маса 358 кг
Розміри Розкладений 6,1 × 2,0 × 1.4 м
Потужність 600 Вт
Джерела живлення сонячні панелі
Час активного існування 2 роки (заплановано)
Посадка на небесне тіло
Небесне тіло Марс
Вебсторінка
Вебсторінка Сайт проекту

InSight (англ. Interior Exploration using Seismic Investigations, Geodesy and Heat Transport, раніше називався англ. Geophysical Monitoring Station;— GEMS) — місія НАСА в рамках програми Discovery з доставки на Марс дослідного посадкового апарата, для вивчення внутрішньої будови і складу червоної планети, для кращого розуміння історії Землі і Сонячної системи.[1][2] Запуск місії успішно здійснено 5 травня 2018, апарат успішно здійснив посадку 26 листопада 2018 року в рівнині Елізій,[3][4]тоді ж відділиться сейсмометр і тепловий зонд. Також буде проведений радіо експеримент для вивчення внутрішньої структури Марса.[5]

Спускний апарат виготовлений компанією Lockheed Martin, підрозділом Lockheed Martin Space Systems у 2010-х, запуск планувалось здійснити у березні 2016.[2][6] Проте, через несправність одного з інструментів запуск було відкладено до 5 травня 2018.

Мета InSight — розмістити на поверхні Марса стаціонарний апарат, обладнаний сейсмометром і тепловим датчиком для вивчення ранньої геологічної еволюції планети. Це може надати нове розуміння щодо землеподібних планет — Меркурія, Венери, Землі, Марса та Місяця. Апарат використає технології попередньої станції — Фенікс, яка успішно здійснила приземлення на Марс у 2008, очікується, що кошти і ризик в цій місії будуть зменшені у порівнянні з місією Фенікс.

Через виявлений витік у вакуумній камері сейсмодатчиків головного інструмента спускного апарату, стартове вікно було пропущено і апарат був повернутий в Денвер, до цехів Lockheed Martin для зберігання. НАСА вирішило у березні 2016 року витратити $150 млн на перенесення запуску апарату на травень 2018.[7] Цей час був використаний на усунення несправності сейсмометру, також було збільшено кошторис з $675 млн до $830 млн.[8]

Історія[ред. | ред. код]

Збірка InSight, 2015.

Первісно апарат InSight мав назву ГМС (геофізична моніторингова станція), проте назва була змінена на початку 2012 за дорученням НАСА.[9]У 2010 році для наступної місії за програмою Discovery були отримані 28 пропозицій: три місії було запропоновано відправити до Місяця, чотири на Марс, сім до Венери, одну до Юпітера, одну до Юпітеріанського троянця, дві місії до Сатурна, сім місій до астероїдів і три місії до комет.[10][11] З них були обрані фіналістами 3 місії, вони отримали 3 млн дол. у травні 2011 року для подальшої розробки концептів. У серпні 2012 року фіналістом стала місія InSight.[2]Розробка проекту доручена Лабораторії реактивного руху (JPL), яка займалася розробкою марсохідів Спіріт, Оппортьюніті і К'юріосіті. Вартість місії складає близько $ 425 млн. (без урахування вартості ракети-носія і витрат партнерів з Франції та Німеччини).[12]

НАСА розпочала створення спускного апарата 19 травня 2014,[13] а головні випробування були заплановані на 27 травня 2015.[14]

Постійний вакуумний витік у сейсмометрі SEIS призвів до перенесення дати запуску з березня 2016 на травень 2018. Лабораторія реактивного руху взяла на себе розробку вакуумного контейнера для SEIS, інтеграція і тести будуть здійснюватись разом з розробником НЦКДФ.[15]Складності з міжпланетним сейсмометром виявилась вперше у спускного апарата Вікінг-1, коли сейсмометр не запрацював у 1976 р.[16]Сейсмометр Вікінга був вмонтований у апарат, це значить, що інструмент піддавався вібраціям від різних операцій апарату, вітру.[17]Дані сейсмометра використовувалися для оцінки товщини геологічної кори Марса між 14 і 18 км на посадковому майданчику Вікінг-2.[18]Сейсмометр Вікінга-2 визначив силу марсіанських вітрів, ці дані доповнили метеорологічні результати.[18][19]Апарат, можливо, сприйняв один землетрус, проте він не був підтверджений через обмеженість конструкції апарата, особливо через побочні шуми, такі як вітер. Дані про вітер виявилися корисними самі по собі, і, незважаючи на обмеження даних, можна було виключити широкомасштабні і великі землетруси.[20]

InSight на шляху до Марсу
Зовнішній вигляд апарату в уяві художника
Внутрішній вигляд апарату

Сейсмометри також були застосовані у місіях до Місяця — Аполло 12,14,15 і 16 і забезпечили даними щодо місячної сейсмології, відкрили місячні землетруси.[21]Мережа сейсмометрів місій Аполло, яка діяла до 1977 року зафіксувала понад 28 землетрусів силою до 5.5 балів за шкалою Ріхтера.[22]

Радіодоплерівські вимірювання здійснювались апаратом Вікінг, 20 років потому апаратом Mars Pathfinder і в кожному випадку розраховувалась вісь обертання Марса. Поєднавши ці дані, розмір ядра був зменшений, через те, що зміна осі обертання за 20 років дозволила встановити швидкість прецесії, а також обчислити момент інерції планети.[23]

Коли запуск апарату було відкладено, космічний апарат було відправлено до наземних цехів Lockheed Martin у Колорадо на зберігання (окрім сейсмометра), ракета-носій Атлас-5, що була заброньована для запуску, замість Insight запустила місію WorldView-4.[24]

Другий чіп з іменами, на якому містяться 1.6 млн імен, розміщений на апарат InSight у січні 2018.

9 березня 2016 року НАСА оголосило, що місія InSight буде відкладена до 2018 року, а кошторис збільшений на US$150 млн.[7][25]Пускове вікно було призначене на 5 травня 2018, а приземлення на Марс — 26 листопада 2018 року. Як і планувалось раніше, апарат запущений за допомогою ракети-носія Атлас-5 з бази Ванденберг, Каліфорнія.[7][25]Лабораторія реактивного руху НАСА отримала завдання на створення нового вакуумного елементу сейсмометра, а Національний центр космічних досліджень Франції забезпечить встановлення інструменту на апарат і тестування.[15][26]

22 листопада 2017 року були завершені термальні тести InSight у вакуумній камері.[27]23 січня 2018 року були протестовані сонячні панелі апарату і встановлений другий мікрочип з 1.6 мільйонами імен, які зробили заявку на сайті, чіп вмонтовано на корпус апарату.[28]

28 лютого 2018 InSight завантажений компанією Lockheed Martin Space Systems у Денвері і відправлений на повітряну базу Ванденберг, Каліфорнія, літаком Boeing C-17 Globemaster III для підготовки до запуску.[29]

26 листопада 2018 року зонд InSight здійснив посадку на Марсі[30].

У грудні 2018 року космічний зонд InSight, що зробив посадку на Марсі, передав на Землю аудіозапис вітру. Про це в Twitter повідомив глава NASA Джим Брайденстайн[31]:

Цілі програми[ред. | ред. код]

Внутрішня структура Землі, Марса і Місяця (в уяві художника)

Місія InSight розмістить на поверхні Марса стаціонарний автоматизований апарат для вивчення внутрішньої структури і дозволить відповісти на фундаментальне питання планетології і Сонячної системи: розуміння процесу — як сформувались кам'яні планети (разом з Землею) у Сонячній системі більше ніж 4 млрд років тому.[32]

Головна мета InSight — вивчення найранішої історії еволюції процесів, які сформували Марс. Дані будуть отримані шляхом вивчення розміру, товщини, щільності загальної структури ядра Марсу, мантії і кори, а також швидкості виділення тепла планетою, таким чином InSight зазирне у еволюційні процеси всіх землеподібних планет зовнішньої Сонячної системи.[32]Кам'яні зовнішні планети мають спільне походження через процес під назвою акреція. Зі збільшенням розміру тіла, його структура нагрівається і перетворюється на земну планету, що містить ядро, мантію та земну кору.[33]

Місія визначить чи присутня на планеті сейсмічна активність, виміряє кількість теплового потоку планети, здійснить оцінку розміру ядра планети і характеристику ядра — рідке воно чи тверде.[34]Це будуть перші дані про Марс такого спрямування.[35]Також очікується підрахунок частоти падіння метеоритів (10-200 спостережень на рік для InSight), це забезпечить додаткові сейсмо-акустичні дані апарату щодо структури Марсу.[36]Друга мета місії полягає у отриманні поглиблених знань з геофізики, тектонічної активності і вплив метеоритів на Марс, що може надати свідчення щодо відповідних процесів на Землі. Виміри товщини земної кори, мантійної в'язкості, радіусу ядра і його щільності, сейсмічної активності мають бути точнішими у від 3 до 10 разів за поточні дані.[35]

З точки зору фундаментальних процесів формування планет, вважається, що Марс містить найбільш давню інформацію щодо формування, оскільки він достатньо великий, щоб зазнати найбільш рінніх процесів акреції і внутрішнього нагріву, які формували планети земної групи, проте достатньо малий, щоб мати сліди цих процесів.[32]

Конструкція[ред. | ред. код]

Insight у кімнаті для очищення.

Розробка апарату InSight здійснювалась з врахуванням минулих напрацювань місії Фенікс.[37]На апараті встановлені сонячні панелі, тому він здійснить посадку біля екватора, щоб поглинати якомога більше енергії, приблизний час активної роботи — 2 роки (1 марсіанський рік). Конструкція апарату розрахована на запсук ракетою-носієм Атлас-5. Разом зі спускним апаратом будуть запущені два кубсати, що будуть подорожувати до Марса окремо.[38]

Технічні параметри спускного апарату[ред. | ред. код]

Вага[ред. | ред. код]

  • Загальна: 694 кг[39]
    • Спускний апарат: 358 кг[39]
    • Система спуску посадкового апарата: 189 кг[39]
    • Транспортний модуль: 79 кг[39]
    • Паливо: 67 кг[39]
  • Кубсати Mars Cube One: 13,5 кг кожен[39]

Розміри[ред. | ред. код]

З розгорнутими сонячними панелями — 6 м. Науковий модуль 1,56 м в ширину і 0,83-1,08 м у висоту.[39]Довжина роботизованої «руки» 2,4 м.[39]

Живлення[ред. | ред. код]

Живлення забезпечується двома круглими сонячними панелями, кожна 2.15 м в діаметрі і складається з багатокомпонетних сонячних панелей. Після приземлення на марсіанську поверхню, панелі розгорнуться як віяло.[40][41]

Наукові інструменти[ред. | ред. код]

InSight з позначками назв інструментів
Тест 2.4 м роботизованої руки апарату, який відділяє сейсмометр
Лазерний ретрорефлектор на модулі InSight

Наукове обладнання посадкового апарату InSight важить 50 кг, воно складається з наукових інструментів і систем забезпечення нормальної роботи таких, як комплект додаткових датчиків корисного навантаження, камери, системи розгортання інструментів і лазерний ретрорефлектор.[39]Наукові інструменти включають два головні інструменти, SEIS and HP3:

  • Seismic Experiment for Interior Structure (SEIS, «Сейсмічний Експеримент Внутрішньої Структури») — сейсмометр для прецезіонного вимірювання тектонічної активності Марса[42]. Надано національним центром космічних досліджень Франції за участю паризького інституту геофізики, швейцарського федерального технологічного інституту, інституту досліджень Сонячної системи Макса Планка, імперського коледжу Лондона і лабораторії реактивного руху НАСА. Вартість інструменту становить $ 42 млн.
  • Heat Flow and Physical Properties Package (HP3, «Набір вивчення теплових потоків і фізичних властивостей») — зонд, призначений для вимірювання теплового потоку під поверхнею Марса. Планується, що інструмент пробурить 5-метрову свердловину, що перевершує всі попередні інструменти для збору зразків — скребки, бури, маніпулятори. Це дозволить визначити, яка кількість тепла виходить з внутрішніх шарів Марса[42]. Інструмент наданий німецьким центром авіації та космонавтики
  • Rotation and Interior Structure Experiment (RISE, «Експеримент Обертання і Внутрішньої Структури») — експеримент з прецезіонного вимірювання коливань Марса під впливом Сонця. Шляхом вимірювання допплерівського зміщення і змін в тривалості серії радіопередач між зондом InSight і Землею, планується визначити внутрішню будову Марса. Експеримент підготовлений лабораторією реактивного руху НАСА.
  • Temperature and Winds for InSight (TWINS)(вимірювання температури і вітру), виготовлений Вищою радою з наукових досліджень Іспанії, здійснюватиме спостереження за погодою на посадковому майданчику.[35][43]
  • Laser RetroReflector for InSight (LaRRI)(лазерний ретрорефлектор) — виготовлений Італійським космічним агентством, вмонтований зверху модуля.[44][45]Він дозволить орбітальним апаратам знаходити InSight навіть після завершення місії за допомогою пасивного лазерного далекоміру,[46]і запропонований в якості вузла марсіанської геофізичної мережі.[47]Пристрій такого ж типу був встановлений на спускному апараті Скіапареллі на інструменті Landing-Roving Laser Retroreflector Investigations (кутовий відбивач для визначення місцезнаходження Скіапареллі за допомогою лідару) у вигляді алюмінієвого куполу діаметром 54 мм і з вагою 25 г і з вісьмома відбивачами з плавленого кварцу.[46]
  • Instrument Deployment Arm (IDA)(інструмент для розгортання приладів) — 2.4 м роботизована рука, яка буде використовуватись для розгортання інструментів SEIS і HP3 на поверхні Марса.[23]
  • The Instrument Deployment Camera (IDC)(камера на інструменті для розгортання) — кольорова камера, аналогічна «NavCam», встановленій на марсоходах «Спірит», «Оппортьюніті» і «К'юріосіті». Буде встановлена на руку спускного апарату і послужить для зйомки інструментів на борту і створення тривимірних зображень поверхні довкола апарату. Поле зору камери становить 45°, а роздільна здатність матриці CCD 1024×1024 пікселів.[48]Сенсор камери первісно був чорно-білим, проте пізніше був замінений на кольоровий.[49]
  • The Instrument Context Camera (ICC) (контекстна камера) — кольорова камера, яка аналогічна камерам hazcam, встановленим на роверах «Спірит», «Оппортьюніті» і «К'юріосіті». Вмонтована нижче корпусу апарату, і має ширококутове панорамне поле зору в 120 градусів і забезпечить додатковий огляд зони розгортання інструментів. Використовує також роздільну здатність матриці CCD 1024×1024 пікселів.[48]
Панорама посадкового майданчику апарату Phoenix. Це «батько» апарату InSight. Він здійснив посадку у північному регіоні Марса у 2008 році, InSight здійснить посадку в районі екватору.

Запуск[ред. | ред. код]

Запуск ракети-носія Atlas V з місією InSight та MarCO з авіабази США Ванденберг, пусковий комплекс 3-Е.
Анімація місії InSight: траєкторія від 5 травня 2018 до 26 листопада 2018
       InSight ·       Земля ·       Марс
Wikinews
Вікіновини мають подію, пов'язану з цією статтею:

Місія InSight успішно була запущена 5 травня 2018 року з бази Ванденберг о 04:05 за Тихоокеанським часом (о 14:05 за київським часом) за допомогою ракети-носія Altas V 401.[50]Це перша міжпланетна місія, запущена з Каліфорнії.[51]

Керування запуском здійснювалось підрозділом НАСА Launch Services Program. Первісно планувалось запустити місію 4 березня 2016 року ракетою-носієм Atlas V 401,[51] проте запуск було відкладено через несправність вакуумної ємності інструменту місії.[52][53][54]Пускове вікно було призначене на 5-8 травня 2018 року.

Подорож до Марсу триватиме 6.5 місяців, апарат пролетить 484 млн км. Очікується, що спуск на поверхню буде здійснений 26 листопада 2018 року.[55][3]Якщо приземлення буде успішним, розпочнеться двомісячна фаза по розгортанню систем в складі дворічної основної місії.[45][3]

Місце посадки[ред. | ред. код]

Малюнок: посадка Фенікса , має бути аналогічна посадці InSight

Наукові цілі InSight не пов'язані з будь-якими особливостями поверхні Марсу, тому посадкові майданчики обирались виходячи з практичних цілей. Кандидати мали бути біля екватору Марсу для забезпечення великої кількості сонячного світла для сонячних панелей цілий рік, низьку висоту для забезпечення достатнього атмосферного гальмування під час посадки. Поверхня має бути пласка (з незначним ухилом), вільна від каміння для зменшення складності посадки під час приземлення і достатньо м'який грунт для роботи теплового зонда. Оптимальний майданчик, який задовольняє всім цим вимогам — рівнина Елізій, інші 22 майданчики розміщені у цій місцевості.[56] Лише два майданчика розташовані на необхідній висоті — Рівнина Ісіди і Долини Марінера, проте на них забагато каміння. До того ж у долині Марінера занадто крутий нахил, що може перешкодити безпечній посадці.[57]

У вересні 2013 року кількість варіантів для посадки скоротилося до чотирьох найбільш безпечних з точки зору посадки: це в основному рівна місцевість з невеликою кількістю каменів і незначним ухилом. Всі посадкові місця знаходяться в північній півкулі Марса на рівнині Елізій. Кожен район посадки — еліпс довжиною в 130 кілометрів зі сходу на захід і 27 кілометрів — з півночі на південь. Місце посадки буде визначено за допомогою камер високої роздільної здатності зонда Mars Reconnaissance Orbiter.[57][58]У березні 2017 науковці повідомили, що обрали місце посадки апарату. Воно розташоване у західній частині рівнини Елізій.[59]Посадковий майданчик розташований у 600 км від місця роботи ровера «К'юріосіті» у кратері Ґейл[60]

Всі чотири можливі посадкові майданчики на рівнині Елізій. Цей еліпс - один з цих майданчиків.
Фото Mars Reconnaissance Orbiter для вивчення запланованої посадки Insight. Зі Сходу до Заходу - 160 км.

Посадка[ред. | ред. код]

26 листопада 2018, приблизно о 19:54 UTC НАСА отримало сигнал про успішну посадку InSight у рівнині Елізій.[55][61][3]Після приземлення, впродовж трьох місяців відбудеться розгортання наукових інструментів.[62]Після цього розпочнуться дослідження Марса, які триватимуть, як очікується, два роки.[63]

Команда та учасники[ред. | ред. код]

InSight завантажується до літака для транспортування у Каліфорнію у грудні 2015

Команда InSight складається зі спеціалістів багатьох галузей, країн та організацій. Команда підписала угоди з співробітництва зі спеціалістами з США, Франції, Німеччини, Австрії, Бельгії, Канади, Японії, Швейцарії, Іспанії та Великої Британії.[64]

Інженер проекту Mars Exploration Rover — Брюс Банердт — головний керівник місії InSight і головний інженер інструменту SEIS.[65]

Сюзанна Смрекар, яка займається дослідженнями термальної еволюції планет і яка проводила розробку і тестування інструментів для вимірювання термальних показників і теплового потоку інших планет[66] — головний спеціаліст інструменту InSight — HP3. Самі Асмар, експерт з вивчення радіохвиль[67], головний спеціаліст, відповідальний за інструмент RISE. Команда місії також включає проектного менеджера Тома Хоффмана і заступника керівника проекту Генрі Стоуна.[64]

Головні агенції і інституції-партнери місії:[45]

Національні агентства:

Допоміжні установи:

Чіпи з іменами[ред. | ред. код]

Перший чіп з іменами для InSight

В рамках взаємодії з громадськістю, НАСА організувало проект, за яким кожен бажаючий зможе відправити своє ім'я на Марс на борту апарата InSight. Через затримку запуску, проект був подовжений, було зібрано близько 2.4 млн імен:[68][69]826 923 імені було зареєстровано у 2015[70], після цього у 2017 році було зібрано 1.6 млн імен.[71] Електронний промінь використовувався, щоб вигравірувати імена розміром 1⁄1000 ширини людської волосини на 8 мм кремнієвих пластинах.[70]Перший чіп було встановлено у листопаді 2015 року, другий у січні 2018.[70][71]

Кубсати[ред. | ред. код]

Докладніше: Mars Cube One
Краєвид на Землю і Місяць з кубсату (9 травня 2018)
Конструкція і обладнання Mars Cube One (MarCO)
Кубсати обмінюються даними під час приземлення InSight (в уяві художника)

Mars Cube One — це пара кубсатів формату 6U, які розміщені на рекеті-носії разом з апаратом InSight для тестування навігації і витривалості в умовах глибокого космосу, а також допомогти передавати інформацію під час входження в атмосферу, спуску і приземлення InSight в реальному часі.[72][73]

Два кубсати, названі «MarCO» A and B — ідентичні.[74] Їх розміри 30 см × 20 см × 10 см. Вони не будуть виходити на орбіту, проте пролетять повз Марс під час входження апарату InSight в атмосферу, зниження і приземлення і вимірюватимуть і передаватимуть дані щодо апарату в реальному часі.[75]MarCO — це демонстрація комунікаційної ретрансляційної системи.

Ракета-носій Атлас-5 запустить кубсати разом з апаратом InSight, після цього два кубсати відділяться від верхнього ступеня і подорожуватимуть окремо своєю власною траєкторією.[38]Це значно відрізняється від двох зондів Deep Space 2, які були прикріплені до спускного апарату Mars Polar Lander на шляху до Марсу. Біля Марса зонди відділились для їх власної міні-місії, проте вони не вийшли на зв'язок, апарати були втрачені під час посадки.

Карта Марса[ред. | ред. код]

Посадкова зона InSight і інших апаратів НАСА.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Chang, Kenneth (30 April 2018). Mars InSight: NASA’s Journey Into the Red Planet’s Deepest Mysteries – The newest mission to Mars is to launch on Saturday morning. It will search for marsquakes and try to produce a map of the planet’s insides.. The New York Times. Процитовано 30 April 2018. 
  2. а б в Vastag, Brian (20 August 2012). NASA will send robot drill to Mars in 2016. The Washington Post. 
  3. а б в г About InSight's Launch. NASA. Процитовано 8 February 2018. 
  4. Agle, D.C.; Good, Andrew; Brown, Dwayne; Wendel, JoAnna (5 May 2018). NASA, ULA Launch Mission to Study How Mars Was Made. Процитовано 5 May 2018. 
  5. What are InSight's Science Tools?. NASA. Процитовано 8 February 2018. 
  6. David, Leonard (14 November 2017). NASA's Next Mars Lander Zooms toward Launch. Scientific American. Архів оригіналу за 14 November 2017. 
  7. а б в Clark, Stephen (9 March 2016). InSight Mars lander escapes cancellation, aims for 2018 launch. Spaceflight Now. Процитовано 9 March 2016. 
  8. Webster, Guy; Brown, Dwayne; Cantillo, Laurie (2 September 2016). NASA Approves 2018 Launch of Mars InSight Mission. NASA. Процитовано 8 January 2018. 
  9. Wells, Jason (28 February 2012). JPL changes name of Mars mission proposal. Times Community News via Los Angeles Times. Процитовано 25 September 2016. 
  10. Hand, Eric (September 2, 2011). Venus scientists fear neglect. Nature. Архів оригіналу за May 26, 2012. 
  11. Jpl, Nasa (August 20, 2012). Mars Mobile. Marsmobile.jpl.nasa.gov. Процитовано January 11, 2016. 
  12. Taylor, Kate (9 May 2011). NASA picks project shortlist for next Discovery mission. TG Daily. Процитовано 20 May 2011. 
  13. Webster, Guy; Brown, Dwayne; Napier, Gary (19 May 2014). Construction to Begin on 2016 NASA Mars Lander. NASA. Процитовано 20 May 2014. 
  14. Webster, Guy; Brown, Dwayne (27 May 2015). NASA Begins Testing Mars Lander for Next Mission to Red Planet. NASA. Процитовано 28 May 2015. 
  15. а б Foust, Jeff (28 March 2016). InSight's second chance. The Space Review. Процитовано 5 April 2016. 
  16. Happy Anniversary, Viking Lander. Science@NASA. NASA. 20 July 2001. 
  17. Anderson Don L. Signatures of Internally Generated Lander Vibrations // Journal of Geophysical Research. — 1977. — Т. 82, вип. 28 (1 вересня). — С. 4524–4546; A-2. — Bibcode:1977JGR....82.4524A. — DOI:10.1029/JS082i028p04524.
  18. а б Howell, Elizabeth (6 December 2012). Viking 2: Second Landing on Mars. Space.com. Процитовано 15 November 2017. 
  19. Nakamura, Y.; Anderson, D. L. (June 1979). Martian wind activity detected by a seismometer at Viking lander 2 site. Geophysical Research Letters 6: 499–502. Bibcode:1979GeoRL...6..499N. doi:10.1029/GL006i006p00499. 
  20. Lorenz, Ralph D.; Nakamura, Yosio; Murphy, James R. (November 2017). Viking-2 Seismometer Measurements on Mars: PDS Data Archive and Meteorological Applications. Earth and Space Science 4 (11): 681–688. Bibcode:2017E&SS....4..681L. doi:10.1002/2017EA000306. 
  21. Goins, N. R. (June 1981). Lunar seismology – The internal structure of the moon. Journal of Geophysical Research 86: 5061–5074. Bibcode:1981JGR....86.5061G. doi:10.1029/JB086iB06p05061. 
  22. Bell, Trudy E. (15 March 2006). Moonquakes. Science@NASA. NASA Science Mission Directorate. Процитовано 31 January 2018. 
  23. а б Banerdt, W. Bruce (7 March 2013). InSight: A Geophysical Mission to a Terrestrial Planet Interior Committee on Astrobiology and Planetary Science. 6–8 March 2013. Washington, D.C. 
  24. Clark, Stephen (5 March 2016). Fate of NASA's InSight Mars mission to be decided soon. Spaceflight Now. Процитовано 9 March 2016. 
  25. а б Chang, Kenneth (9 March 2016). NASA Reschedules Mars InSight Mission for May 2018. The New York Times. Процитовано 9 March 2016. 
  26. NASA Targets May 2018 Launch of Mars InSight Mission. NASA. 9 March 2016. Процитовано 9 March 2016. 
  27. Bergin, Chris (22 November 2017). Mars InSight mission passes TVAC testing ahead of 2018 launch. NASASpaceFlight.com. Процитовано 6 January 2018. 
  28. Good, Andrew (23 January 2018). NASA's Next Mars Lander Spreads its Solar Wings. NASA. 
  29. NASA InSight Mission to Mars Arrives at Launch Site. NASA. 28 February 2018. Процитовано 5 March 2018. 
  30. NASA буде транслювати посадку свого зонда на Марсі в прямому ефірі. RBC Україна. 26 листопада 2018. 
  31. NASA InSight Lander 'Hears' Martian Winds. NASA. 7 грудня 2018. 
  32. а б в InSight: Mission. NASA/Jet Propulsion Laboratory. Процитовано 2 December 2011. 
  33. InSight: Science. NASA/Jet Propulsion Laboratory. Процитовано 2 December 2011. 
  34. Kremer, Ken (2 March 2012). NASAs Proposed 'InSight' Lander would Peer to the Center of Mars in 2016. Universe Today. Процитовано 27 March 2012. 
  35. а б в Banerdt, W. Bruce (2013). InSight Project Status 28th Mars Exploration Program Analysis Group Meeting. 23 July 2013. Virtual meeting. 
  36. Stevanović, J. та ін. (October 2017). Bolide Airbursts as a Seismic Source for the 2018 Mars InSight Mission. Space Science Reviews 211 (1-4): 525–545. Bibcode:2017SSRv..211..525S. doi:10.1007/s11214-016-0327-3. 
  37. Agle, D. C. (20 August 2012). New Insight on Mars Expected From new NASA Mission. NASA. 
  38. а б Mars Cube One (MarCO). NASA. Процитовано 8 February 2018. 
  39. а б в г д е ж и к Mars InSight Launch Press Kit. NASA/JPL. May 2018. Процитовано 26 May 2018. 
  40. SolAero (26 February 2014). "SolAero Awarded Solar Panel Manufacturing Contract by ATK for NASA's InSight Mars Lander Mission". Прес-реліз. Переглянутий 13 June 2015.
  41. UltraFlex Solar Array Systems. Orbital ATK. Процитовано 13 June 2015. 
  42. а б InSight: Technology (en). NASA. Процитовано 2013-09-27. 
  43. David, Leonard (15 August 2014). NASA's Next Mars Lander Will Peer Deep Into Red Planet's History: Here's How. Space.com. Процитовано 16 August 2014. 
  44. Dell'Agnello, S. та ін. (October 2017). Lunar, Cislunar, Near/Farside Laser Retroreflectors for the Accurate: Positioning of Landers/Rovers/Hoppers/Orbiters, Commercial Georeferencing, Test of Relativistic Gravity, and Metrics of the Lunar Interior 2017 Annual Meeting of the Lunar Exploration Analysis Group. 10–12 October 2017. Columbia, Maryland. Bibcode:2017LPICo2041.5070D. Contribution NO. 2041. 
  45. а б в Banerdt, W. Bruce (6 October 2016). InSight Status Report 32nd Mars Exploration Program Analysis Group Meeting. 6 October 2016. Virtual. 
  46. а б Schiaparelli science package and science investigations. European Space Agency. 19 October 2016. 
  47. Dell'Agnello, S. (2016). MoonLIGHT and INRRI: Status and Prospects CSN2 Space Meeting. 20 July 2016. INFN-LNGS, Italy. Istituto Nazionale de Fisica Nucleare. 
  48. а б Cameras. InSight. NASA. Процитовано 8 February 2018. 
  49. Golombek, Matt; Banerdt, W. Bruce (2014). InSight Project Status and Landing Site Selection 29th Mars Exploration Program Analysis Group Meeting. 13–14 May 2014. Crystal City, Virginia. 
  50. Launch Schedule. Spaceflight Now. 6 January 2018. Архів оригіналу за 8 January 2018. 
  51. а б NASA Awards Launch Services Contract for InSight Mission. NASA. 19 December 2013. Процитовано 11 January 2014. 
  52. NASA calls off next Mars mission because of instrument leak. Excite News. Associated Press. 22 December 2015. Процитовано 22 December 2015. 
  53. Chang, Kenneth (22 December 2015). Leaks in Instrument Force NASA to Delay Mars Mission Until 2018. The New York Times. Процитовано 22 December 2015. 
  54. Brown, Dwayne; Cantillo, Laurie; Webster, Guy; Watelet, Julien (22 December 2015). NASA Suspends 2016 Launch of InSight Mission to Mars. NASA. Процитовано 23 December 2015. 
  55. а б Chang, Kenneth (5 May 2018). NASA’s InSight Launches for Six-Month Journey to Mars. The New York Times. Процитовано 5 May 2018. 
  56. Vergano, Dan (4 September 2013). NASA searches for (literally) boring Mars landing site. USA Today. Процитовано 5 September 2013. 
  57. а б NASA Evaluates Four Candidate Sites for 2016 Mars Mission. NASA. 4 September 2013. Процитовано 4 September 2013. 
  58. Boyle, Alan (5 March 2015). NASA Picks Prime Target for 2016 InSight Mars Lander. NBC News. Процитовано 5 March 2015. 
  59. Golombek, M. та ін. (2017). Selection of the 2018 Insight Landing Site 48th Lunar and Planetary Science Conference. 20–24 March 2017. The Woodlands, Texas. Bibcode:2017LPI....48.1515G. LPI Contribution No. 1964, id.1515. 
  60. InSight's Landing Site: Elysium Planitia. NASA. 25 January 2018. Процитовано 1 February 2018. 
  61. Помилка цитування: Неправильний виклик <ref>: для виносок NYT-20181126 не вказаний текст
  62. Помилка цитування: Неправильний виклик <ref>: для виносок 21Nov2018 не вказаний текст
  63. Помилка цитування: Неправильний виклик <ref>: для виносок nasa201208 не вказаний текст
  64. а б InSight: People. NASA/Jet Propulsion Laboratory. Процитовано 2 December 2011. 
  65. JPL Science: People – Bruce Banerdt. NASA/Jet Propulsion Laboratory. Процитовано 2 December 2011. 
  66. JPL Sciences: People – Sue Smrekar. NASA/Jet Propulsion Laboratory. Процитовано 2 December 2011. 
  67. JPL Science and Technology: Sami Asmar. NASA/Jet Propulsion Laboratory. Архів оригіналу за 15 April 2012. 
  68. Szondy, David (6 November 2017). NASA probe to carry over 2.4 million names to Mars. New Atlas. Процитовано 8 January 2018. 
  69. Santiago, Cassandra; Ahmed, Saeed (1 November 2017). Today's the last day to get your boarding pass to Mars. CNN. Процитовано 8 January 2018. 
  70. а б в Names Chip Placed on InSight Lander Deck. NASA/Jet Propulsion Laboratory. 17 December 2015. Процитовано 4 March 2018. 
  71. а б Second Names Chip is Placed on InSight. NASA/Jet Propulsion Laboratory. 24 January 2018. Процитовано 4 March 2018. 
  72. Wall, Mike (12 May 2015). NASA Wants New Rocket Rides for Tiny CubeSats. Space.com. Процитовано 13 May 2015. 
  73. Dean, James (16 May 2015). NASA seeks launchers for smallest satellites. Florida Today. Процитовано 16 May 2015. 
  74. Schulze-Makuch, Dirk (9 June 2015). CubeSats to the Rescue?. Smithsonian Air & Space. Процитовано 9 June 2015. 
  75. Messier, Douglas (27 May 2015). Two Tiny 'CubeSats' Will Watch 2016 Mars Landing. Space.com. Процитовано 27 May 2015.