Ваніль (рід)
| Ваніль | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Vanilla planifolia
| ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Ваніль (лат. Vanílla) — рід багаторічних ліан родини зозулинцевих, плоди декількох видів також називаються «ваніль» та використовуються як прянощі.
Латинська родова назва походить від ісп. vainilla — «стручечок». Але з ботанічної точки зору, плід ванілі, як і всіх орхідних, називається коробочка (на відміну від справжнього стручка не має перегородки).
Відомий вид, що використовують як пряність — ваніль (Vanilla planifolia).
Поширення
Види роду поширені у тропічних та субтропічних регіонах всієї земної кулі. Культивується ця пряність у багатьох країнах екваторіального поясу,[2] часто разом з культурою дерев какао, до яких ваніль прикріплюється додатковими коренями[3].
Більш ніж половина світового обсягу виробництва ванілі припадає на Мадагаскар (частка у 2006 році — 59 %). Також серед найбільших виробників — Індонезія (23 %) та Китай (близько 10 %).
Історія
Ваніль була відома вже майя (під назвою «цицбік»). Тотонаки вірили, що про ваніль («кашішанат», «шанат») є плодом кохання царівни Цакопонціси і царевича Скатаношґи. Для них вона була священною рослиною, її використовували як ліки, парфуми та косметичний інгредієнт. Ацтеки додавали ваніль («тлільхочітль») до напою з какао[4]. Ванільні стручки також використовувалися в ролі грошей. Під час правління імператора Монтесуми ацтеки збирали податки ванільними стручками.
Іспанський конкістадор Ернан Кортес привіз ваніль та шоколад до Європи у 1520-і роки. В Іспанії, Італії, Австрії ваніль відома з середини XVI століття. В інших країнах Європи — з початку XIX століття.
Протягом довгого часу ваніль в Європу привозили з Мексики, і її вартість була виключно високою. Спроби вирощувати ваніль за межами Мексики не приносили успіху: рослина приживалася, але стручки не зав'язувалися. Проблема полягала в тому, що на батьківщині ваніль запилювали ендемічні бджоли — меліпони, які не водилися в інших країнах. Лише в 1841 році дванадцятирічний чорношкірий раб з острова Реюньйон, Едмонд Альбіус, відкрив спосіб ручного запилення ванілі. Після цього рослина широко поширилася світом, а острів Реюньйон став одним з головних експортерів ванілі[5].
Види
Систематика роду Vanilla є складною.[6]
Відомо понад сто видів ванілі[7] (докладніше див. Список видів роду ваніль), з них лише три культивують для виробництва прянощів:
- Vanilla planifolia Andrews — дає декілька культурних сортів ванілі кращої якості, з довгими стручками у 20-25 сантиметрів;
- Vanilla pompona Schiede — короткі стручки більш низької якості;
- Vanilla tahitensis J.W.Moore — ваніль таїтянська.
Інші види ванілі вважаються декоративними.
- Vanilla lujae De Wild.
- Vanilla mexicana Mill.типовий
- Vanilla odorata C.Presl
- Vanilla parvifolia Barb.Rodr.
- Vanilla phaeantha Rchb.f.
- Vanilla rojasiana Hoehne
-
Vanilla pompona -
Vanilla chamissonis -
Vanilla humblotii -
Vanilla imperialis -
Vanilla planifolia
.jpg)
Див. також
Примітки
- ↑ Gardeners Dictionary, Edition 6. London
- ↑ Kew World Checklist of Selected Plant Families
- ↑ Ваніль // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1978. — Т. 2 : Боронування — Гергелі. — 542, [2] с., [30] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с.
- ↑ Олексій Мустафін. Одруження ванілі. Коли кмітливість має значення. Еспресо. 2020-07-08.
- ↑ Н. Ручкина. Назва=Ваніль. [1] // Хімія і життя. — 2011. — № 1.
- ↑ Bory, Séverine; Michel Grisoni, Marie-France Duval and Pascale Besse (21 липня 2007). Biodiversity and preservation of vanilla: present state of knowledge. Genetic Resources and Crop Evolution. Springer Netherlands. 55 (4): 551—571. doi:10.1007/s10722-007-9260-3. ISSN 1573-5109.[недоступне посилання з грудня 2021]
- ↑ Види роду Vanilla у базі сайту The Plant List.
