Ваніль плосколиста

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ваніль плосколиста
Ботанічна ілюстрація ванілі плосколистої з книги «Köhler's Medizinal-Pflanzen», 1887
Ботанічна ілюстрація ванілі плосколистої з книги «Köhler's Medizinal-Pflanzen», 1887
Біологічна класифікація
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Надпорядок: Lilianae (Lilianae)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Орхідні (Orchidaceae)
Підродина: Vanilloideae (Vanilloideae)
Триба: Vanilleae (Vanilleae)
Рід: Ваніль (Vanilla)
Вид: Vanilla planifolia
Зона вирощування ванілі
Зона вирощування ванілі
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Vanilla_planifolia
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Vanilla_planifolia
EOL logo.svg EOL: 1127948
IPNI: 262578-2
ITIS logo.svg ITIS: 43719
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 51239
The Plant List: kew-211955

Вані́ль плосколиста (Vanilla planifolia) — витка ліаноподібна рослина, вид однодольних рослин роду Ваніль (Vanilla) родини орхідні (Orchidaceae). Належить до пряних рослин, як прянощі використовують власне плід (Fruchtus vanillae). Є ще два види ванілі, які дають плоди трошки нижчої якості Vanilla pompona та Vanilla tahitensis — Таїтянська ваніль, гібрид перших двох виведений у Французькій Полінезії у 30-х роках XX сторіччя.

Походження[ред.ред. код]

Батьківщина ванілі — Мексика. У Європі ваніль з'явилася за доби конкісти, коли ацтеки платили іспанцям данину ваніллю. Ацтеки зачисляли ваніль до найцінніших прянощів.

Опис[ред.ред. код]

Листя зелене або темно-зелене овально-видовжене зі списоподібним кінчиком. Квіти — жовто-зелені, гроноподібні, розкриваються лише у другій половині дня. Плоди — тонкі довгасті циліндричні коробочки завдовжки 15-30 см, трохи сплющені з трьох боків, завширшки 7-10 мм, дещо звужені на кінцях. Зрілий плід має чорно-коричневе забарвлення.

Вирощування[ред.ред. код]

Найбільші виробники ванілі (2006)
Країна Виробництво
(тонн)
 %
Мадагаскар Мадагаскар 6,200 59 %
Індонезія Індонезія 2,399 23 %
Flag of the People's Republic of China.svg КНР 1,000 10 %
Мексика Мексика 306
Туреччина Туреччина 192
Тонга Тонга 144
Уганда Уганда 75
Коморські Острови Коморські Острови 65
Французька Полінезія Французька Полінезія 50
Реюньйон Реюньйон 23
Малаві Малаві 20
Португалія Португалія 10
Кенія Кенія 8
Гваделупа Гваделупа 8
Зімбабве Зімбабве 3
Source:
UN Food & Agriculture Organization
[1]

Ваніль вирощують на плантаціях Мексики у Бразилії, Парагваї, на Флориді у США, а також на Яві, Реюньйоні, Таїті, Цейлоні , Західній Африці, та інших тропічних регіонах (дивись мапу праворуч).

Плоди збирають трохи недозрілими і піддають ферментації. Процес триває 3-5 тижнів, у результаті плоди набирають сильного солодкуватого аромату і характерного темного, чорно-брунатного забарвлення.



Хімічний склад[ред.ред. код]

Плоди ванілі містять 1-3 % ванілозиду, піпперонал та інші запашні речовини. У процесі ферментації ванілозид розщеплюється на ванілін і ваніол, котрий окиснюється також до ваніліну.

Дія і медичні властивості[ред.ред. код]

Крім ароматичних властивостей, ваніль наділена також цінними лікувальними властивостями. Ваніль має такі корисні для здоров'я людини властивості:

  • протиракові — ванілін послаблює поширення клітин раку молочної залози;
  • антиоксидант. Окиснення є основною причиною більшості хвороб людини. Його спричинюють вільні радикали — ванільна ефірна олія їх нейтралізує і захищає організм від захворювань;
  • антидипресант. Ваніль піднімає настрій і спонукає почуватися щасливішим, сповненим сил.
  • релаксаційний ефект. Однією із найболючіших проблем XXI ст. є стрес. Майже кожна людина намагається зробити дедалі більше і більше роботи, забуваючи про відпочинок. Аромат ванілі має розслабляючий і заспокійливий вплив на людей з підвищеним напруженням. Ванільний запах породжує думки про улюблені страви і приємні спогади про дім, дитинство, що вже самі собою навіюють у людині відчуття душевного комфорту.
  • лікування серповидноклітинної анемії. Активне поєднання ваніліну захищає еритроцити від набуття патологічної серповидної форми, яка ускладнює рух крові кровоносними судинами (в'язкість крові). Ваніль не можна використовувати безпосередньо, оскільки ванілін зазвичай руйнується у травному тракті перед тим, як потрапити внаслідок процесу травлення у кровотік. Проте, нові[Коли?] дослідження на мишах дають підстави стверджувати, що видозмінена форма ванілі може стати ефективним препаратом у лікуванні серповидноклітинної анемії.
  • регулятор менструального циклу. При невеликих проблемах його додавання ванільного екстракту до дієти може допомогти відрегулювати менструальний цикл.

Крім того можливе застосування ванілі у боротьбі з гарячкою, диспепсією, при певних розладах нервової системи, окремих психічних захворюваннях, сонливості, ревматизмі.

Застосування[ред.ред. код]

Плоди ванілі після ферментації

Ваніль має приємний пряний гіркуватий присмак, який добре підкреслює цукрова пудра. Для кондитерських (кремів для тортів, тіста для печива тощо) та молочних (йогурти, вершки, сирки) виробів зазвичай використовують спеціально приготований ванільний цукор. Цукор насипають до скляної посудини зі щільною кришкою і додають туди декілька шматочків розрізаного плоду ванілі, за декілька годин цукор набуває стійкого ванільного аромату. Для виготовлення лікерів та інших напоїв ванільну паличку вкидають до посудини з напоєм, а перед фасуванням у пляшки виймають.

У харчовій промисловості використовують також синтетичний ванілін.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Листок дуба Це незавершена стаття з ботаніки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.