Клер Дені
Клер Дені | |
---|---|
фр. Claire Denis | |
Дата народження | 21 квітня 1948 (76 років) |
Місце народження | Париж, Франція |
Громадянство | Франція |
Професія | кінорежисерка, сценаристка |
Alma mater | Інститут перспективних досліджень кінематографаd |
Роки активності | 1988 — наш час |
IMDb | ID 0219136 |
Автограф | |
Нагороди та премії | |
Висловлювання у Вікіцитатах Клер Дені у Вікісховищі |
Клер Дені́ (фр. Claire Denis; нар. 21 квітня 1948, Париж, Франція) — французька кінорежисерка та сценаристка, яскрава представниця сучасного авторського кіно Франції.
Життєпис
Клер Дені народилася 21 квітня 1948 року в Парижі в сім'ї адміністратора у французьких колоніях. Зростала в Африці (Камерун, Буркіна-Фасо, Джибуті). Закінчила Інститут вищих кінематографічних досліджень (фр. IDHEC, 1972). Працювала асистентом у Душана Маккавеєва, Робера Енріко, Жака Ріветта, Віма Вендерса, Коста-Гавраса, Джима Джармуша та ін.
У ролі режисера Клер Дені дебютувала в 1988 році автобіографічним фільмом «Шоколад», дія якого, як і низки інших фільмів режисерки, розгортається в Африці.
Кілька разів Дені знялася як акторка (Салон краси «Венера» Тоні Маршалл, 1998, та ін.).
У 2005 році Клер Дені входила до складу журі 62-го Венеціанського МКФ та XXVII Московського міжнародного кінофестивалю.
Фільм Клер Дені 2017 року «Нехай світить сонце», знятий за твором «Фрагменти мови закоханого» (1977) Ролана Барта з Жульєт Бінош та Ксав'є Бовуа в головних ролях, було відібрано для участі у Двотижневику режисерів на 70-го Каннському міжнародному кінофестивалі (2017)[1][2].
Фільмографія (вибіркова)
Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Примітки |
---|---|---|---|
1988 | Шоколад | Chocolat | |
1990 | Плювати на смерть | S'en fout la mort | |
1994 | Не можу заснути | J'ai pas sommeil | |
1996 | Ненетт і Боні | Nénette et Boni | |
1999 | Красива робота | Beau Travail | за мотивами повісті Германа Мелвілла «Біллі Бад» |
2001 | Що не день, то неприємності | Trouble Every Day | |
2002 | На десять хвилин старше: Віолончель | Ten Minutes Older — The Cello | епізод «У бік Нансі» |
2002 | П'ятниця, вечір | Vendredi soir | |
2005 | Непроханий гість | L'Intrus | за однойменною книгою Жан-Люка Нансі, 2000 |
2008 | 35 стопок рому | 35 rhums | |
2009 | Білий матеріал | White Material | |
2013 | Славні ублюдки | Les Salauds | |
2017 | Нехай світить сонце | Un beau soleil intérieur | за твором Ролана Барта «Фрагментів мови закоханого» |
2018 | Вище товариство | High Life | |
2022 | Обидві сторони леза | Fire | |
2022 | Зірки опівдні | The Stars at Noon |
Визнання
Нагороди та номінації Клер Дені[3][4] | |||
---|---|---|---|
Рік | Категорія | Фільм | Результат |
Каннський міжнародний кінофестиваль | |||
1988 | Золота пальмова гілка | Шоколад | Номінація |
2013 | Премія Особливий погляд | Славні ублюдки | Номінація |
Премія «Сезар» | |||
1989 | Найкращий дебютний фільм | Шоколад | Номінація |
Венеційський міжнародний кінофестиваль | |||
1990 | Золотий лев | Плювати на смерть | Номінація |
2004 | Непроханий гість | Номінація | |
2009 | Білий матеріал | Номінація | |
Кінофестиваль франкомовного кіно в Намюрі | |||
1996 | Гран-прі Золотий Баярд за найкращий фільм | Ненетт і Боні | Номінація |
Золотий Баярд за найкращий художній внесок | Перемога | ||
2001 | Гран-прі Золотий Баярд за найкращий фільм | Що не день, то неприємності | Номінація |
Міжнародний кінофестиваль у Локарно | |||
1996 | Гран-прі Золотий леопард | Ненетт і Боні | Перемога |
Приз екуменічного журі — Спеціальна згадка | Перемога | ||
Берлінський міжнародний кінофестиваль | |||
2000 | Приз журі читачів «Berliner Zeitung» — Спеціальна згадка | Красива робота | Перемога |
Роттердамський міжнародний кінофестиваль}} | |||
2001 | Приз KNF — Спеціальна згадка | Красива робота | Перемога |
Міжнародний кінофестиваль у Чикаго | |||
2001 | Найкращий іноземний фільм | Красива робота | Номінація |
Гамбурзький кінофестиваль | |||
2008 | Приз Art Cinema | 35 стопок рому | Перемога |
Найкращий сценарій | Номінація | ||
Приз критиків | Номінація | ||
Стокгольмський міжнародний кінофестиваль | |||
2013 | Приз за життєві досягнення | Перемога | |
Міжнародний кінофестиваль у Торонто | |||
2018 | Приз «Народний вибір» | Вище товариство | Номінація |
Громадська позиція
У липні 2018 року підтримала петицію Асоціації французьких кінорежисерів на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[5]
Примітки
- ↑ Fortnight 2017: The 49th Directors' Fortnight Selection. Quinzaine des Réalisateurs. Архів оригіналу за 19 квітня 2017. Процитовано 24 травня 2017.
- ↑ Elsa Keslassy (19 квітня 2016). Cannes: Juliette Binoche-Gerard Depardieu Drama to Kick Off Directors Fortnight. Variety. Процитовано 24 травня 2017.
- ↑ Нагороди та номінації Клер Дені на сайті IMDb(англ.)
- ↑ Claire Denis : Ses récompenses et nominations на AlloCiné(фр.)
- ↑ Appel à la libération immédiate d'Oleg Sentsov ! // Société des Réalisateurs de Films, 06.07.2018
Література
- Glissant É. Opacity in the Films of Claire Denis—Black Diaspora and Creolisation// French civilization and its discontents: nationalism, colonialism, race/ Tyler Edward Stovall, Georges Van den Abbeele, eds. Lanham: Lexington Books, 2003
- Beugnet M. Claire Denis. Manchester: Manchester UP, 2004
- Mayne J. Claire Denis. Urbana: University of Illinois Press, 2005
- Maule R. The dialectics of transnational identity and female desire in four films of Claire Denis// Remapping world cinema: identity, culture and politics in film/ Stephanie Dennison, Song Hwee Lim, eds. London; New York: Wallflower Press, 2006
- Mal C. Claire Denis: cinéaste à part, et entière-. Paris: Verneuil, 2007
- Nancy J.-L. Claire Denis: icon of ferocity // Cinematic thinking: philosophical approaches to the new cinema/ James Phillips, ed. Stanford: Stanford UP, 2008
- Le cinéma de Claire Denis: ou, L'énigme des sens/ Sous la dir. de Rémi Fontanel. Lyon: Aléas, 2008
Посилання
- Клер Дені на сайті IMDb (англ.)
- Клер Дені на сайті AlloCiné (фр.)
- Інтерв'ю з Клер Дені на сайті Радіо Свобода