Єгор Лєтов
Ігор Федорович Лєтов (нар. 10 вересня 1964, Омськ — пом.19 лютого 2008, Омськ), відомий як Єгор Лєтов — російський і радянський рок-музикант, поет родом з Омська, лідер гурту «Гражданская оборона», один з найяскравіших представників панк-течії на території СРСР в цілому, і в Сибіру зокрема. Молодший брат відомого музиканта-саксофоніста Сергія Лєтова.
Біографія
Музичну діяльність розпочав на початку 1980-х років в м. Омську, сформувавши разом з однодумцями (найбільш відомий з них Константін Рябінов — Кузя УО) рок-гурт «Посев », а пізніше рок-гурт «Гражданская оборона». На початку своєї діяльності музиканти «Гражданской оборони» внаслідок політичних гонінь з боку влади були вимушені записувати свої музичні альбоми в напівпідпільних квартирних умовах.
У 1987—1989 роках Лєтов і його спільники записали досить багато альбомів «Гражданской обороны» («Красный альбом», «Хорошо!», «Мышеловка», «Тоталитаризм», «Некрофилия», «Так закалялась сталь», «Боевой стимул», «Всё идёт по плану», «Тошнота», «Песни радости и счастья», «Война», «Армагеддон Попс», «Здорово и вечно», «Русское поле экспериментов»), водночас записувалися альбоми проєкту «Коммунизм» (Єгор Лєтов, Константін Рябінов, Олєґ Судаков (Манаґєр)), розпочалася співпраця Лєтова та Янки Дягілєвої.
Всупереч напівпідпільним існування музикантів і їх так званої Ґроб-студії, до кінця 1980-х, особливо, на початку 1990-х років вони здобули широку популярність в СРСР (пізніше Росія), переважно в молодіжних колах. Пісні Лєтова відрізнялися потужною енергетикою, жвавим, простим, енергійним ритмом, нестандартними, часом шоковими текстами, своєрідною грубуватою і, водночас, вишуканою поезією. В основі лірики Лєтова лежить неправильність всього навколишнього, і свою позицію він виражає не прямо, а через зображення цієї неправильності.
На початку 1990-х років Лєтовим в рамках проєкту «Егор и опизденевшие» записані альбоми «Прыг-скок» (1990) і «Сто лет одиночества» (1992), що є одними з найпопулярніших і найулюбленіших в народі його альбомів. У 1994 році Лєтов стає одним з лідерів націонал-комуністичного рок-руху «Русский прорыв», веде активну гастрольну діяльність.
У 1995—1996 роках записує ще два альбоми «Солнцеворот» і «Невыносимая лёгкость бытия» (його група знов називається «Громадянська оборона»); музика в цих альбомах стає більш вигостреною, «гранованою», тексти втрачають зайву грубість, стаючи поетичнішими, кожна пісня нагадує гімн, набуваючи водночас психоделічності.
Незабаром після державного перевороту вересня-жовтня 1993 року Єгор Лєтов переосмислив свою творчість та признався, що йому соромно за те, що він співав раніше. Він приєднався до національно-визвольної боротьби та зайняв одне з ключових місць. Диск «Солнцеворот» можна розглядати як один з маніфестів цієї боротьби, пригадаємо фрази — «Чим густіші сутінки — тим швидше світанок» і «Маятник гойднеться в правильну сторону». За участь в боротьбі він піддавався переслідуванням з боку демократичних режимів, наприклад, латвійського.
Єгор Лєтов тривалий час підтримував Націонал-більшовицьку партію і мав партквиток з номером 4, що багато хто вважає за суперечність ідеалам антифашизму, антинаціоналізму та панк-року в цілому. У лютому 2004 року Лєтов офіційно відхрестився від будь-яких, у тому числі націоналістичних, політичних сил. До останніх років інтерес до творчості Єгора Лєтова слабшав, поки у 2004—2005 роках не вийшли два нові альбоми групи «Долгая Счастливая Жизнь» і «Реанимация», у яких були зібрані всі пісні, написані з виходу альбомів «Солнцеворот» і «Невыносимая лёгкость бытия» в середині 90-х.
У травні 2007 вийшов альбом «Зачем снятся сны». Слід зауважити, що пісня з такою назвою присутня на випущеному в 2001 році в рамках проекту «Опизденевшие» альбомі «Психоделия Tomorrow».
Єгор Летов помер 19 лютого 2008 року в Омську, від гострої дихальної недостатності, яка розвинулася в результаті отруєння етанолом[1]
Особисте життя
Єгор Лєтов в другій половині 1980-х рр. перебував у фактичному шлюбі з Янкою Дягілєвою, а також був офіційно одружений з Анною Волковою (1993?—1997) — найкращою подругою Янки та музикантом «Егор и Опизденевшие» та «Гражданская Оборона». Лєтов був одружений з Наталією Чумаковою (з 1997 р.), яка також грала в ГО.
Дітей у Єгора Лєтова не було.
Роботи
Сольні альбоми
- Русское поле экспериментов (акустика, Єгор Лєтов) — 12.1988
- Вершки и корешки, частина I (акустика, Єгор Лєтов) — 09.1989
- Вершки и корешки, частина II (акустика, Єгор Лєтов) — 09.1989
- Музыка весны (у 2 частинах) (акустика, Єгор Лєтов) — осінь 1989
- Воздушные рабочие войны (акустика, Єгор Лєтов) — 1992 Окрім авторських пісень, містить унікальний матеріал — народні і радянські пісні у виконанні Лєтова.
- Концерт в місті-героєві Ленінґраді (акустика, Єгор Лєтов) — 02.06.1994 (Виданий в 1996 «Manchester files»)
- Єгор Лєтов, концерт в рок-клубі «Поліґон»(Спб) — 1997
- Брати Лєтови (з Сєрґєєм Лєтовим), Запис з концерту в «Проєкті О. Ґ. І.». Пісні Є. Лєтова, Комунізм, ДК. — 2002
- Єгор Лєтов, ГО, Найкраще (збірка концертних треків з Пітерських концертів в Полігоні), — 2003
Бутлеги
- Песни В Пустоту (акустика з Е.Філатовим) — осінь 1986
- Єгор і Янка (квартирник у Харкові) — лютий 1989
- Праздник кончился (акустика в Києві) — вересень 1990
- Акустика в «Космонавтові» (С.-Петербург) — осінь 1995
- Акустика в Караганді — 1998
Відео
- Концерт В Місті-Героєві Ленінграді (акустика, Єгор Летов) — 1994
- Єгор Летов, концерт в д/с «Крила Рад», Москва 16.05.97 + інтерв'ю — 1997
Інші проекти
- «Западъ»
- «Пограничный отряд гражданской обороны»
- «Адольф Гитлер»
- «Враг Народа»
- «Великие Октябри»
- «Пик Клаксон»
- «Спинки мента»
- «Чёрный Лукич»
- «Анархия»
- «Армия Власова»
- «Цыганята и Я с Ильича»
- «Христосы на паперти»
- «Инструкция по выживанию»
- «Сатанизм»
- «Русский прорыв»
Вшанування
У 2018 році на честь музиканта названо вид жуків Augyles letovi.[2]
Примітки
- ↑ http://ua.korrespondent.net/showbiz/413422
- ↑ Sazhnev, A. S. (15 листопада 2018). A new species of the genus Augyles Schiödte, 1866 (Coleoptera: Heteroceridae) from Vietnam. Zootaxa. 4521 (4): 597. doi:10.11646/zootaxa.4521.4.9.