Європа націй і свобод
| Голова партії |
 Марін Ле Пен |
|---|---|
| Дата заснування | 16 червня 2015 |
| Дата розпуску | 13 червня 2019 |
| Штаб-квартира | Брюссель, Бельгія |
| Ідеологія |
націонал-консерватизм правий радикалізм правий популізм євроскептицизм обмеження імміграції[en] |
| Членство в міжнародних організаціях |
 Рух за Європу націй і свобод |
| Кількість членів | 6 партій, незалежний депутат з Великої Британії |
| Місць у Європарламенті |
39 / 751 |
| Офіційний сайт | enfgroup-ep.eu |
Європа націй і свобод (англ. Europe of Nations and Freedom, нім. Europa der Nationen und der Freiheit, фр. Europe des nations et des libertés) — ультраправа націоналістична фракція Європейського парламенту, заснована 16 червня 2015 року.
Історія
Після виборів до Європейського парламенту 22-25 травня 2014 року націоналістичні і інші украй праві партії, що представляють "Європейський альянс за свободу[en]", мали намір створити власну фракцію в Європарламенті нового скликання. Попередньою спробою сформувати украй праву фракцію в Європейському парламенті стала група "Ідентичність, традиція, суверенітет", яка розпалася із скандалом менше ніж через рік після створення в 2007 році[1].
28 травня 2014 року на прес-конференції у Брюсселі було оголошено, що Марін Ле Пен від французького "Національного фронту", Герт Вилдерс від нідерландської "Партії свободи" і Маттео Сальвіні від італійської "Ліги Півночі" ведуть переговори про коаліцію для утворення фракції[2]. 24 червня стало відомо про нездатність політиків виконати критерії, необхідні для формування фракції: мінімальна кількість депутатів для створення фракції - 25, вони повинні представляти не менше 7 країн - членів ЄС. Тому європарламентарі від правих партій не приєдналися ні до однієї з існуючих фракцій, ставши незалежними депутатами[3][4]. Пізніше в 2014 році багато украй правих партій, включаючи "Національний фронт" і "Лігу півночі" вишли з "Європейського альянсу за свободу[en]" і утворили (без участі "Партії свободи" з Нідерландів) нову європейську політичну партію "Рух за Європу націй і свобод".
15 червня 2015 року Марін Ле Пен оголосила про запуск наступного дня нової фракції Європарламенту, до якої увійдуть "Національний фронт", "Партія свободи", "Ліга півночі", "Австрійська партія свободи", "Фламандський інтерес"[5][6][7], "Конгрес нових правих[en]" і Дженис Эткинсон[en], що вийшла з "Партії незалежності Сполученого королівства" . Створення групи стало можливим після двох відставок великих і суперечливих фігур украй правого спектру. По-перше, виключення Жан-Марі Ле Пена з "Національного фронту" переконало евродепутата від Великої Британії увійти до фракції[8]. По-друге, відхід Януша Корвін-Мікке з "Конгресу нових правих" дав новий імпульс для переговорів про приєднання двох євродепутатів цієї партії, що залишилися, до фракції. Раніше Вилдерс і Ле Пен були супротивниками співпраці з "Конгресом" через занадто радикальні погляди Корвін-Мікке[9]. У групі "Народного фронту" в Європейському парламенті один з депутатів відмовився прилучитися до коаліції, виразив солідарність з колишнім лідером фронту Жан-Марі Ле Пеном, а інший депутат Емерик Шопрад під час підписання угоди був на Фіджі[9] і приєднався до фракції пізніше[10].
Маючи 37 депутатів, фракція "Європа націй і свобод" є найменшою в Європейському парламенті.
Склад
До складу фракції на момент створення входять 6 партій, що об'єднують 35 евродепутатів, і один незалежний парламентар[11].
| Країна | Політична партія | Депутати | Європейська партія |
|---|---|---|---|
 Австрія
|
Австрійська партія свободи (FPÖ) Freiheitliche Partei Österreichs |
4 / 18
|
ЄАС[en]/РЄНС |
.svg){kind=small} Бельгія
|
Фламандський інтерес Vlaams Belang |
1 / 21
|
ЄАС[en]/РЄНС |
.svg){kind=small} Велика Британія
|
незалежний (обрана від UKIP) | 1 / 73
|
Немає |
 Італія
|
Ліга Півночі Lega Nord |
5 / 73
|
ЄАС[en]/РЄНС |
 Нідерланди
|
Партія свободи (PVV) Partij voor de Vrijheid |
3 / 26
|
ЄАС[en] |
 Польща
|
Конгрес нових правих[en] (KNP) Kongres Nowej Prawicy |
2 / 51
|
Немає |
| Франція
|
Національний фронт (FN) Front National |
20 / 74
|
ЄАС[en]/РЄНС |
Див. також
Примітки
- ↑ Xenophobia destroys EU's ultra - rightwing MEP group | World news | The Guardian
- ↑ Le Pen party steals Farage's Italian allies
- ↑ Marine Le Pen fails to form far - right bloc in European parliament
- ↑ Le Pen's Far - Right EU Parliament Alliance Fails at Start
- ↑ France's National Front says forms group in European Parliament
- ↑ Far - right parties form group in EU parliament
- ↑ France's far right forms bloc in European Parliament
- ↑ Ультраправі євродепутати створили фракцію
- ↑ а б Olivier Faye; Jean - Baptiste Chastand (16 червня 2015). Marine Le Pen annonce la création d'un groupe au Parlement européen. Le Monde (фр.).
- ↑ Aymeric Chauprade rejoint le groupe de Marine Le Pen. L'Opinion.
- ↑ Nieuw rechts blok EU: 'Wij zijn de stem van het verzet'. RTL Nieuws (нід.). 16 червня 2015. Процитовано 16 червня 2015.