Іоанн I (герцог Бургундії)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 20:33, 8 вересня 2021, створена RarBot (обговорення | внесок) (Додав категорію: Категорія:Уродженці Діжона)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іоанн I
Jean I de Bourgogne
Іоанн I
Іоанн I
Іоанн I
Герцог Бургундії
1404 — 1419
Попередник: Філіпп II
Наступник: Філіпп III
 
Народження: 28 травня 1371(1371-05-28)
Діжон
Смерть: 10 вересня 1419(1419-09-10) (48 років)
Монтеро-Фо-Іонн
Поховання: Champmold
Країна: Франція
Рід: Валуа
Батько: Філіпп II (герцог Бургундії)
Мати: Маргарита III (графиня Фландрії)
Шлюб: Маргарита Баварська[1]
Діти: 4 сини та 7 доньок

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Іоанн I Безстрашний (нар. 28 травня 1371(13710528)10 вересня 1419) — герцог Бургундії27 квітня 1404). Пфальцграф Бургундії (з 16 березня 1405). Граф Фландрії та Артуа16 березня 1405). Син Філіппа II (герцога Бургундії) та його дружини Маргарити III (графині Фландрії).

Продовжив політику свого батька, консолідувавши бази Бургундської держави. Він не зміг зайняти місце свого батька в Королівській Раді, яка керувала Францією, під час душевної хвороби французького короля Карла VI. Це спонукало Іоанна на вбивство свого двоюрідного брата та суперника Людовика I (герцога Орлеану). Вбивство брата короля, втягує Францію у громадську війну між арманьяками та бургундцями, які змагались за регентство. Цей конфлікт спонукає короля Англії Генріха V поновити Столітню війну, та скористатися можливістю заявити свої права на французький престол. В 1419 намагаючись примиритись з арманьяками, щоб відбити англійський наступ, був убитий на мосту Монтеро, за наказом спадкоємця французького перстолу Карла. Смерть Іоанна спонукає його сина та наступника Філіппа перейти на сторону Англії.

Біографія

Молоді роки

Походив з молодшої гілки династії Валуа. Син Філіпа II, герцога Бургундії, та графині Маргарита III Фландрської. Отримав гарну освіту. Втім більше цікавився лицарськими турнірами та війнами. У 1384 році батько надає Жанові титул граф Невер. У 1396 році відправляється у хрестовий похід на допомогу Сигізмунду I, королю Угорщини, проти османів. Втім 25 вересня 1396 року хрестоносці зазнають поразки під Нікополем. В багато в чому був винен Жан разом із іншими французами, які не чекаючи основні сили рушив на ворога й зрештою потрапив у засідку. Втім Жан хоробро бився, за що отримав прізвисько «Безстрашний». Філіп II Бургундський був вимушений заплатити 200 тисяч флоринів, щоб викупити сина у турецького полону. По поверненню додому Жан Безстрашний більш не цікавився походами й сумирно мешкав у своїх володіннях.

Герцог Бургундії

Після смерті батька у 1404 році стає новим володарем бургундської держави. У 1405 році передає графство Невер молодшому братові Пилипу. Того ж роки помирає Маргарита III Фландрська, й Жан I Бургундський вступає у спадок — стає графом Фландрії, Артуа, пфальцграфом Бургундії. Тоді ж від короля Карла VI отримує посаду намісника Пікардії. Невдовзі долучається до регентської ради при хворому королі.

Із самого початку виникає конфлікт жана безстрашного з його кузеном Людовіком Орлеанським за вплив на державні справи. До конфлікту додалися особисті мотиви — герцог Бургундії підозрював Людовика в інтимному зв'язку із своєю дружиною. Все це призвело до змову, в результаті якої Людовика Орлеанського було вбито у 1407 року. За це Жана було виключено з регентської ради.

Після цього Жан I зосередив увагу на приборканні фламандських та брабантських міст. У 1408 році повстав Льєж. Втім у битві при Оті Жан Безстрашний розбив повстанців й захопив Льєж.

Водночас Жан Бургундський вирішує повернути собі вплив у Франції, намагається виправдатися перед королем. У 1409 році вдалося замирити Жан з його ворогами (Шартрський договір). Втім у 1413 році вступає у союз із цехами Парижу та році, а ще раніше, у 1411 році, таємно з англійцями (Генріхом Вельським). після початку нового етапу Столітньої війни останній став вимагати від жана безстрашного надати допомогу згідно з попередніми домовленостями. Втім той відмовився, боючись втратити популярність серед містян за підтримку Англії. Втім Жан I не надав своїх військ французькій армії у битві при Азенкурі у 1415 році.

У 1417 році жан безстрашний укладає союз з королевою Ізабелою Баварською. У 1418 році завдяки зраді Періне Леклерка захоплює Париж й страчує своїх ворогів з табору дофіна Карла, родини Арманьяків.

Навіть після цих успіхів становище Жана I був непевним. Він знову вирішає замиритися з дофіном Карлом. Зустріч відбувається у Монтеро-Фо-Іонн 10 вересня 1419 року, під час якої герцога Бургундії було вбито лицарем Танегі Дюшателем.

Сім'я

Дружина

  1. Маргарита Баварська (1363–1423), донька Альбрехта I Віттельсбаха, герцога Баварії-Штраубінг, графа Голландії, Зеландії, Ено.

Діти

  1. Маргарита (1393–1441), дружина Людовика, герцога Гієнського (1-й раз), Артур III, герцог Бретонський (2-й раз)
  2. Марія (1394–1463) дружина Адольфа I, герцога Клевського
  3. Філіпп (1396–1467), герцог бургундії у 1419–1467 роках
  4. Катерина (1400–1414), дружина Людовика III Анжуйського
  5. Іоанна (1401–1412);
  6. Ізабела (1403–1412)
  7. Анна (1404–1432) дружина Джона Ланкастера, герцога Бедфорд
  8. Агнеса (1407–1476) дружина Карла I, герцога Бурбонського.

Бастарди

  • Від Маргарити Боселен:
  1. Гі (д/н—1436)
  2. Антуан (?—?), лицар ордена госпітальєрів
  3. Філіпп
  • Від Агнеси Круа:
  1. Іоанн (д/н—1480), єпископ Камбре

Джерела

  • Philip Vaughan, John the Fearless : The Growth of Burgundian Power (1404–1419), Woodbridge, 2002
  • Robert Douglas Smith, Kelly DeVries (2005). The artillery of the Dukes of Burgundy, 1363–1477. pp. 71-73.
  • Simona Slanicka: Krieg der Zeichen. Die visuelle Politik Johanns ohne Furcht und der armagnakisch-burgundische Bürgerkrieg. Vandenhoeck und Ruprecht Verlag, Göttingen 2002 ISBN 3-525-35178-X

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Іоанн I (герцог Бургундії)

  1. Kindred Britain