Іцхак Бен-Цві
Іцха́к Бен-Цві יצחק בן צבי | |
---|---|
івр. יצחק בן-צבי[1] | |
2-й президент Ізраїлю | |
16 грудня 1952 — 23 квітня 1963 | |
Попередник | Хаїм Вейцман |
Наступник | Залман Шазар |
Народився |
24 листопада 1884 Полтава, Російська імперія |
Помер |
23 квітня 1963 (78 років) Єрусалим, Ізраїль |
Похований | Гар ха-Менухот |
Відомий як | політик, історик, письменник, Jewish communities scholar |
Громадянство | Російська імперія→ Ізраїль |
Національність | український єврей |
Alma mater | юридичний факультет Стамбульського університетуd (липень 1914)[2] і Імператорський Київський університет Святого Володимира (червень 1906) |
Політична партія | Мапай |
У шлюбі з | Рахель Янаіт Бен-Цві |
Діти | Q122167824? |
Релігія | юдаїзм |
Нагороди | |
Підпис | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Іцха́к Бен-Цві (24 листопада 1884, Полтава, Російська імперія — 23 квітня 1963, Єрусалим, Ізраїль) — ізраїльський політичний та державний діяч, президент Ізраїлю (1952–1963).
Біографія
Навчався у Київському та Стамбульському університетах.
Бен-Цві (Ісаак Шимшелевич) — один із засновників держави Ізраїль. 1904 року він відвідав Палестину та став засновником Поалей-Ціону — робітничого сіоністського руху. 1905 був засланий до Сибіру, звідки втік й 1907 поселився в Палестині, де разом з Давідом Бен-Гуріоном створив Гашомер — єврейську організацію самооборони. У цьому ж році він від партії Поалей Ціон був делегований на Восьмий Сіоністський Конгрес, котрий відбувся в Гаазі, став одним із засновників військової організації Бар Ґіора. 1910 разом з дружиною Рахель Янаїт заснував друкований орган соціалістичного руху Ахдут («Єдність»).
1912 разом з Д. Бен-Гуріоном відбув до Туреччини. З початком І-ї Світової війни обидва були вислані турецькою владою з обвинуваченням у сіоністській діяльності. Депортовані разом з іншими сіоністськими лідерами до США, І. Бен-Цві та Д. Бен-Гуріон організували Єврейський легіон. В Палестину вони повернулися 1918 року й посіли чільні місця у керованій Великою Британією за мандатом Ліги Націй єврейській спільноті. 1944 І. Бен-Цві став президентом Єврейської національної ради.
14 травня 1948 Бен-Цві підписав Декларацію незалежності і був обраний членом тимчасової Державної ради Ізраїлю.
1949 — депутат Кнесету (парламенту).
8 грудня 1952 року Іцхак Бен-Цві обраний президентом Ізраїлю. Переобраний на цей пост в 1957 та 1962 роки.
І.Бен-Цві заснував Інститут для вивчення історії життя общин східних євреїв на Близькому та Середньому Сході (нині — Інститут Бен-Цві).
Автор книг «Зниклі й відроджені племена Ізраїлю» (1952), «Палестина під 400-літнім пануванням Османів» (1955) та інших.
Помер 23 квітня 1963 року в Єрусалимі. Похований на кладовищі Гар ха-Менухот.
Література
- Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
Посилання
- Biography (includes reference for World War I service)
Примітки
|
|
- Народились 24 листопада
- Народились 1884
- Померли 23 квітня
- Померли 1963
- Випускники Київського університету
- Політики з партії Мапай
- Члени ордена Британської імперії
- Лауреати премії імені Бялика
- Почесні громадяни Єрусалима
- Президенти Ізраїлю
- Члени 1-го Кнесету
- Репресовані
- Уродженці Полтави
- Померли в Єрусалимі
- Євреї Полтавської області
- Люди на банкнотах
- Українські євреї Ізраїлю